ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року Справа № Б24/081-12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Панової І.Ю.

суддів:Білошкап О.В.,

Запорощенка М.Д. - доповідач

перевіривши матеріали касаційних скаргОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю"Таутейтос", ОСОБА_5, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс", Уповноваженої особи учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" Павлюк Катерини Миколаївни

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.03.2014

та ухвалуГосподарського суду Київської області від 26.09.2013р.

у справі№ Б24/081-12 господарського суду Київської області

за спільною заявоюОСОБА_6 та ОСОБА_7

доСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс"

провизнання банкрутом, -

за участю представників сторін:

від боржника:Забродський В.В., за довіреністю

від кредиторів:ОСОБА_9 ОСОБА_10

від скаржників:ОСОБА_11, за довіреністю (ОСОБА_5) ОСОБА_11, за довіреністю (Уповноважена особа учасників СТОВ "Юнайтед Гроуверс" Павлюк Катерини Миколаївни)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою попереднього засідання господарського суду Київської області від 26.09.2013 по справі № Б24/081-12:

відмовлено у задоволенні, поданого уповноваженою особою учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" Павлюк К.М., клопотання б/н від 26.09.2013 (вх. № 20371 від 26.09.2013) про відсторонення керівника боржника від посади;

відмовлено у задоволенні, поданої уповноваженою особою учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" Павлюк К.М., скарги б/н від 26.09.2013 (вх. № 20377 від 26.09.2013) на дії розпорядника майна сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" - арбітражного керуючого Лінкевича Олега Миколайовича;

визнано вимоги кредиторів в сумі 3 349 733,10 грн. та затверджено реєстр вимог кредиторів боржника сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" в наступному складі:

1) ОСОБА_6 - 584 220,00 грн. (вимоги четвертої черги) та 1 074 640,00 (вимоги шостої черги) та 5 365,00 грн. (вимоги 1 черги);

2) ОСОБА_7 - 16 536,76 грн. (вимоги четвертої черги) та 125 700,00 грн. (вимоги шостої черги);

3) ОСОБА_9 - 295 425,00 грн. (вимоги 4 черги), 6 314,18 грн. (вимоги 6 черги) та 1 076,00 грн. (вимоги 1 черги);

4) Київське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції - 373,78 грн. (вимоги другої черги);

5) ОСОБА_13 - 576 995,06 грн. (вимоги четвертої черги) та 1 073,00 грн. (вимоги 1 черги);

6) ОСОБА_10 - 451 967,04 грн. (вимоги 4 черги) та 1 076, 00 грн. (вимоги 1 черги);

7) Броварський міськрайонний центр зайнятості - 324,18 грн. (вимоги другої черги);

8) Кредитна спілка "Фортеця" - 207 574,10 грн. (вимоги 4 черги) та 1 073,00 грн. (вимоги 1 черги);

кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Метпром-компані" в розмірі 5 100 000,00 грн. відхилено;

кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Добра оселя" в розмірі 3 520 373, 00 грн. відхилено;

кредиторські вимоги ОСОБА_5 в розмірі 698 555,60 грн. відхилено;

кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Таутейтос" в розмірі 2 309 423,60 грн. відхилено;

кредиторські вимоги ОСОБА_4 в розмірі 52 539 006,38 грн. відхилено;

кредиторські вимоги компанії "Аїсі Кепітал Лімітед" в розмірі 104 838 884,00 грн. відхилено, та інше.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 у справі № Б24/081-12 апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу попереднього засідання господарського суду Київської області від 26.09.2013 по справі № Б24/081-12 в частині відмови в визнанні його кредитором сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" - без змін.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Таутейтос" залишено без задоволення, а ухвалу попереднього засідання господарського суду Київської області від 26.09.2013 по справі № Б24/081-12 в частині відмови в визнанні його кредитором сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" - без змін.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Метпром-Компані" залишено без задоволення, а ухвалу попереднього засідання господарського суду Київської області від 26.09.2013 по справі № Б24/081-12 в частині відмови в визнанні його кредитором сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" - без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, а ухвалу попереднього засідання господарського суду Київської області від 26.09.2013 по справі № Б24/081-12 в частині відмови в визнанні його кредитором сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс"- без змін.

