ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2014 року Справа № 904/4670/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Науменка І.М., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання: Сусла Я.Б.,

за участю представників сторін:

від позивача: представник Смовж К.О., довіреність № б/н від 13.01.2014р.,

від відповідача: представник Чорний О.В., довіреність № 32 від 13.03.2014р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "БУДІНДУСТРІЯ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2014 року у справі № 904/4670/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс "УКРСОЛОД", м. Дніпропетровськ

до Приватного акціонерного товариства "БУДІНДУСТРІЯ", с. Партизанське Дніпропетровського району Дніпропетровської області

про усунення перешкод у користуванні майном

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс "УКРСОЛОД" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "БУДІНДУСТРІЯ" про:

усунення Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс "УКРСОЛОД" перешкод у користуванні майном, щодо якого встановлений сервітут, - земельною ділянкою площею 2 550 кв.м, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул. Леніна, 25, - шляхом спонукання Приватного акціонерного товариства "БУДІНДУСТРІЯ" забезпечити безперешкодний доступ представникам і співробітникам Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс "УКРСОЛОД" та/або його автотранспорту, та/або працівникам спеціалізованих підприємств газового господарства, та/або автотранспорту працівників спеціалізованих підприємств газового господарства до газопроводу середнього тиску, належного Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс "УКРСОЛОД", розташованого на земельній ділянці площею 2 550 кв.м, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул. Леніна, 25, з метою встановлення, експлуатації, обслуговування та ремонту газопроводу середнього тиску, належного Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс "УКРСОЛОД";

усунення Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс "УКРСОЛОД" перешкод у користуванні майном, щодо якого встановлений сервітут, - земельною ділянкою площею 2 550 кв.м, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул. Леніна, 25, - шляхом заборони Приватному акціонерному товариству "БУДІНДУСТРІЯ" встановлювати будь-які обмеження у використанні під'їзних шляхів представникам і співробітникам Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс "УКРСОЛОД" та/або його автотранспорту, та/або працівникам спеціалізованих підприємств газового господарства, та/або автотранспорту працівників спеціалізованих підприємств газового господарства до газопроводу середнього тиску, належного Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс "УКРСОЛОД", розташованого на земельній ділянці площею 2 550 кв.м, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул. Леніна, 25, з метою встановлення, експлуатації, обслуговування та ремонту газопроводу середнього тиску, належного Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс "УКРСОЛОД".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2013 року у справі № 904/4670/13 (колегія суддів у складі: головуючий колегії - Ліпинський О.В., судді - Красота О.І., Мартинюк С.В.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс "УКРСОЛОД" задоволено повністю та стягнуто з Приватного акціонерного товариства "БУДІНДУСТРІЯ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс "УКРСОЛОД" 2 294, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 року у даній справі зазначене вище рішення господарського суду Дніпропетровської області залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.02.2014 року у справі № 904/4670/13 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2013 року у наведеній справі скасовано повністю, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2014 року у справі № 904/4670/13 (суддя Загинайко Т.В.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничого комплексу "УКРСОЛОД" задоволено та стягнуто з Приватного акціонерного товариства "БУДІНДУСТРІЯ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничого комплексу "УКРСОЛОД" 2 294, 00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що позивачу на праві власності належить підвідний газопровід середнього тиску до котельні; на виконання приписів чинного законодавства щодо безпеки технічної експлуатації систем газопостачання України між позивачем та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та експлуатації "Дніпропетровськгаз" в особі Магдалинівського управління по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та експлуатації "Дніпропетровськгаз" щороку укладається договір про технічне обслуговування газопроводу та споруд на них, за умовами якого позивач доручає, а Магдалинівське управління по експлуатації газового господарства приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт з технічного обслуговування газопроводів та споруд на них в терміни, визначені графіком; щодо позивача у лютому 2012 року Головним управлінням Держтехногенбезбеки у Дніпропетровській області було винесено припис про усунення порушень, виявлених під час позапланової перевірки: вказано на необхідність усунення пошкодження газопроводу середнього тиску на певній ділянці на території відповідача; ділянка газопроводу, на якій необхідно було здійснити ремонтні роботи, знаходиться на земельній ділянці, яку орендує відповідач; через неможливість потрапити на територію відповідача у зв'язку з перешкодами з боку відповідача здійснити експлуатацію, обслуговування та ремонт газопроводу (недопуск охороною відповідача на територію відповідача) позивач був позбавлений можливості виконати припис; рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012 року у справі № 10/5005/6474/2012, яке набрало законної сили 26.03.2013 року, встановлено земельний сервітут на земельну ділянку, яка знаходиться по вул. Леніна, 25 у с. Партизанське Дніпропетровського району Дніпропетровської області і перебуває в користуванні Приватного акціонерного товариства "БУДІНДУСТРІЯ", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс "УКРСОЛОД", визначено істотні умови встановленого сервітуту; після набрання законної сили судовим рішенням про встановлення земельного сервітуту позивач запропонував відповідачу повідомити про намір останнього щодо виконання цього рішення суду, однак відповідь на своє звернення позивач не отримав; у червні 2013 року представники позивача та працівники Магдалинівського управління по експлуатації газового господарства, у квітні 2014 року - представники позивача не були допущені відповідачем на його територію до належного позивачу газопроводу з метою проведення його ремонту та огляду шляхом доступу до земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут. За наведених встановлених обставин місцевий господарський суд дійшов висновку, що дії відповідача, які полягають у недопущенні працівників Магдалинівського управління по експлуатації газового господарства та представників позивача до земельної ділянки, стосовно якої встановлено земельний сервітут, порушують права позивача як особи, на користь якої встановлений земельний сервітут, та як власника газопроводу. Доводи відповідача щодо обов'язкової державної реєстрації земельного сервітуту, встановленого судовим рішенням, місцевий господарський суд відхилив, пославшись на те, що відповідно до положень статті 100 Земельного кодексу України (у редакції, що діяв на момент набрання законної сили судовим рішенням про встановлення земельного сервітуту) державній реєстрації підлягає договір про встановлення земельного сервітуту, в той час як у даній справі земельний сервітут встановлений судовим рішенням у справі № 10/5005/6474/2012.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "БУДІНДУСТРІЯ" подало апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення у даній справі норм матеріального та процесуального права, Приватне акціонерне товариство "БУДІНДУСТРІЯ" просить скасувати зазначене рішення суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку, та незалежно від підстави виникнення сервітуту - договору чи рішення суду. Разом з тим, за доводами відповідача, позивач земельний сервітут не зареєстрував, а відтак у нього відсутнє право посилатися на сервітут. На думку відповідача, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, пославшись на статтю 100 Земельного кодексу України в редакції, що діяв на дату винесення судового рішення про встановлення земельного сервітуту, як на підставу відсутності у позивача обов'язку зареєструвати право земельного сервітуту, допустив порушення норм матеріального права, оскільки до спірних відносин підлягає застосуванню Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який, за доводами відповідача, є спеціальним законом у питанні державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, та відповідно до якого обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, зокрема, право користування, яким є і земельний сервітут. Також, відповідач посилається на ті обставини, що позивач не обґрунтував належним чином та не надав доказів щодо створення йому перешкод відповідачем - у чому саме полягали дії відповідача у вчиненні позивачу перешкод в користуванні його майном та після встановлення судовим рішенням земельного сервітуту. Відповідач не вважає, що у спірних відносинах з його боку мали місце дії протиправного характеру, а відсутність таких дій, як стверджує відповідач, виключає можливість задоволення негаторного позову, з яким звернувся позивач. Окрім того, за доводами відповідача, місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення порушив норми процесуального права, оскільки на підставі заяви відповідача не припинив провадження у справі, враховуючи прийняте господарським судом Дніпропетровської області рішення у справі № 28/5005/5627/2012, яким вирішено господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, що і у даній справі.

