Справа №2-12387\08
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2008 року Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Сиротников Р.Є.,
при секретарі Хмельковій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Державного підприємства «Харківський електромеханічний завод» , третя особа - Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на квартиру,
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача, у якому просили визнати за ними право власності на квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язати КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати за ними право власності на вищезазначену квартиру.
В обґрунтування позовних вимог судовому засіданні позивачі позов підтримали та зазначили, що ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_2. проживають в АДРЕСА_1, та є працівниками Державного підприємства «Харківський електромеханічний завод».
Дана квартира отримана ними у 2001році, про що свідчить ордер на жиле приміщення № 107496, від 15.08.2001р., виданий Виконкомом Московської районної ради м. Харкова. За сім років що вони проживають в вищезазначеній квартирі, ними зроблено за власні кошти капітальний ремонт, вони регулярно роблять внески на ремонт та добудову домових приміщень, та облаштування придомової території. Проводять регулярну оплату за комунальні послуги, які вони отримують згідно договорів укладених з підприємствами постачальниками комунальних послуг.
В ст. 47 Конституції України закріплено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожен громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду, однак, на сьогодні вони не мають належної можливості здійснювати (реалізовувати) своє право на житло, яке закріплено в Конституції, та зазначене в ст. 29 Цивільного Кодексу України, у зв'язку з тим, що друга та третя секції будинку, в якому вони проживають, до сих пір не здані в експлуатацію. Цьому заважає скрутне фінансове становище ДП «ХЕМЗ», на балансі якого знаходиться будинок. Хоча будинок придатний для проживання, та давно заселений мешканцями на цей час вони не мають можливості а ні приватизувати надане їм житло, як це передбачено в ст. 5 ЗУ № 2482-ХІІ від 19.06.1992р. «Про приватизацію державного житлового фонду», а ні іншим способом передбаченим в главі 24 Цивільного кодексу України набути на нього права власності та вільно здійснювати свої права щодо володіння, користуванням, та розпорядженням своїм майном. Також враховуючи їх вік, вони хотіли б заповісти своїм спадкоємцям належне їм майно, але не мають можливості це зробити. Враховуючи те, що за ті 7 років, що вони проживають в своїй квартирі, а це термін за який багато що змінилось, а саме: неодноразово змінювалось керівництво підприємства, неодноразово відкривалось провадження у справі про банкрутство ДП «ХЕМЗ», усі ці обставини і підштовхнули їх звернутись до суду за захистом свого права, так як, якщо цей будинок ще кілька років не буде зданий, вони взагалі можуть зовсім не довести свої права на це нерухоме майно. У зв'язку з чим просила позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про причини неявки не повідомив.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивачі вселилися у квартиру АДРЕСА_1 на підставі ордеру на житлове приміщення №107496 від 15.08.2001 року, виданого виконавчим комітетом Московської районної ради м. Харкова.
Відповідно до договору про дольову участь у будівництві житлового будинку по АДРЕСА_1 від 03.09.2007 року, укладеного між ДП «ХЕМЗ» та ОСОБА_1., останній зобов'язався здійснити будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 із залученням коштів дольника, а по закінченні будівництва надати дольнику квартиру у власність.
У зв'язку з тим, що друга та третя секції будинку АДРЕСА_1 не здані в експлуатацію, позивачі не можуть оформити своє право власності на квартиру, хоча будинок придатний для проживання, та заселений мешканцями на цей час позивачі не мають можливості а ні приватизувати надане їм житло, як це передбачено в ст. 5 ЗУ № 2482-ХІІ від 19.06.1992р. «Про приватизацію державного житлового фонду», а ні іншим способом набути на нього право власності та вільно здійснювати свої права щодо володіння, користуванням, та розпорядженням своїм майном.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1. та ОСОБА_2. обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст. 16 ЦК України, ст.. 46 Конституції України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Зобов'язати КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя Сиротников Р. Є.