Апеляційну скаргу уповноваженої особи учасників боржника ОСОБА_5 залишено без задоволення, а ухвалу попереднього засідання господарського суду Київської області від 26.09.2013 по справі № Б24/081-12 в частині відмови в задоволенні клопотання б/н від 26.09.2013 року про відсторонення керівника боржника від посади; відмови у задоволенні скарги від 26.09.2013 року на дії розпорядника майна сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" арбітражного керуючого Лінкевича О.М., визнання вимог ОСОБА_6 в розмірі 1 074 640,00 грн., ОСОБА_7 в розмірі 125 700,00 грн., ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_10, кредитної спілки "Фортеця" в повному обсязі; підстав відхилення кредиторських вимог ТОВ "Метпром-Компані"- без змін.

ОСОБА_4, не погодившись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 в частині відмови в визнанні його кредитором боржника, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування означеного судового акту з вимогою передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на те, що порушення судом апеляційної інстанції приписів ч. 1 ст. 4-7, ч. 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України. Зауважує на тому, що невмотивоване відхилення судом доказів, наданих ОСОБА_4 в підтвердження поважності причин пропуску позовної давності та його доводів щодо неможливості їх подання до суду першої інстанції унеможливлює висновок апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення його вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю"Таутейтос", не погодившись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 в частині відмови в визнанні його кредитором боржника, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування означеного судового акту з вимогою передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на те, що порушення судом апеляційної інстанції приписів ч. 1 ст. 4-7, ч. 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України. Зауважує на тому, що невмотивоване відхилення судом доказів, наданих Товариством в підтвердження поважності причин пропуску позовної давності та його доводів щодо неможливості їх подання до суду першої інстанції унеможливлює висновок апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення його вимог.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Київської області від 26.09.2013р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 у справі № Б24/081-12, ОСОБА_5 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування означених судових актів в частині її відхилення кредиторських вимог, з вимогою прийняти в цій частині нове рішення про визнання кредиторських вимог ОСОБА_5 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" в розмірі 698 555,60грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів СТРОВ "Юнайтед Гроуверс".

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на те, що його до Боржника є обґрунтованими та підтвердженими належними та допустимими доказами, а протилежні висновки судів першої та апеляційної інстанції викладені в ухвалі від 26.09.2013р. та постанові від 25.03.2014р. не відповідають обставинам справи, здійснені з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та порушенням (неправильним застосуванням) норм матеріального та процесуального права.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Київської області від 26.09.2013р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 у справі № Б24/081-12, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ГРОУВЕРС", звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування означених судових актів, з вимогою припинити провадження у справі.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що скасування рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.11.2011р. у справі № 2-3884/2011 та закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-3884, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області від 16.12.11р., про стягнення зі СТОВ "Юнайтед Гроуверс" на користь ОСОБА_6 1658860,00грн. скасовує факт безспірності вимог ініціюючого кредитора ОСОБА_6 до Боржника та саму підставу для подальшого розгляду справи у зв'язку із відсутністю підтвердження грошових вимог ініціюючого кредитора до Боржника, що стало підставою для порушення провадження у справі та винесення ухвали підготовчого засідання. Зауважує на тому, що грошових вимог ОСОБА_7 не достатньо для ініціювання порушення справи про банкрутство.

Уповноважена особа учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" ОСОБА_5, не погоджуючись із Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014р. та ухвалою господарського суду Київської області від 26.09.2013р. в частині визнання вимог кредиторів та затвердження реєстру вимог кредиторів СТОВ "Юнайтед Гроуверс" у відповідному складі (окрім вимог Броварського міського центру зайнятості та Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції) та в частині відмови в задоволенні клопотань Скаржника, звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, оскільки вважає, що під час розгляду даної справи та прийняття (винесення) оскаржуваних судових актів були порушені (неправильно застосовані) норми матеріального та процесуального права. Крім того, скаржник не погоджується з підставами відхилення кредиторських вимог ТОВ "Метпром-компані" (мотивувальною частиною оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, яка залишена без змін оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції).

СТОВ "Юнайтед Гроуверс" у відзивах на касаційні скарги та представник боржника в судовому засідання, проти вимог та доводів ОСОБА_4 та ТОВ "Таутейтос" заперечує, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, рішення судів попередніх інстанцій в цих частинах такими, що ґрунтуються на нормах закону.

Кредитор, ОСОБА_13, у відзиві проти вимог та доводів заявників касаційних скарг заперечує вважає їх безпідставними, та просить ухвалу господарського суду Київської області від 26.09.2013р. по справі №Б24/081-12 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014р. залишити без змін.