У судовому засіданні 12.06.2014 року представник відповідача додатково пояснив, що Приватне акціонерне товариство "БУДІНДУСТРІЯ" не є належним відповідачем у справі, оскільки об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, щодо частини якої встановлено земельний сервітут на користь позивача, перейшли у власність інших осіб, відповідно, до цих осіб перейшло і право користування земельною ділянкою під вказаними об'єктами нерухомого майна. Отже, за доводами відповідача, відповідач не може створювати позивачу перешкод в користуванні об'єктом сервітуту, не може бути відповідальною особою за недопуск позивача як до належного йому газопроводу, так і до земельної ділянки, щодо якої встановлений сервітут.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що станом на дату набрання чинності рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012 року по справі № 10/5005/6474/2012 про встановлення земельного сервітуту стаття 100 Земельного кодексу України визначала обов'язковість державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно, лише договорів про встановлення земельного сервітуту. Оскільки судові рішення, в силу приписів статті 124 Конституції України, є обов'язковими до виконання на всій території України, за доводами позивача, з 26.03.2013 року відповідач був зобов'язаний виконувати судове рішення про встановлення земельного сервітуту, яке з наведеної дати набрало законної сили, та надати позивачу доступ до земельної ділянки, щодо якої встановлений сервітут. Враховуючи, що Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено обов'язкову державну реєстрацію права користування (сервітут), позивач вважає, що на дату набрання чинності рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012 року по справі № 10/5005/6474/2012 про встановлення земельного сервітуту існувала колізія норм права між Земельним кодексом України та Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки Кодекс вказував на необхідність державної реєстрації виключно договору про встановлення земельного сервітуту, тоді як Закон - на обов'язковість реєстрації будь-якого права земельного сервітуту, у тому числі і права, що виникло на підставі судового рішення про його встановлення. При цьому, на думку позивача, Кодекс має вищу юридичну силу, ніж Закон, відповідно, при конкуренції між ними мають застосовуватись положення саме Земельного кодексу України, який не передбачає обов'язкової державної реєстрації судового рішення про встановлення земельного сервітуту. Також, позивач посилається на ті обставини, що постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 року у справі № 28/5005/5627/2012, у якій вирішувався спір між позивачем та відповідачем, встановлено виникнення у позивача права земельного сервітуту на підставі судового рішення у справі № 10/5005/6474/2012 та відхилені доводи відповідача, що таке право не виникло. Встановлений зазначеним судовим рішенням факт позивач вбачає підстави вважати преюдиціальним фактом при вирішенні даного спору. В подальшому, як зазначає позивач, при перегляді в касаційному порядку постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 року у справі № 28/5005/5627/2012 Вищий господарський суд України (постанова від 15.01.2014 року) теж відхилив доводи відповідача про те, що право сервітуту на земельну ділянку у позивача не виникло в силу відсутності реєстрації права сервітуту на земельну ділянку у відповідності до ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" з тих підстав, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 100 Земельного кодексу України, як спеціальної норми в чинній на момент вирішення спору редакції, та відповідно до яких державній реєстрації підлягає договір про встановлення земельного сервітуту, в той час як земельний сервітут встановлений судовим рішенням. Також, позивач не погоджується з доводами відповідача щодо не наведення позивачем належного обґрунтування та ненадання позивачем доказів спричинення відповідачем позивачу перешкод у реалізації права сервітуарія, вважає, що такі твердження не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи, при прийнятті оскаржуваного рішення місцевим господарським судом наявні в матеріалах справи докази були враховані та ними обґрунтовані висновки суду. Позивач не погоджується з доводами відповідача і про те, що провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. На думку позивача, предмет позову та підстави позову у справі № 28/5005/5627/2012 та у даній справі є різними.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.05.2014 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "БУДІНДУСТРІЯ" у даній справі прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Коваль Л.А., судді - Пархоменко Н.В., Парусніков Ю.Б.

Розпорядженням секретаря судової палати від 29.05.2014 року у зв'язку з виходом з відпустки судді Чередко А.Є. визначено для розгляду даної справи колегію суддів у складі: головуючий суддя Коваль Л.А., судді - Пархоменко Н.В., Чередко А.Є.; ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 року апеляційну скаргу у даній справі зазначеним складом суду прийнято до свого провадження.

Розпорядженням секретаря судової палати від 10.06.2014 року у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Пархоменко Н.В. визначено для розгляду даної справи колегію суддів у складі: головуючий суддя Коваль Л.А., судді - Науменко І.М., Чередко А.Є.; ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 року апеляційну скаргу у даній справі зазначеним складом суду прийнято до свого провадження.

Апеляційний господарський суд відкладав розгляд апеляційної скарги з 29.05.2014 року на 10.06.2014 року.

У судовому засіданні 10.06.2014 року оголошено перерву на 12.06.2014 року (11:20 год.).

У судовому засіданні 12.06.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012 року у справі № 10/5005/6474/2012 (а.с. 24-35, т. 1) за позовом Приватного акціонерного товариства "БУДІНДУСТРІЯ" до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі Магдалинівського управління по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничого комплексу "УКРСОЛОД" про визнання недійсним договору, заборону здійснення певних дій, зобов'язання відновлення попереднього стану земельної ділянки та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничого комплексу "УКРСОЛОД" до Приватного акціонерного товариства "БУДІНДУСТРІЯ", третя особа: Партизанська сільська рада, про встановлення земельного сервітуту зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс "УКРСОЛОД" задоволено; встановлено земельний сервітут на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул. Леніна, 25, та перебуває у користуванні Приватного акціонерного товариства "БУДІНДУСТРІЯ", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс "УКРСОЛОД"; визначено істотні умови сервітуту:

вид сервітуту - право встановлення, експлуатації, обслуговування та ремонту належного ТОВ ВК "УКРСОЛОД" газопроводу середнього тиску;

строк сервітуту - безстроковий;

площа, на яку поширюється земельний сервітуту, - 2 550 кв. м;

межі сервітуту - згідно з кадастровим планом земельної ділянки, користувачем якої є ПрАТ "БУДІНДУСТРІЯ";

плата за встановлення та користування сервітутом - в розмірі 500 грн. щомісячно до 10-го числа місяця, наступного за звітним;

у випадку невиконання або неналежного виконання ПрАТ "БУДІНДУСТРІЯ" своїх зобов'язань ТОВ ВК "УКРСОЛОД" має право призупинити здійснення плати за сервітутне користування.

Зазначене рішення господарського суду залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 року, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2013 року (а.с. 36-39, 70-76, т. 1).

