АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-74/2008 р. Головуючий 1-ї інстанції: Покровська Т.С.
Категорія: ч.1 ст. 122 КК Доповідач апеляційної інстанції: Пісной І.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2008 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Головуючого: Царюка В.В.
Суддів: Дзюби Ф.С. , Пісного І.М.
За участю прокурора: Семещенка О.П.
Засудженого: ОСОБА_1
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 22.11.2007 p., яким:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець м. Миколаєва; судимий 14.05.1998 р. Заводським районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 81, ч. 1 ст. 89, 42, 44 КК України 1960 р. до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки; 20.04.2000 р. Новоодеським районним судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 101, 43 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі, звільненого за відбуттям покарання 14.02.2002 р. 27.05.2003 р. Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч. 4 ст. 185, ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі, звільненого 11.01.2005 р. за відбуттям покарання; 17.06.2005 р. Миколаївським районним судом Миколаївської області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,
- засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 17.06.2005р. остаточно призначено 3 роки 1 місяць позбавлення волі.
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 - 300 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 500 грн. у відшкодування моральної шкоди; на користь ЛШМД м. Миколаєва - 539, 68 грн. у відшкодування затрат на лікування потерпілого.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що 04.03.2007 р. приблизно о 15 годині 30 хвилин, в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого тимчасового проживання в АДРЕСА_1, в ході сварки з ОСОБА_2, яка виникла на грунті особистих неприязних стосунків, умисно наніс останньому удари руками та ногами по тулубу та голові, спричинивши тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді переломів ребер, ключиці, нижньої щелепи, забою головного мозку та забійної рани верхньої губи, які потягли за собою тривалий розлад здоров'я.
В апеляції засуджений просить вирок районного суду змінити, призначивши йому більш м'яке покарання, оскільки суд на його думку не врахував всі обставини, що пом'якшують його вину, а саме щире каяття в скоєному та повне визнання своєї вини. Крім того вважає, що побив потрепілого він не умисно, а скоріше захищаючись, оскільки потерпілий перший наніс удар в обличчя.
Звертає увагу на висновки суду, щодо невірного, на його думку, встановлення місця події та скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння, та на свій обмежений стан психічного здоров'я.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; засудженого в підтримання апеляції, який пояснив що потерпілий перший бив його долонею по обличчю, можливо будив, чому він наніс такі тілесні ушкодження потерпілому пояснити не може, у вчиненому кається, просить пом'якшити покарання; думку прокурора про залишення апеляції без задоволення в зв'язку з законністю та обгрунтованістю вироку; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини засудженого в скоєнні вказаного у вироку злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, детальний аналіз яких наведений у вироку.
Суд дійшов правильного висновку про те, що під час сварки ОСОБА_1 наніс потерпілому удари, якими спричинив тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. На це вказують досліджені судом докази, а саме показання потерпілого, свідків та самого засудженого.
Так, потерпілий ОСОБА_2 показав, що 4 березня 2007 року вживав спиртні напої разом з ОСОБА_1, останній пішов відпочивати в кімнату. Після цього і він пішов до кімнати, де засуджений побив його, внаслідок чого в нього зламані ребра, ключиця.
Свідок ОСОБА_3 показав, що в домі він бачив потерпілого, який був в крові. Жінки, що знаходились в домі, повідомили, що побів ОСОБА_2 засуджений ОСОБА_1 за те, що потерпілий присів чи приліг на його ліжко.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 визнав себе винним повністю, вказував, що події відбувались саме так як говорять свідки та як викладені в обвинувальному висновку.
3
їх свідчення співпадають та підтверджуються об'єктивними даними, які містяться в письмових доказах - висновку експерта про ушкодження губи та перелом щелепи, ребер та ключиці потерпілого, які могли бути спричинені за викладених обставин.
Крім того, судове слідство проводилось в порядку ч.3 ст. 299 "КПК України, наслідки такого розгляду засудженому судом роз'яснювались і він погодився на такий розгляд справи, а тому не вправі оспорювати фактичні обставини справи.
Що стосується доводів засудженого в апеляції про його неспроможність повною мірою захищати себе під час досудового слідства та в суді, колегія суддів розцінює їх як безпідставні, оскільки ще до проведення судово-психіатричної експертизи засудженому ОСОБА_1 був призначений захисник, за участю якого пред'являлось обвинувачення, проводився допит ОСОБА_1, ознайомлення з матеріалами справи, та який приймав участь і в судовому розгляді справи. Тому право на захист ОСОБА_1 не порушено.
Покарання засудженому ОСОБА_1 призначене у повній відповідності до вимог ст. 65-67, 71 КК України з урахуванням даних про особу засудженого, який раніше неодноразово засуджувався, обтяжуючих покарання обставин - рецидив злочинів та вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, а також пом'якшуючих покарання обставин, в тому числі й тих, на які посилається засуджений в своїй апеляції - щире каяття та наявність психічного захворювання.
При апеляційному розгляді справи він не заперечував вживання ним в день вчинення злочину спиртних напоїв, ці обставини узгоджуються і з матеріалами справи, що і під час досудового слідства та в суді він визнавав ці обставини, а тому суд правильно врахував вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння як обтяжуючу покарання обставину.
За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав для пом'якшення призначеного покарання.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постановлений відносно нього вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 22 листопада 2007 року - без зміни.