10.06.2014р. до суду від представника гром. ОСОБА_4 та ТОВ "Таутейтос" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні 10.06.14р. з підстав захворювання.

Дане клопотання судовою колегією відхилено з оглядом на приписи ст. 111-8 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції вважає необхідним вказати наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Київської області від 11.09.12р. за заявою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 порушено справу № Б24/081-12 про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс".

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.10.2012р. у справі № Б24/081-12 за результатами підготовчого засідання визнано конкурсними кредиторами з вимогами до СТОВ "Юнайтед Гроуверс" ОСОБА_6 в розмірі 584220,00грн. ( вимоги четвертої черги) та ОСОБА_7 в розмірі 16 536,76 ( вимоги четвертої черги). Введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Попадюка Ігоря Васильовича.

Ухвалою суду від 14.06.2013р. повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Попадюка І.В. у справі №Б24/081-12 у справі про банкрутство СТОВ "Юнайтед Гроуверс" припинені, розпорядником майна СТОВ "Юнайтед Гроуверс" призначено арбітражного керуючого Лінкевича О.М.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду Київської області від 26.09.2013 по справі № Б24/081-12:

відмовлено у задоволенні, поданого уповноваженою особою учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" Павлюк К.М., клопотання б/н від 26.09.2013 (вх. № 20371 від 26.09.2013) про відсторонення керівника боржника від посади;

відмовлено у задоволенні, поданої уповноваженою особою учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" Павлюк К.М., скарги б/н від 26.09.2013 (вх. № 20377 від 26.09.2013) на дії розпорядника майна сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" - арбітражного керуючого Лінкевича Олега Миколайовича;

визнано вимоги кредиторів в сумі 3 349 733,10 грн. та затверджено реєстр вимог кредиторів боржника сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" в наступному складі:

1) ОСОБА_6 - 584 220,00 грн. (вимоги четвертої черги) та 1 074 640,00 (вимоги шостої черги) та 5 365,00 грн. (вимоги 1 черги);

2) ОСОБА_7 - 16 536,76 грн. (вимоги четвертої черги) та 125 700,00 грн. (вимоги шостої черги);

3) ОСОБА_9 - 295 425,00 грн. (вимоги 4 черги), 6 314,18 грн. (вимоги 6 черги) та 1 076,00 грн. (вимоги 1 черги);

4) Київське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції - 373,78 грн. (вимоги другої черги);

5) ОСОБА_13 - 576 995,06 грн. (вимоги четвертої черги) та 1 073,00 грн. (вимоги 1 черги);

6) ОСОБА_10 - 451 967,04 грн. (вимоги 4 черги) та 1 076, 00 грн. (вимоги 1 черги);

7) Броварський міськрайонний центр зайнятості - 324,18 грн. (вимоги другої черги);

8) Кредитна спілка "Фортеця" - 207 574,10 грн. (вимоги 4 черги) та 1 073,00 грн. (вимоги 1 черги);

кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Метпром-компані" в розмірі 5 100 000,00 грн. відхилено;

кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Добра оселя" в розмірі 3 520 373, 00 грн. відхилено;

кредиторські вимоги ОСОБА_5 в розмірі 698 555,60 грн. відхилено;

кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Таутейтос" в розмірі 2 309 423,60 грн. відхилено;

кредиторські вимоги ОСОБА_4 в розмірі 52 539 006,38 грн. відхилено;

кредиторські вимоги компанії "Аїсі Кепітал Лімітед" в розмірі 104 838 884,00 грн. відхилено, та інше.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 у справі № Б24/081-12 апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу попереднього засідання господарського суду Київської області від 26.09.2013 по справі № Б24/081-12 в частині відмови в визнанні його кредитором сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" - без змін.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Таутейтос" залишено без задоволення, а ухвалу попереднього засідання господарського суду Київської області від 26.09.2013 по справі № Б24/081-12 в частині відмови в визнанні його кредитором сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" - без змін.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Метпром-Компані" залишено без задоволення, а ухвалу попереднього засідання господарського суду Київської області від 26.09.2013 по справі № Б24/081-12 в частині відмови в визнанні його кредитором сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" - без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, а ухвалу попереднього засідання господарського суду Київської області від 26.09.2013 по справі № Б24/081-12 в частині відмови в визнанні його кредитором сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс"- без змін.