Отже, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012 року у справі № 10/5005/6474/2012 набрало законної сили 26.03.2013 року.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс "УКРСОЛОД" погодило з ЗАТ "БУДІНДУСТРІЯ" (змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "БУДІНДУСТРІЯ"), користувачем земельної ділянки під об'єктами виробничого комплексу на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного з Партизанською сільською радою, розташування частини газопроводу середнього тиску для своїх потреб на території, що перебувала в користуванні ЗАТ "БУДІНДУСТРІЯ"; газопровід після закінчення будівництва, а саме у листопаді 2004 року, Актом державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта введено в експлуатацію; частина підвідного газопроводу середнього тиску розташована на земельній ділянці, що знаходиться у користуванні (оренді) Приватного акціонерного товариства "БУДІНДУСТРІЯ".

Також, судовим рішенням встановлено, що підвідний газопровід середнього тиску до котельні діаметром 89, 76 мм, довжиною 847 м, дата вводу - 30.06.2005 року, первісна вартість - 54 275, 00 грн., обліковується на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс "УКРСОЛОД" у складі основних засобів на рахунку 103 "Будівлі та споруди".

Наведені вище встановлені рішенням господарського суду факти в силу приписів частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України не підлягають доведенню при вирішенні спору у даній справі, враховуючи, що як у справі господарського суду Дніпропетровської області № 10/5005/6474/2012, так і у даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс "УКРСОЛОД" та Приватне акціонерне товариство "БУДІНДУСТРІЯ" є сторонами по справі.

Також, наведені вище встановлені судовим рішенням обставини не заперечуються при розгляді даної справи.

03.01.2012 року та 28.12.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс "УКРСОЛОД" (замовник) та Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровськгаз" в особі Магдалинівського управління по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" (виконавець) уклали договори про технічне обслуговування газопроводів та споруд на них № 1-12С (строком дії по 31.12.2012 року) та № 2-13С (строком дії по 31.12.2013 року) відповідно (а.с. 20-23, т. 1).

За умовами укладених договорів замовник доручив, а виконавець прийняв на себе виконання робіт з технічного обслуговування газопроводів та споруд на них в терміни, визначені графіками.

Обома договорами передбачено, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не висловила бажання про його розірвання, то договір продовжується на такий самий термін та на тих самих умовах.

07.02.2012 року Головним управлінням Держтехногенбезпеки у Дніпропетровській області позивачу винесено припис № 7/4/487 про усунення порушень, виявлених під час позапланової перевірки, яким запропоновано вжити заходи у вигляді усунення пошкодження наземного газопроводу середнього тиску на ділянці переходу над залізничною колією на території Приватного акціонерного товариства "БУДІНДУСТРІЯ" (а.с. 14, т. 1).

Однак, відповідно до акту від 29.05.2012 року, складеного директором Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс "УКРСОЛОД" та старшим майстром Магдалинівського управління по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз", представники позивача та працівники вказаного Магдалинівського управління не були допущені, у тому числі охороною Приватного акціонерного товариства "БУДІНДУСТРІЯ", на територію Приватного акціонерного товариства "БУДІНДУСТРІЯ" для усунення шляхом проведення ремонту пошкодження газопроводу середнього тиску на ділянці переходу над залізничною колією на території Приватного акціонерного товариства "БУДІНДУСТРІЯ" згідно припису Головного управління Держтехногенбезпеки у Дніпропетровській області № 7/4/487 від 07.02.2012 року (а.с. 17, т. 1). В акті також зазначено про неможливість його вручення представникам Приватного акціонерного товариства "БУДІНДУСТРІЯ" з причин відмови до доступу на територію товариства та відмови прийняти акт під розписку. Акт складено за участю трьох свідків.

Спір між позивачем та відповідачем щодо зобов'язання Приватного акціонерного товариства "БУДІНДУСТРІЯ" допустити представників Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс "УКРСОЛОД" та Магдалинівського управління з експлуатації газового господарства на територію підприємства (Приватного акціонерного товариства "БУДІНДУСТРІЯ") для усунення пошкоджень газопроводу та виконання припису Головного управління Держтехногенбезпеки у Дніпропетровській області, а також щодо заборони Приватному акціонерному товариству "БУДІНДУСТРІЯ" чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс "УКРСОЛОД" у доступі до належного йому на праві власності газопроводу середнього тиску розглядався у справі господарського суду Дніпропетровської області № 28/5005/5627/2012.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2013 року у справі № 28/5005/5627/2012 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс "УКРСОЛОД" задоволено частково, зокрема, заборонено Приватному акціонерному товариству "БУДІНДУСТРІЯ" чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс "УКРСОЛОД" у доступі до належного останньому на праві власності газопроводу середнього тиску; зобов'язано Приватне акціонерне товариство "БУДІНДУСТРІЯ" допустити представників Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс "УКРСОЛОД" на територію підприємства для усунення пошкоджень газопроводу та виконання припису Головного управління Держтехногенбезпеки у Дніпропетровській області.

