Справа №22ц-161,  2008р.            Головуючий в 1-й інстанції

Ведмідська Н.І.

Категорія: 18                                   Доповідач - Пузанова Л.В.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2008 року березня місяця «11» дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в

складі:

Головуючого - Пузанової Л.В. Суддів: Стародубця М. П.,

Орловської Н.В. при секретарі - Ляшенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 23 листопада 2007 року в справі

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення

боргу,  -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу,  зазначаючи,  що позичив відповідачеві грошові кошти у сумі,  еквівалентній 31000 доларів США,  про що останній видав боргову розписку.

Посилаючись на те,  що у строки,  обумовлені договором,  відповідач не повернув йому борг,  позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь 156550 грн. (еквівалент 31000 доларів США за офіційним курсом,  встановленим Національним банком України).

Рішенням суду від 23 листопада 2007 року постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2  суму боргу в розмірі 156550 грн.,  сплачений судовий збір 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн.,  а також на користь держави судовий збір у розмірі 1514 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати,  а справу направити на новий розгляд,  зазначаючи,  що висновки суду щодо розміру його боргу перед позивачем не відповідають обставинам справи. Крім того,  апелянт вважає,  що суд неправильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин,  зокрема,  вирішив спір відповідно до положень нового ЦК України,  в той час,  як договір позики сторони уклали в 2002 році.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач її доводи не визнав,  а рішення суду просить залишити без змін.

Заслухавши доповідача,  перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах,  визначених  ст.  303 ЦПК України,  колегія суддів прийшла до висновку,  що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено,  що у період з 2002р. по 2005 рік позивач,  як позикодавець передав відповідачеві,  як позичальникові у власність гроші в сумі,  еквівалентній 31000 доларів США.

Передбачена законом письмова форма договору позики сторонами не дотримана,  а у посвідчення зобов'язання відповідач видав позивачеві 27 жовтня 2005 року борговий документ - розписку,  оригінал якої зберігається у позивача /а.с.  5/.

При розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_1 не заперечував факт укладення з ОСОБА_2  договору позики та факт отримання від нього грошей у зазначеному в розписці розмірі /а.с.  28-29/.

В апеляційній скарзі відповідач вказані вище факти щодо укладення договору позики визнає,  однак стверджує,  що гроші одержані ним від позивача у меншій кількості,  ніж це зазначено у розписці,  а саме: в сумі,  еквівалентній 11000 доларів США. Решту витребуваних позивачем коштів вважає відсотками за користування грішми /а.с.  34-35/.

Відповідно до вимог  ст. 376 ЦК України 1963 року,  яка діяла на час виникнення спірних правовідносин та  ст.  1051 ЦК України в редакції 2004 року,  що діяла на час видачі відповідачем боргового документа,  в тих випадках,  коли договір позики має бути укладений у письмовій формі (як це має місце у спірних правовідносинах,  зважаючи на суму позики),  заперечення його за безгрошовістю шляхом свідоцьких показань не допускається,  за винятком кримінально карних дій,  а з 01.01.04р. - це положення не застосовується до випадків,  коли договір був укладений під впливом обману насильства,  зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Враховуючи,  що зобов'язання відповідача перед позивачем підтверджено письмовим доказом-борговим документом і факт невиконання свого обов'язку по поверненню позичених коштів відповідач не заперечує,  а наявність обставин,  які б відповідно до наведених вище норм цивільного права підтверджували факт отримання грошових коштів у розмірі меншому,  ніж це зазначено у борговому документі,  належними доказами не підтвердив,  колегія Суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявленого у даній справі позову.

Висновки суду відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами доказів та нормам матеріального права,  які регулюють спірні правовідносини,  як за ЦК України 1963 року,  так і за ЦК України,  що діяв на час вирішення спору.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі та доказах і,  як такі,  що висновки суду не спростовують,  підлягають відхиленню.

Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.   ст.  303, 307, 308 ЦПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Скадовського районного суду від 23 листопада 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.