Апеляційну скаргу уповноваженої особи учасників боржника ОСОБА_5 залишено без задоволення, а ухвалу попереднього засідання господарського суду Київської області від 26.09.2013 по справі № Б24/081-12 в частині відмови в задоволенні клопотання б/н від 26.09.2013 року про відсторонення керівника боржника від посади; відмови у задоволенні скарги від 26.09.2013 року на дії розпорядника майна сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" арбітражного керуючого Лінкевича О.М., визнання вимог ОСОБА_6 в розмірі 1 074 640,00 грн., ОСОБА_7 в розмірі 125 700,00 грн., ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_10, кредитної спілки "Фортеця" в повному обсязі; підстав відхилення кредиторських вимог ТОВ "Метпром-Компані"- без змін.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає оскаржені рішення судів попередніх інстанцій частково передчасними з наступних підстав.

Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 4-1, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Згідно зі ст.41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

В даному випадку застосовується положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції " в редакції Закону, що діяла до 19 січня 2013 р.

За приписами ст. 5 вказаного Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, зокрема із заробітної плати, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

За приписами ст.15 Закону, у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Тобто, у справі про банкрутство завдання господарського суду у попередньому засіданні полягає в перевірці заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів на предмет їх відповідності чинному законодавству.

При цьому, господарський суд не зв'язаний висновками боржника і розпорядника майна за результатами розгляду кредиторських вимог та вправі перевіряти законність та обґрунтованість заявлених до боржника вимоги в повному обсязі.

Ухвала за результатами проведення попереднього засідання суду, визначаючи (визнані, відхилені або такі, що не розглядаються) вимоги кожного кредитора, безпосередньо впливає на права та обов'язки боржника та цього кредитора у справі. У зв'язку з цим, допускається заперечення (оскарження) вимог одного, декількох або кожного із кредиторів у справі про банкрутство, а відповідно ухвала за результатами проведення попереднього засідання суду може бути оскаржена у відповідній частині .

Зважаючи на приписи ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

На підставі вимог ч.1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Так, Ухвалою попереднього засідання господарського суду Київської області від 26.09.2013 по справі № Б24/081-12 кредиторські вимоги ОСОБА_4 в розмірі 52 539 006,38 грн. відхилено.

Ухвала суду в цій частині, з чим в подальшому погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтована ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, а саме пропуском кредитором строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, вимоги даного кредитора обґрунтовані укладеними між ОСОБА_4 та боржником договором позики № 01-05/2006 від 11.05.2006 та додатковими угодами до нього № 1 від 03.06.2006, № 01-05/2006 від 11.05.2006, № 2 від 08.11.2006, № 01-05/2006 від 11.05.2006; актами прийому-передачі від 11.05.2006, від 03.06.2006, від 08.11.2006; договорами про надання безвідсоткової зворотної фінансової допомоги № 27-03/2007 від 27.03.2007 та б/н від 18.06.2007; виписці по рахунку від 18.06.2007; договорах оренди житлових приміщень від 05.01.2005, № 2 від 05.12.2005 та № 3 від 05.11.2006.

Розпорядником майна та кредитором ОСОБА_6 було подано заяву про застосування до кредиторських вимог ОСОБА_4 строку позовної давності в порядку ст.ст. 257 та 258 Цивільного кодексу України.

Судами встановлено, що строк позовної давності за договором позики № 01-05/2006 від 11.05.2006 сплинув 11.11.2009; за додатковою угодою № 1 від 03.06.2006 до договору позики № 01-05/2006 від 11.05.2006 сплинув 11.11.2009; за додатковою угодою № 2 від 08.11.2006 до договору позики № 01-05/2006 від 11.05.2006 сплинув 07.02.2010; за договором про надання безвідсоткової зворотної фінансової допомоги № 27-03/2007 від 27.03.2007 сплинув 11.04.2010; за договором про надання зворотної фінансової допомоги від 18.06.2007 сплинув 05.07.2010; за договором оренди житлового приміщення від 05.01.2005 сплинув 05.12.2008; за договором оренди житлового приміщення № 2 від 05.12.2005 сплинув 05.11.2009; за договором оренди житлового приміщення № 3 від 05.11.2006 сплинув 05.10.2010.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Щодо фізичної особи (громадянина) останніми можуть бути документально підтверджені тяжке захворювання, тривале перебування поза місцем свого постійного проживання (наприклад, за кордоном) тощо. Стосовно підприємства (установи, організації) зазначені обставини не можуть братися судом до уваги, оскільки за відсутності (в тому числі й з поважних причин) особи, яка представляє його в судовому процесі, відповідне підприємство (установа, організація) не позбавлене права і можливості забезпечити залучення до участі у такому процесі іншої особи; відсутність зазначеної можливості підлягає доведенню на загальних підставах (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 29.05.2013, № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