Вказане рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі № 28/5005/5627/2012 залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 року (а.с. 181-185, т. 1), яка, в свою чергу, залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.01.2014 року (а.с. 4-9, т. 2).

З матеріалів справи вбачається, що і у попередні періоди часу - 06.12.2011 року, 20.12.2011 року представники позивача та працівники Магдалинівського управління по експлуатації газового господарства ПАТ "Дніпропетровськгаз" не були допущені на територію відповідача з метою реагування на заявку позивача щодо встановлення наявності загазованості, виконання вимог припису прокуратури Бабушкінського району м. Дніпропетровська від 15.12.2011 року № 841, що підтверджується відповідними актами (а.с. 15-16, т. 1).

27.03.2013 року, вих. № 29, позивач звернувся до відповідача (на ім'я його генерального директора) з листом, яким поінформував останнього про набрання 26.03.2013 року законної сили рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012 року у справі № 10/5005/6474/2012 про встановлення земельного сервітуту, про необхідність дотримання відповідачем вимог п. 4.3.16. Правил безпеки систем газопостачання України, відповідно до яких власник підприємства, на території якого прокладений транзитом газопровід, повинен забезпечити доступ персоналу організації, яка експлуатує газопровід, для проведення його огляду і ремонту, повідомив про необхідність виконання вимог припису Головного управління Держтехногенбезпеки у Дніпропетровській області та свій намір у найкоротший термін силами спеціалізованої організації - Магдалинівського управління по експлуатації газового господарства виконати ремонт газопроводу середнього тиску на ділянці переходу над залізничною колією на території відповідача, про недопуск представниками відповідача, який мав місце 29.05.2012 року, працівників Магдалинівського управління по експлуатації газового господарства для проведення ремонту належного позивачу газопроводу, запропонував відповідачу письмово у триденний строк повідомити позивача про намір відповідача виконувати або не виконувати судове рішення про встановлення земельного сервітуту (а.с. 40, т. 1). В листі також зазначено, що відсутність письмової відповіді відповідача буде розцінюватись як намір з боку відповідача не виконувати судові рішення господарського суду Дніпропетровської області та Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 10/5005/6474/2012, а отже як перешкоджання у реалізації прав особи, на користь якої встановлено земельний сервітут.

Відповідь на вказане письмове звернення позивача відповідач не надав (протилежне відповідачем не доведено).

17.06.2013 року, тобто після набрання законної сили судовим рішенням про встановлення земельного сервітуту, представник позивача (директор) та працівник Магдалинівського управління по експлуатації газового господарства (старший майстер Петриківської ділянки Магдалинівського управління по експлуатації газового господарства) знову не були допущені охороною відповідача на його територію для ремонту та огляду газопроводу середнього тиску, який належить позивачу та проходить по території відповідача, про що складено акт від наведеної дати (а.с. 60, т. 1). В акті зазначено, що вручити його представникам відповідача можливість відсутня через відмову охорони відповідача допустити на його територію та прийняти акт під розписку.

Також, 07.04.2014 року представниками позивача (три особи) за участю представника відповідача (заступник генерального директора) складено акт про недопуск представників Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс "УКРСОЛОД" до газопроводу середнього тиску, який проходить по території, що орендує Приватне акціонерне товариство "БУДІНДУСТРІЯ" (а.с. 21, т. 2).

Відповідно до вказаного акту 07.04.2014 року о 09:19 представники позивача прийшли до головного входу (КПП) Приватного акціонерного товариства "БУДІНДУСТРІЯ" для здійснення доступу до газопроводу середнього тиску, належного Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс "УКРСОЛОД" на праві власності, у зв'язку з необхідністю підготовки до ремонтних робіт, звернулися до представника Приватного акціонерного товариства "БУДІНДУСТРІЯ" допустити їх на територію відповідача з метою надання можливості оглянути газопровід середнього тиску, наявні його пошкодження, виконати фотозйомку пошкоджень, провести заміри висоти робіт тощо, тобто допустити на територію для здійснення обслуговування газопроводу. Однак, представником відповідача відмовлено в допуску представникам позивача без пояснення причин такої відмови.

Акт про недопуск від 07.04.2014 року підписано трьома представниками позивача. Як зазначено в акті, представник відповідача від підписання акту відмовився.

