ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

                                                

                                             

                                              У Х В А Л А

 

                               І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 

 2 листопада 2006 року                                                           м. Київ

 

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого - судді  Ліпського Д.В. ,

       суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г., Співака В.І., Юрченко В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу УПФУ в м.Ровеньки Луганської області на рішення Ровеньківського місцевого суду Луганської області від 6 жовтня 2005 року та на ухвалу апеляційного суду Луганської області від 12 січня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до УПФУ в м.Ровеньки Луганської області про зарахування строкової військової служби до стажу підземної роботи і призначення пенсії на пільгових умовах, -

 

                                              В С Т А Н О В И Л А :

       

     У липні 2004 року ОСОБА_1 ( далі - позивач ) звернувся до суду  з позовом про зарахування строкової військової служби до стажу підземної роботи і призначення пенсії на пільгових умовах .

 

   Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 12 січня 2006 року залишено без змін рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 6 жовтня 2005 року, яким позов ОСОБА_1 задоволено.

 

   Не погоджуючись з зазначеними рішеннями суду відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

 

    В касаційній скарги відповідач просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, постановити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки суд першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, а саме : ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», справа повинна була розглядатися за правилами КАС України.

  

     Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України,  перевіривши доводи касаційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

 

    Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював на шахті ім. Вахрушева з 27 липня 1979 року на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1. В зв'язку з призивом до лав Радянської армії був звільнений 31 жовтня 1980 року. В період з 10 листопада 1980 року по 1 грудня 1982 року походив строкову військову службу. Після звільнення з лав Радянської армії прийнятий до шахти ім. Вахрушева підземним електрослюсарем. 

 

    Відповідно до ст.2 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам до загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

 

    Згідно зі ст.8 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.

 

     Відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначення пільгової пенсії пов'язане з умовами праці та професією, а враховуючи те, що позивач до служби в Збройних Силах України працював за професією, з якою пов'язана пільгова пенсія, а після повернення з армії зразу ж поступив на роботу до шахти за такою ж професією, то судом першої інстанції обґрунтовано задоволено вимоги  позивача.

 

      Суд першої та апеляційної інстанції дійшли до правильного висновку, про те, що позивачу незаконно відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а тому обґрунтовано задоволено позовні вимоги ОСОБА_1.

 

       Посилання автора скарги, про те, що справа розглядалася за правилами ЦПК України хоча повинна була розглядатися за правилами КАС України не приймається до уваги оскільки постановлення по справі судових рішень не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

 

     Судоми першої та апеляційної інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішеннях.

 

     Рішення судів першої та апеляційної інстанції належним чином мотивовані і за своїм змістом відповідають вимогам матеріального та процесуального закону.

 

     За таких обставин, коли суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішеннь та вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга  підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

 

Керуючись ст.ст. 220, 222, 230, 224, ч.5 ст.254 КАС України, колегія суддів  -

                                          У Х В А Л И Л А :

 

Касаційну скаргу УПФУ в м.Ровеньки Луганської області залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду Луганської області від 12 січня 2006 року та рішення Ровеньківського місцевого суду Луганської області від 6 жовтня 2005 року - без змін.

 

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

 

          ГОЛОВУЮЧИЙ :

                                     

                          СУДДІ :