АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/95/14 Справа № 2-6062/11 Головуючий у 1 й інстанції - Бойко О.М. Доповідач - Кіктенко Л.М.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2014 року м. Дніпропетровськ

30 травня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Кіктенко Л.М.

Суддів: Деркач Н.М., Осіяна О.М.

при секретарі: Нікуліній Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Дніпропетровського районного суду, Дніпропетровської області від 20 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_4 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИЛА:

Заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_4 про стягнення боргу задоволено.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму боргу у розмірі 230567,66 грн.

Вирішено питання стосовно судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального, процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 04 вересня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладений договір № 09/08, відповідно до якого, ОСОБА_2 повинен обслуговувати 2 ставки та акваріум для риб.

На виконання зазначеного договору 17 вересня 2008 року позивач передав відповідачу передоплату в сумі еквівалентній 20 000 Євро за поставку йому товару, а саме 50 шт. риби " КОІ" виробництва Японії, про що свідчить додаток № 1 до укладеного договору(а.с.7).

Проте умови договору ОСОБА_2 не виконав, в зв'язку з чим, 16 серпня 2011 року ОСОБА_3 направив йому письмову вимогу про поставку товару, а у разі не поставки, повернення коштів сплачених за надання послуги.

Однак зазначена вимога відповідачем була проігнорована, послуга не виконана та гроші не повернені.

Згідно вимог ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 2 ст.524 ЦК України передбачено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов*язання в іноземній валюті.

Відповідно до вимог ч.2 ст.533 ЦК України якщо у зобов*язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Згідно вимог ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов*язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов*язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов*язанні встановлений строк (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 2 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов*язку не встановлений або визначений моментом пред*явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов*язок у семиденний строк від дня пред*явлення вимоги, якщо обов*язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ч.1 ст.665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до вимог ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Факт отримання відповідачем від позивача суми, еквівалентної 20000 ЄВРО для закупки та поставки риби - КОІ у кількості 50 штук підтверджується додатком до договору №09/08 від 3 вересня 2008 року (а.с.7).

Доказів на підтвердження виконання умов цього договору та вказаного додатку відповідачем ОСОБА_2 суду першої та апеляційної інстанції не надано.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 230567 грн.66 коп.

Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального, процесуального права, встановленим обставинам і матеріалам справи.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що в рішенні суду вказаний лише один відповідач - ОСОБА_2, є необґрунтованим, оскільки заявою від 27 жовтня 2011 року суду першої інстанції ОСОБА_3 відмовився від позовних вимог до ОСОБА_5 (а.с.16) і ухвалою Дніпропетровського районного суду, Дніпропетровської області від 5 грудня 2011 року прийнята відмова ОСОБА_3 від позову до ОСОБА_5 і провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення боргу закрите, в даній справі відсутні дані про скасування вказаної ухвали суду.

Посилання в скарзі про те, що укладеним між сторонами договором не передбачалась поставка відповідачем риб позивачеві, є необґрунтованим. Факт отримання відповідачем від позивача суми, еквівалентної 20000 ЄВРО для закупки та поставки риби - КОІ у кількості 50 штук підтверджується додатком до договору №09/08 від 3 вересня 2008 року (а.с.7), який на даний час у встановленому законом порядку не визнаний незаконним.

Доводи скарги відносно того, що судом першої інстанції не дана оцінка поясненням допитаних свідків також необґрунтовані. Допитані свідки в суді першої інстанції вказували на те, що їм зі слів ОСОБА_2 відомо про те, що він доставив позивачеві рибу, яку саме та кількість риб, вони не знали, куди саме відбувалася поставка, вони не знали.

Тому належних та допустимих доказів, передбачених ст.,ст.57-59 ЦПК України, на виконання умов додатку до договору (а.с.7), апелянт суду першої та апеляційної інстанції не надав.

Інші доводи скарги є формальними, не впливають на правильність ухваленого рішення суду, протирічать вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, зводяться до переоцінки доказів по справі.

Надані апелянтом фотознімки на а.с.206-209 не свідчать про виконання відповідачем зобов*язань відносно закупки та доставки позивачеві риб, оскільки конкретно не підтверджують, що це зйомка саме ставка позивача та що саме ці риби знаходяться в ньому, не підтверджують факт передачі апелянтом позивачеві саме 50 штук риб КОІ.

Відповідно до вимог ч.3 ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов*язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов*язки.

Суд апеляційної інстанції неодноразово відкладав розгляд даної справи, зобов*язував явку сторін в судові засідання для дачі пояснень та надання доказів в апеляційній інстанції. Проте, апелянт та його представник, будучи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи в судові засідання не з*являвся, що свідчить про те, що вони недобросовісно здійснювали свої процесуальні права та виконували процесуальні обов*язки.

Відповідно до вимог ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом першої інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.,ст.209,303,307,308,314 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Дніпропетровського районного суду, Дніпропетровської області від 20 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: