№245/936/14
2/245/437/2014
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 червня 2014 року. Старобешівський районний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Дехти Р.В., при секретарі Іваницькій Л.Ю., Вжещ Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Старобешеве Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну черговості отримання права на спадщину, -
В С Т А Н О В И В:
07 квітня 2014 року до Старобешівського районного суду Донецької області в інтересах ОСОБА_1 звернувся його представник ОСОБА_3 до відповідача ОСОБА_2 з позовом про визнання права на спадкування разом із спадкоємцем першої черги.
У позовній заяві позивач зазначив, що відповідачка ОСОБА_2 є онукою ОСОБА_4, якій він був рідним братом. За життя ОСОБА_4 була власницею квартири АДРЕСА_1.
З початку 2006 року стан здоров'я ОСОБА_4 погіршився. У неї діагностували хронічні захворювання: кровообігу та атеросклеротичний кардіосклероз, внаслідок яких вона не могла жити одна, мала потребу у встановленні над нею опіки. В подальшому, в 2009 році ОСОБА_4 була визнана недієздатною, була безпорадною, потребувала постійної опіки.
Відповідачка ОСОБА_2 ніякої допомоги ОСОБА_4 не надавала, а в подальшому, в 2010 році, добровільно виїхала з квартири.
ОСОБА_4 мала потребу в сторонньому уході, а доглядати за нею було нікому, тому в кінці 2005 року попросила його та його дружину надавати допомогу. Вони дали згоду, після чого в січні 2006 року перевезли жити ОСОБА_4 до себе в АДРЕСА_3. Спочатку ОСОБА_4 мешкала без реєстрації, а з 23.01.2008 року по 28.12.2009 року була зареєстрована в АДРЕСА_3. Вони спільно проживали, він та дружина опікували, матеріально забезпечували, надавали допомогу ОСОБА_4, яка через захворювання та похилий вік була в безпорадному стані.
8 березня 2008 року ОСОБА_4 на ім'я його дружини склала заповіт, згідно якого все майно у разі смерті мало бути передано його дружині.
Рішенням Мар'їнського районного суду Донецької області від 03.08.2009 року ОСОБА_4 була визнана недієздатною, а його дружина була призначена опікуном ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла. Після смерті сестри всю організацію похорон взяв на себе він та його родина.
Після смерті сестри його дружині державним нотаріусом Старобешівської державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право власності на спадкування за заповітом, згідно якого дружина стала власником квартири, яка належала ОСОБА_4 Дружина та він понесли витрати на оформлення спадку. В подальшому заповіт та свідоцтво відповідачка оскаржила в судовому порядку. Рішенням Старобешівського районного суду Донецької області від 21 серпня 2013 року заповіт та свідоцтво про право на спадкування визнані недійсними.
На підстав викладених обставин позивач просив визнати за ним - ОСОБА_1, право на спадкування разом зі ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Комсомольське Старобешівського району Донецької області та стягнути з відповідачки на його користь понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 350 гривень.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 позовні вимоги в судовому засіданні підтримала, просила суд задовольнити позов на підставі обставин, що викладені у позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала. Надала суду заперечення, в яких зазначила, що ствердження позивача і його представника про те, що вона не здійснювала нагляд за ОСОБА_4 не відповідає дійсності. Позивач і його дружина перешкоджали їй здійснювати догляд за ОСОБА_4, зробили неможливим проживання її із сином у квартирі АДРЕСА_1, вигнала із вказаного житла. ОСОБА_3 зазначили, що матеріально забезпечували ОСОБА_4, але не зазначили, що отримували матеріальну допомогу за наглядом ОСОБА_4. Заповіт ОСОБА_4 судом було визнано недійсним. Перешкоджання ОСОБА_3 здійсненню нагляду ОСОБА_2 за ОСОБА_4 встановлено рішенням від 03.03.2011 року.
Крім того, ОСОБА_2 зазначила, що у задоволенні даного позову слід відмовити, оскільки не додержано всіх вимог Постанови Пленуму ВССУ № 6 від 01.03.2013 року «Про узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування», в якій зазначені підстави для задоволення позову про визнання права на спадкування разом із спадкоємцем першої черги.
Для підтвердження зазначеного просила викликати і допитати у судовому засіданні свідків, зазначених у запереченні.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що внучка покійної завжди працювала, а покійна ОСОБА_4 постійно сама була, ОСОБА_2 не допомагала ОСОБА_4
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що є донькою позивача. Відповідач ОСОБА_2 піклувалась за покійною ОСОБА_4 Позивачі обмежили в спілкуванні із своєю бабкою.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що родина ОСОБА_1 та ОСОБА_3 доглядали покійну ОСОБА_4 протягом тривалого часу.
Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що ОСОБА_2 разом проживала з бабкою. ОСОБА_4 навмисно позивачі забрали в 2007 році.
Суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Рішення суду повинно відповідати вимогам ст.213 та ст.215 ЦПК України, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, про що також зазначено в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі».
Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Судом було роз'яснено право позивача, відповідача заявляти клопотання про витребування судом доказів, якщо у сторін існують складності в їх отриманні, подавати відповідні докази, заявляти клопотання про витребування документів та призначення експертиз по справі.
Позивач, представник позивача відмовилися надати судові додаткові докази, просили суд розглянути справу на підставі доказів, що є в матеріалах справи.
Представник відповідача відмовився надати судові докази, вважає, що справа повинна буди розглянута на підставі доказів, що є в матеріалах справи, вважає їх достатніми для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до статті 1262 Цивільного кодексу України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Згідно зі ст. 1259 ч.2 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Пунктом 6 Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
В судовому засіданні судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є онукою ОСОБА_4, якій ОСОБА_1 був рідним братом. За життя ОСОБА_4 була власницею квартири АДРЕСА_1. Квартира належала ОСОБА_4 на праві власності наступним чином: 1/2 частина квартири на підставі свідоцтва про право власності від 14.11.2008 року, яке видане згідно розпорядження виконавчого комітету Комсомольської міської ради№ 339 від 15.10.2008 року; 1/2 частина квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.02.2012 року, що посвідчено Старобешівською державною нотаріальною конторою, реєстровий № 156.
З початку 2006 року стан здоров'я ОСОБА_4 погіршився. У неї діагностували хронічні захворювання: кровообігу та атеросклеротичний кардіосклероз, внаслідок яких вона не могла жити одна, мала потребу у встановленні над нею опіки. В подальшому в 2009 році ОСОБА_4 була визнана недієздатною. Внаслідок психічного захворювання ОСОБА_4 була безпорадною, потребувала постійної опіки.
ОСОБА_4 мала потребу в сторонньому уході, а доглядати за нею було нікому, тому в кінці 2005 року попросила ОСОБА_1 надавати допомогу. Вони дали згоду, після чого в січні 2006 року перевезли жити ОСОБА_4 до себе в АДРЕСА_3. Спочатку ОСОБА_4 мешкала без реєстрації, а з 23.01.2008 року по 28.12.2009 року була зареєстрована в АДРЕСА_3. Вони спільно проживали, він та дружина опікували, матеріально забезпечували, надавали допомогу ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка через захворювання та похилий вік, а 2009 року через психічне захворювання, була в безпорадному стані.
8 березня 2008 року ОСОБА_4 на ім'я дружини ОСОБА_1 - ОСОБА_3 склала заповіт, згідно якого все майно у разі смерті мало бути передано дружині ОСОБА_1 - ОСОБА_3 В кінці 2008 року стан здоров'я ОСОБА_4 різко погіршився, внаслідок чого вона була визнана недієздатною. Відповідачка ОСОБА_2 відмовилась опікуватись сестрою, тому ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_3 звернулись до опікунської ради для призначення опіки над сестрою. В с. Пречистівка ОСОБА_1, його дружина ОСОБА_3 та сестра ОСОБА_4 мешкали в одній кімнати жилою площею 15 кв.м. Це було не зручно, тому в 2010 році усі разом переїхали в трикімнатну квартиру ОСОБА_4 АДРЕСА_1. У 2010 році ОСОБА_3 на прохання ОСОБА_4 були зареєстровані у належній їй квартирі.
Рішенням Мар'їнського районного суду Донецької області від 03.08.2009 року ОСОБА_4 була визнана недієздатною, а його дружина була призначена опікуном ОСОБА_4 На підставі рішення виконавчого комітету Комсомольської міської ради від 19.05.2011 року №89 його сестра була взята на облік. Сестра з січня 2006 року по день смерті жила із ними і вони опікувались нею, матеріально забезпечували, надавали іншу допомогу. Після смерті чоловіка сестри оформили документи на спадщину, сплатили державне мито та інші витрати на суму 1223 гривні 55 коп., що підтверджується відповідними квитанціями, доданими до позовної заяви.
Також, для сестри були придбані: кондиціонер вартістю 2500 гривень., холодильник вартістю 3449 гривень, водонагрівач - 1465 гривень; газова плита - 1103 гривні; проведена газифікація квартири -1065 гривень. В квартирі був проведений ремонт вартістю 3000 гривень (товарними чеками підтверджується на суму 1388 гривень 28 коп.).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видане виконкомом Комсомольської міської ради Старобешівського району Донецької області, актовий запис №134 від 1 серпня 2011 року. Після смерті сестри всю організацію похорон взяв на себе він та його родина, він сплатив усі витрати на поховання, помінальний обід, так як відповідачка ОСОБА_2 відмовилась це робити. За його кошти сестрі був поставлений пам'ятник, вартість якого 1800 гривень, що підтверджується накладною № 15 від 25.08.2013 року. Після смерті сестри його дружині державним нотаріусом Старобешівської державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право власності на спадкування за заповітом, згідно якого дружина стала власником квартири, яка належала ОСОБА_4 Дружина та він понесли витрати на оформлення спадку. В подальшому заповіт та свідоцтво відповідачка оскаржила в судовому порядку. Рішенням Старобешівського районного суду Донецької області від 21 серпня 2013 року заповіт та свідоцтво про право на спадкування визнані недійсними.
