Провадження № 1-кп/257/94/14
257/14244/13-к
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Донецьк 11.06.2014
Київський районний суд м. Донецька у складі
Головуючого судді - Л.М. ПАВЛЕНКО
При секретарі - А.Є.ХАРИТОНОВІЙ
За участю сторони обвинувачення - прокурора В.О.БОЛОЖУК
Сторони захисту -захисника ОСОБА_1
Обвинуваченого - ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Київського районного суду м. Донецька кримінальне провадження 1-кп/257/94/14 (реєстровий №12013050830003413 від 22.10.2013 року) відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, громадянина України, раніше не судимого, із середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5, сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 222, ч. 4 ст. 358 КК України
В С Т А Н О В И В
21 жовтня 2013 року, приблизно о 16-00 годині, ОСОБА_2, діючи умисно, з метою отримати банківський кредит в сумі 9000 грн. прибув до Донецького відділення №1 АТ «Дельта Банк» по пр. Панфілова, 15і, в Київському районі м. Донецька. Після чого, знаходячись в приміщенні зазначеної банківської установи, ОСОБА_2, діючи умисно, шляхом використання підробленого документа про свій фінансовий стан та кредитоспроможність, а саме: довідки про середню заробітну плату (доходи) №21-10/1 від 21.10.2013 р., підробленої при невстановлених в ході досудового слідства обставинах, наданої ним співробітнику вказаної банківської установи, намагався отримати банківський кредит, чим скоїв шахрайство з фінансовими ресурсами.
Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_2 вчинив надання завідомо неправдивої інформації банку з метою отримання кредиту при відсутності ознак злочину проти власності, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 222 КК України.
Крім того, 21 жовтня 2013 року, приблизно о 16-00 годині, ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні Донецького відділення №1 АТ «Дельта Банк» по пр. Панфілова, 15і, в Київському районі м. Донецька, діючи умисно, достовірно знаючи про відсутність джерела доходу у вигляді заробітної плати як у працівника ТОВ НВФ «Донінвестмаркет», використав завідомо підроблений документ, а саме довідку про середню заробітну плату (доходи) №21-10/1 від 21.10.2013 року на його ім*я, підроблену при невстановлених в ході досудового слідства обставинах, шляхом передачі її співробітнику зазначеної банківської установи, з метою оформлення готівкою кредиту.
Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_2 вчинив використання завідомо підробленого документа, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину, пояснивши, що 21 жовтня 2013 року, приблизно о 16-00 годині, він прибув до Донецького відділення №1 АТ «Дельта Банк» по пр. Панфілова, 15і, в Київському районі м. Донецька. Там намагався отримати банківський кредит, шляхом використання підробленого документа про свій фінансовий стан та кредитоспроможність, а саме довідки про середню заробітну плату (доходи) №21-10/1 від 21.10.2013 р.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2, та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 органом досудового слідства правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 222 КК України, оскільки він вчинив своїми умисними діями надання завідомо неправдивої інформації банку з метою отримати кредиту при відсутності ознак злочину проти власності, та за ч. 4 ст. 358 КК України, оскільки він вчинив своїми умисними діями використання завідомо підробленого документа.
При призначенні покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як обставина, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд, відповідно до п.1 ч.1 ст. 66 КК України, враховує щире каяття ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушенні. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2, згідно ст. 67 КК України, не встановлено.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, тобто, що злочин скоєний ОСОБА_2 є невеликої тяжкості, обставини по справі, особу обвинуваченого, тобто приймає до уваги що він раніше не судимий, характеризується задовільно, офіційно не працевлаштований, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, не перебуває на спеціальному обліку у нарколога чи психіатра та приходить до висновку, що обвинуваченому має бути призначене покарання у вигляді штрафу в доход держави, яке буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Суд не застосовує до ОСОБА_2 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю яке є обов*язковим за санкцією ч.1 ст.222 КК України, оскільки згідно із п.17 Постанови ПВСУ №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю з якими було пов*язано вчинення злочину, тоді як ОСОБА_2 на момент вчинення злочину та до теперішнього часу не працює.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта з урахуванням ступеню вини обвинуваченого ОСОБА_2, його майнового стану, згідно довідки про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні в розмірі 367, 75 гривень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 заявив письмове клопотання про застосування до нього амністії, звільнивши його від відбування покарання, оскільки він має на утриманні трьох дітей, яким не виповнилося 18 років, у відношенні яких він не позбавлений батьківських прав; вчинив кримінальне правопорушення невеликої тяжкості; повністю визнає свою вину.
Захисник обвинуваченого підтримав зазначене клопотання та в судовому засіданні не заперечував проти звільнення від відбування покарання на підставі п.«в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 р., з наслідками застосування амністії ознайомлений.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання на підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 р.
З матеріалів кримінального провадження: свідоцтва про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, серії НОМЕР_1, свідоцтва про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, серії НОМЕР_2, свідоцтва про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, серії НОМЕР_3, вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2, на момент вчинення злочину і до теперішнього часу їх утримує, у відношенні яких він не позбавлений батьківських прав, вчинив кримінальне правопорушення, яке не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст.12 КК України. Вказане кримінальне правопорушення він вчинив 30 жовтня 2013 року, тобто до дня набрання чинності (19 квітня 2014 р.) Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 р., свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачений визнає повністю, щиро кається у вчиненому.
Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 амністії, передбачених ст. 4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" від 01.10.1996 р. та ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 р., судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.
За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_2 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 р., а тому він підлягає звільненню від відбування покарання, як такий, що вчинив умисний злочин, що не є тяжким, тобто злочин невеликої тяжкості, та не позбавлений батьківських прав, відносно дітей: доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5, сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5, яким, на день набрання чинності Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 р., не виповнилося 18 років. Обвинуваченому ОСОБА_2 роз`яснені судом правові наслідки застосування амністії.
Питання про стягнення судових витрат, суд вирішує, згідно зі ст. 124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 85, 86 КК України, ст. 3 Закону України "Про застосування амністії в Україні" від 01.10.1996 р., із подальшими змінами, п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 р., ст.ст. 124, 370, 374 КПК України, суд
З А С У Д И В
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 222, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч.1 ст. 222 КК України у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцяти тисяч) гривень без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно за сукупністю злочинів призначити покарання ОСОБА_2 у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцяти тисяч ) гривень без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін, у вигляді особистого зобов'язання.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення експертизи в кримінальному провадженні в розмірі 367 (триста шістдесят сім) грн. 75 коп.
На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2014 році» від 08.04.2014 р. звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення вручити обвинувачену та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
СУДДЯ Л.М.ПАВЛЕНКО