Таким чином, з наведених вище встановлених судом обставин справи вбачається, що позивач є власником газопроводу середнього тиску, частина якого правомірно (протилежне відповідачем не доведено та не оспорюється) проходить по земельній ділянці, яка перебуває у користуванні відповідача - Приватного акціонерного товариства "БУДІНДУСТРІЯ" на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного з Партизанською сільською радою. Також, щодо частини цієї земельної ділянки для забезпечення потреб позивача, зокрема, в експлуатації, обслуговуванні та ремонті належного позивачу газопроводу середнього тиску рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012 року у справі № 10/5005/6474/2012, яке набрало законної сили 26.03.2013 року, встановлено земельний сервітут. Відповідач перешкоджав позивачу в доступі до належного останньому на праві власності газопроводу (до його частини, яка проходить по орендованій відповідачем земельній ділянці) як до набрання законної сили судовим рішенням про встановлення земельного сервітуту, так продовжує перешкоджати позивачу в доступі як до належного останньому на праві власності газопроводу (до його частини, яка проходить по орендованій відповідачем земельній ділянці), так і в доступі до земельної ділянки, щодо якої на користь позивача судовим рішенням встановлений земельний сервітут, після набрання законної сили судовим рішенням про встановлення земельного сервітуту. При цьому всі дії позивача після набрання законної сили судовим рішенням про встановлення земельного сервітуту отримати доступ до земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, були в межах прав позивача, обумовлених видом встановленого земельного сервітуту - пов'язані з необхідністю експлуатації, обслуговування та ремонту належного позивачу газопроводу середнього тиску.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).

За приписами статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності захищається, у тому числі, від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з Правилами безпеки систем газопостачання України (далі - Правила), затвердженими наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 1 жовтня 1997 року № 254, які відповідно до п. 1.1.2. цих Правил поширюються на підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, відомчої належності та видів їхньої діяльності, в тому числі на підвідні газопроводи до підприємств, теплових електростанцій, котелень (що має місце у спірних відносинах), відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію об'єктів, указаних у п. 1.1.2 цих Правил, а також побутових газових приладів і апаратів, димових і вентиляційних каналів, ущільнень вводів підземних інженерних комунікацій в будинки і будівлі покладається на їх власників (п. 1.4.3. Правил).

Експлуатація систем газопостачання промислових і сільськогосподарських підприємств, котелень, підприємств комунально-побутового обслуговування населення виробничого характеру повинна забезпечуватися власником (п. 4.2.4. Правил). На підприємстві, яке експлуатує систему газопостачання власними силами, повинна бути організована газова служба (п. 4.2.5. Правил).

Відповідно до п. 4.2.9. зазначених Правил до технічного обслуговування і ремонту споруд та об'єктів систем газопостачання підприємств комунально-побутового обслуговування населення виробничого характеру, а також промислових і сільськогосподарських підприємств власником можуть залучатись за угодою СПГГ або інші спеціалізовані організації, а також підприємства-виготовлювачі агрегатів і установок. Підприємства-виготовлювачі агрегатів і установок повинні мати дозвіл Держнаглядохоронпраці на право виконання вказаних робіт, одержане в установленому порядку.

Власник підприємства, на території якого прокладений транзитом газопровід, повинен забезпечити доступ персоналу організації, яка експлуатує газопровід, для проведення його огляду і ремонту (п. 4.3.16. Правил).

Пунктом 2.3. Порядку технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем газопостачання, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 24.10.2011 року № 640, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.11.2011 року за № 1326/20064, технічний огляд об'єктів систем газопостачання, в тому числі їх обхід, забезпечує власник (балансоутримувач). На підприємствах, установах, організаціях, у складі яких відсутня власна газова служба, технічний огляд (обхід) об'єктів систем газопостачання виконується на договірних засадах СПГГ (спеціалізоване підприємство газового господарства) із залученням (у разі необхідності) до виконання робіт спеціалізованих організацій.

Отже, чинним законодавством на власника (балансоутримувача) (у спірних відносинах власник і балансоутримувач підвідного газопроводу до котельні співпадають) газопроводу покладено обов'язок щодо забезпечення його належної та безпечної експлуатації, обслуговування та ремонту, у тому числі і з залученням спеціалізованого підприємства газового господарства, інших спеціалізованих організацій. На власника підприємства, на території якого прокладений транзитом газопровід, покладено обов'язок забезпечити доступ персоналу організації, яка експлуатує газопровід, для проведення його огляду і ремонту.

При вирішенні спору про усунення перешкод власнику майна у здійсненні ним правомочностей щодо користування та розпорядження майном є необхідним встановлення обставин як належності особі, що звернулася з позовом, відповідного майна на праві власності, так і встановлення факту об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей (користування та розпорядження) з боку особи, до якої заявлені позовні вимоги.

Як встановлено вище, позивач є власником підвідного газопроводу (діаметр 89, 76 мм, довжина 847 метрів) середнього тиску до котельні, який частково на законних підставах розташовується на території (проходить по земельній ділянці), що перебуває у користуванні (в оренді) Приватного акціонерного товариства "БУДІНДУСТРІЯ".