Відповідачка ОСОБА_2 не здійснювала нагляд за ОСОБА_4, в той же час він та його дружина протягом тривалого часу з січня 2006 року по день смерті сестри - ІНФОРМАЦІЯ_3, опікували його сестру, матеріально забезпечували, надавали іншу допомогу, сестра через похилий вік, тяжку хворобу та недієздатність була у безпорадному стані.
Вказані обставини підтверджуються наступними доказами:
- копією рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 03 серпня 2009 року згідно якого ОСОБА_4 визнана недієздатною. Рішення набрало чинності і до теперішнього часу не відмінено;
- рішенням виконкому Комсомольської міської ради від 19.05.2011 року №89 згідно якого його дружина - ОСОБА_3 взята на облік в якості опікуна ОСОБА_4;
- копією рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 21 серпня 2013 року згідно якого ОСОБА_4 страждала важкими захворюваннями;
- копією медичного висновку про смерть №112, згідно якого йога сестра ОСОБА_4 страждала хронічним захворювання кровообігу; атеросклеротичним кардіосклерозом на протязі 10 років;
- копіями актів перевірки депутатом Комсомольської міської ради від 3 квітня 2011 року та 4 серпня 2011 року, згідно яких на момент проведення перевірки він та його дружина проживали разом із ОСОБА_4, ОСОБА_2 з сестрою не мешкала;
- копією домової книги, згідно якої позивач постійно проживав з ОСОБА_4;.
- товарними чеками від 26.09 2010 року; 20.01.2011 року; 08.02.2011 року; 11.01.2011 року; 20.07.2010 року; 30.04.2011 ріжу; № 79, виданим ПП Бика; квитанцією від 16.02.2011 року;
- копією накладної №1 від 01.08.2011 року, виданої приватним підприємцем ОСОБА_13 в м. Комсомольське, згідно якої він придбав на поховання ОСОБА_4 за власні кошти предмети ритуалу на суму 1558 гривень;
- копією накладної №15 від 25.08.2013 року, виданої приватним підприємцем ОСОБА_14 в м. Комсомольське, згідно якої вінта дружина придбали для ОСОБА_4 пам'ятник вартістю 1800 гривень;
- копією довідки від 17 березня 2014 року виданої виконавчим комітетом Комсомольської міської ради, згідно якої він мешкав разом із ОСОБА_4 на день її смерті;
- свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1, згідно якого він 13.01.2006 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_3;
- свідоцтво про його народження НОМЕР_2, де його батьками вказані: ОСОБА_15 та ОСОБА_16;
- витягом з Державного реєстру актів цивільного стану про народження ОСОБА_3, де її батьками вказані: ОСОБА_15 та ОСОБА_16 та свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_3 згідно якого 10.08.1961 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_17;
- свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 серія НОМЕР_4;
- довідкою до акту огляду МСЕК серія 10 ААА №410180, згідно якої ОСОБА_1 є інвалідом другої групи;
- довідкою МСЕК серія ДОН-07№ 078442 згідно якої ОСОБА_4 була інвалідом першої групи та потребувала постійного стороннього догляду,
- довідка №388 від 21.03.2014 року Новоукраїнської сільської ради Мар'їнського району Донецької області згідно якої ОСОБА_4 з 23.01.2008 року по 28.12.2009 року була зареєстрована та мешкала за адресою: АДРЕСА_3.
Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 і його дружина ОСОБА_3 протягом тривалого часу опікувалися, матеріально забезпечували, надавала іншу допомогу спадкодавцеві ОСОБА_4, яка через похилий вік і тяжку хворобу була у безпорадному стані, суд вважає, що мають місце безумовні підстави для застосування ч.2 ст. 1259 ЦК України та задоволення позову у повному обсязі.
Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні. Враховуючи викладене, суд дістається висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення зі ОСОБА_2 витрат на правову допомогу в сумі 350 гривень не підлягають задоволенню у зв'язку з тим, що особа яка надавала правову допомогу не приймала участь у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 58, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 1259, 1262 ЦК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 право на спадкування разом із ОСОБА_2, після смерті ОСОБА_4, що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Комсомольську, Старобешівського районну Донецької області.
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення зі ОСОБА_2 витрат на правову допомогу в сумі 350 гривень.
Повний текст судового рішення виготовлено 16 червня 2014 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Старобешівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Р.В. Дехта
16.06.2014