ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

23 листопада 2006 року                                                                                            м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого                                 Ліпського Д.В.

судді-доповідача                               Гуріна М.І.

суддів                                                 Амєліна С.Є.

                                                           Кобилянського М.Г.

                                                           Юрченка В.В.

секретар судового засідання            Проценко О.О.

за участю представника відповідача Сябренка А.М.,

розглянувши касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Кузнєцовськ на постанову Кузнєцовського міського суду Рівненської області від 09.12.2005 року та на ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 21.02.2006 року у справі № 2-1004/05 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Кузнєцовськ про перерахунок призначеної пенсії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Кузнєцовськ про перерахунок призначеної пенсії з розрахунку заробітку з 01.05.1987 року по 31.08.1987 року.

Постановою Кузнєцовського міського суду Рівненської області від 09.12.2005 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 21.02.2006 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” її розмір зменшується, то пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Кузнєцовського міського суду Рівненської області від 09.12.2005 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 21.02.2006 року, а у справі ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, мотивуючи свої вимоги тим, що судом неправильно застосовані норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що позивач працював з 01.05.1987 року по 31.08.1987 року у зоні відчуження на Чорнобильський АЕС і має статус ліквідатора аварії на ЧАЕС. У січні 1990 року позивачу була призначена пенсія за віком. Станом на січень 2004 року розмір його пенсії становив 638 грн., а в квітні 2005 року відповідачем проведено перерахунок пенсії в сторону її зменшення до 437 грн.

Даний перерахунок був зроблений без погодження з відповідачем періоду заробітку з якого має бути обчислена пенсія, а саме для перерахунку пенсії взято заробітну плату за 12 місяців (з 01.10.1986 року по 30.09.1987 року), тобто не той заробіток, з якого раніше було обчислено пенсію.

Відповідно до ст. 57 “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців.

Згідно з пунктом четвертим Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” у разі, якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Обґрунтованість задоволення позову підтверджується і іншими зібраними у справі доказами, яким суди дали правильну оцінку і вірно дійшли до висновку про те, що відповідачем неправомірно проведено перерахунок пенсії в сторону її зменшення.

Отже, при ухваленні рішень суди дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин, коли суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Кузнєцовськ залишити без задоволення, а постанову Кузнєцовського міського суду Рівненської області від 09.12.2005 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 21.02.2006 року у справі № 2-1004/05 - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

З оригіналом згідно

Суддя                                                                                                              М.І. Гурін