Відповідач чинить позивачу перешкоди у користуванні зазначеним газопроводом (не допускає представників позивача та залучених позивачем на договірних засадах (що відповідає наведеним вище положенням нормативно-правових актів) спеціалізованих організацій до газопроводу для забезпечення належної та безпечної експлуатації газопроводу, його технічного обслуговування, ремонту), що є порушенням прав позивача як власника газопроводу, зокрема, порушенням права позивача вільно користуватися своїм майном.

Глава 16 Земельного кодексу України передбачає можливість виникнення у власника або землекористувача земельної ділянки права на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Відповідно до статті 98 Земельного кодексу України таке право є правом земельного сервітуту.

Одним із видів права земельного сервітуту є сервітут на право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій (п. в) ч. 1 ст. 99 Земельного кодексу України).

За приписами частини першої статті 100 Земельного кодексу України земельний сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

У зв'язку з перешкодами відповідача у здійсненні позивачем правомочностей, пов'язаних з належністю позивачу на праві власності підвідного газопроводу середнього тиску до котельні, щодо частини газопроводу, яка правомірно проходить по земельній ділянці, що перебуває в оренді у відповідача, а саме перешкодами у з'ясуванні причин (через недопуск відповідачем до відповідної частини газопроводу) не отримання позивачем природного газу, який належним чином постачався ПАТ "Дніпропетровськгаз" до точки розподілу, в той час як в газопроводі позивача, що йде транзитом від точки розподілу територією відповідача, тиск газу був присутній до точки входу газопроводу на територію відповідача, проте на виході газопроводу з цієї території тиск газу був відсутній, виявленим в подальшому на території відповідача пошкодженням належного позивачу газопроводу - вказаний газопровід було зрізано по окружності на всю площину та встановлено металеву заглушку шляхом електрозварювання, що і спричинило неотримання позивачем природного газу, подальшими перешкодами відповідача у вигляді недопуску представників позивача на територію відповідача з метою здійснити огляд та ремонт пошкодженого газопроводу, а також недосягненням між позивачем та відповідачем згоди про встановлення земельного сервітуту з метою врегулювання питання користування позивачем частиною земельної ділянки, що перебуває в оренді у відповідача, для реалізації права позивача, в тому числі на безперешкодну експлуатацію, обслуговування та ремонт належного позивачу газопроводу, спір щодо встановлення земельного сервітуту по відношенню до земельної ділянки, яка перебуває в користуванні відповідача, на користь позивача вирішувався у судовому порядку.

Як вже зазначалось, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012 року у справі № 10/5005/6474/2012, яке набрало законної сили 26.03.2013 року, встановлено земельний сервітут на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул. Леніна, 25, та перебуває в користуванні відповідача, на користь позивача. Відповідно до цього судового рішення земельний сервітут поширюється на земельну ділянку площею 2 550 кв. м та надає позивачу право на обмежене користування вказаною земельною ділянкою, а саме право встановлення, експлуатації, обслуговування та ремонту належного позивачу газопроводу середнього тиску.

Право земельного сервітуту як відповідно до визначення цього права, наведеного у статті 98 Земельного кодексу України, так і відповідно до положень ст.ст. 395, 401 Цивільного кодексу України є речовим правом на чуже майно (у даному випадку на земельну ділянку).

Згідно зі статтею 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, нарівні з захистом права власності.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, визначає Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до наведеного Закону (ст. 4) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право користування (сервітут).

Разом з тим, земельні відносини, а право земельного сервітуту, порядок його набуття та здійснення є складовими цих відносин, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України).

Земельне законодавство включає Земельний Кодекс України, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин; завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель (ст. 4 Земельного кодексу України).

Частина третя статті 100 Земельного кодексу України в редакції, що діяв станом на 26.03.2013 року (дата набрання законної сили судовим рішенням про встановлення земельного сервітуту) та станом на 11.06.2013 року (дата звернення позивача з позовом до суду у даній справі) передбачала обов'язковість державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно, лише договорів про встановлення земельного сервітуту, а не загалом земельного сервітуту, у тому числі і земельного сервітуту, що встановлений у іншому визначеному Земельним кодексом України порядку.

Відсутність на дату звернення позивача з позовом до суду у даній справі державної реєстрації права земельного сервітуту у відповідності до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", враховуючи особливості регулювання земельних відносин, визначені Земельним кодексом України (зокрема відповідну редакцію статті 100 цього Кодексу, яка не передбачала такого обов'язку), а також враховуючи характер спірних відносин, що склалися між позивачем та відповідачем, не є визначальною для вирішення спору у даній справі, оскільки не може обмежувати права позивача у здійсненні у повному обсязі своїх правомочностей як власника спірного газопроводу та не може спростовувати наявність у позивача права на користування земельною ділянкою, щодо якої на користь позивача встановлений сервітут, який дозволяє позивачу використовувати цю земельну ділянку, зокрема, для експлуатації, обслуговування та ремонту належного позивачу спірного газопроводу, оскільки таке право виникло на підставі судового рішення, прийнятого при вирішенні спору між позивачем та відповідачем, та яке в силу приписів ст. 124 Конституції України є обов'язковим до виконання на всій території України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зважає також на ті обставини, що за наслідками перегляду у касаційному порядку постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 року у справі № 28/5005/5627/2012, у якій вирішувався спір між позивачем та відповідачем, у тому числі про заборону відповідачу чинити позивачу перешкоди у доступі до належного йому на праві власності спірного газопроводу та про зобов'язання відповідача допустити представників позивача на територію відповідача для усунення пошкоджень газопроводу, колегія суддів Вищого господарського суду України (постанова від 15.01.2014 року) також дійшла висновку, що до спірних правовідносин, враховуючи їх характер, підлягають застосуванню положення ст. 100 Земельного кодексу України, як спеціальної норми, в чинній на момент вирішення спору редакції, та відповідно до яких державній реєстрації підлягає договір про встановлення земельного сервітуту, в той час як земельний сервітут встановлений судовим рішенням, у зв'язку з чим відхилила доводи відповідача про те, що право сервітуту на земельну ділянку у позивача не виникло в силу відсутності реєстрації права сервітуту на земельну ділянку у відповідності до ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації).

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, а саме Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 22407448, дата формування 30.05.2014 року (а.с. 92, т. 2), на дату перегляду апеляційним господарським судом оскаржуваного рішення у даній справі, земельний сервітут, встановлений рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012 року у справі № 10/5005/6474/2012, зареєстровано у встановленому порядку.

В той же час, наведена обставина, враховуючи дату державної реєстрації земельного сервітуту та час виникнення і існування спірних відносин між позивачем та відповідачем, які вирішуються у даній справі, не є тією обставиною, яка впливає на вирішення спору по суті.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи щодо наявності у позивача на праві власності газопроводу середнього тиску до котельні, який частково проходить по земельній ділянці, що перебуває у користуванні відповідача, встановленого судовим рішенням земельного сервітуту, який надає позивачу право користування земельною ділянкою відповідача, зокрема, для забезпечення експлуатації, обслуговування та ремонту належного позивачу газопроводу, обставини щодо спричинення відповідачем, у тому числі і після набрання законної сили судовим рішенням про встановлення земельного сервітуту, перешкод позивачу та залученій позивачем на договірних засадах спеціалізованій організації (її працівникам) у доступі до газопроводу через земельну ділянку, щодо якої встановлений сервітут, з метою забезпечення саме експлуатації, обслуговування та ремонту належного позивачу газопроводу, що є в межах виду земельного сервітуту, враховуючи наведені вище положення законодавства щодо захисту як права власності, так і іншого речового права на чуже майно, а також положення законодавства щодо можливості та правомірності залучення позивачем на договірних засадах спеціалізованої організації для забезпечення належної та безпечної експлуатації газопроводу, його технічного обслуговування, ремонту, представники якої, діючи в межах договірних відносин з позивачем, не можуть бути обмежені в доступі до газопроводу, відповідно і через земельну ділянку, щодо якої встановлений сервітут, апеляційний господарський суд вбачає підстави вважати, що місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та правомірно їх задовольнив.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає порушень місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального права у зв'язку з не задоволенням клопотання відповідача про припинення провадження у справі, оскільки спір, що вирішується у даній справі, та спір, який вирішено у справі № 28/5005/5627/2012, не є тотожними за предметом та підставами спору.

Також, колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає підстав вважати, що відповідач не є належним відповідачем у даній справі та відхиляє відповідні доводи відповідача, які обґрунтовані тим, що нерухоме майно (виробничий комплекс: будівлі та споруди), розташоване на земельній ділянці, через яку проходить газопровід, не є власністю відповідача. Спір, що вирішується у даній справі, є спором про усунення перешкод у користуванні майном, щодо якого встановлений сервітут, тобто земельною ділянкою, а не іншим нерухомим майном, яке на праві власності належало відповідачу. Разом з тим, доказів припинення дії договору оренди земельної ділянки, щодо якої встановлений сервітут, відповідач не надав, а у судовому засіданні підтвердив наявність договірних відносин з оренди земельної ділянки. Таким чином, відповідач є відповідальним перед позивачем за забезпечення прав позивача, що виникли з встановленого сервітуту. Окрім того, матеріалами справи підтверджується, що саме відповідач чинить позивачу перешкоди, про усунення яких заявлено позов у даній справі.

З огляду на встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє решту доводів відповідача, наведених в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, передбачених статтею 104 ГПК України, для зміни або скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у даній справі та, відповідно, підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "БУДІНДУСТРІЯ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2014 року у справі № 904/4670/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2014 року у справі № 904/4670/13 залишити без змін.

Повна постанова складена 13.06.2014р.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя І.М. Науменко

Суддя А.Є. Чередко