При цьому, на підтвердження поважності причин пропуску строку позовної давності кредитором ОСОБА_4 надано виписку з медичної картки а/к № 09180 ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС щодо хворого ОСОБА_4 та довідку Київського СІЗО серії ВИВ № 05911 про звільнення ОСОБА_4, означені документи були надані під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Судами попередніх інстанцій вірно застосовано в даному випадку строк позовної давності та вірно зазначено, що строк позовної давності по заявленим кредиторам договорам сплинув 2008-2010 роках, а надані ОСОБА_4 до суду першої інстанції документи не підтверджують поважності причин пропуску позовної давності .

Крім того, представником ОСОБА_4 в апеляційному провадженні також було подано клопотання про визнання поважними причини пропуску позовної давності. В обґрунтування кредитор посилається на те, що згідно трудового договору з жовтня 2009 року по травень 2012 року працював за кордоном і постійно проживав у Москві.

Відповідно до частини 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Судом апеляційної інстанції правомірно не були прийняті додаткові докази у підтвердження поважності пропуску позовної давності, оскільки заявником не було обґрунтовано неможливості заявлення означених обставин та подання відповідних доказів до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин, колегія суддів вважає законним та обґрунтованим рішення судів попередніх інстанції щодо застосування в даному випадку строку позовної давності та відмови у визнанні ОСОБА_4 кредитором СТОВ "Юнайтед Гроуверс".

Крім того, Ухвалою попереднього засідання господарського суду Київської області від 26.09.2013 по справі № Б24/081-12 кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Таутейтос" в розмірі 2 309 423,60 грн. відхилено.

Ухвала суду в цій частині, з чим в подальшому погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтована ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, а саме пропуском кредитором строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, вимоги даного кредитора ґрунтуються на укладених між сторонами договорі про надання зворотної фінансової допомоги від 14.12.2007, договорі про надання зворотної фінансової допомоги від 25.12.2007 та додаткових угодах до них.

Під час розгляду заявлених ТОВ "Таутейтос" грошових вимог, кредитором ОСОБА_6 було подано заяву про застосування до кредиторських вимог ТОВ «Таутейтос» строку позовної давності в порядку ст.ст. 257 та 258 Цивільного кодексу України.

На підставі матеріалів справи та наданих документів, встановлено, що строк позовної давності за договором про надання зворотної фінансової допомоги від 14.12.2007 сплинув 01.02.2011; за договором про надання зворотної фінансової допомоги від 25.12.2007, додатковою угодою № 1 від 14.01.2008 до договору про надання зворотної фінансової допомоги від 25.12.2007, додатковою угодою № 2 від 15.02.2008 до договору про надання зворотної фінансової допомоги від 25.12.2007 та додатковою угодою № 3 від 21.02.2008 до договору про надання зворотної фінансової допомоги від 25.12.2007 сплинув 01.02.2011; за договором про надання зворотної фінансової допомоги № 07-03/08 від 07.03.2008 та додатковою угодою № 1 від 26.03.2008 до договору про надання зворотної фінансової допомоги № 07-03/08 від 07.03.2008, сплинув 07.05.2011.

ТОВ "Таутейтос" до суду першої інстанції подано заяву про визнання причини пропуску позовної давності поважними, в порядку ст. 267 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку позовної давності кредитор посилається на те, що згідно статутних документів виконавчим органом ТОВ «Таутейтос» є директор, на момент підписання вказаних договорів директором підприємства був ОСОБА_4, який продовжує займати цю посаду станом на дату проведення попереднього судового засідання, згідно виписки з медичної картки а/к № 09180 ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС та довідки Київського СІЗО серії ВИВ № 05911 про звільнення ОСОБА_4, останній перебував на лікуванні з березня 2009 по липень 2013 та під вартою в Київському слідчому ізоляторі з 16.07.2012 по 16.01.2013, в штаті підприємства інших посад, крім посади директора, не має, тому замінити відсутнього директора було ніким, та додано до заяви витяг з ЄДР.

Відповідно до приписів ч.ч. 1-3 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Як про це вже було позначено вище, питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Щодо фізичної особи (громадянина) останніми можуть бути документально підтверджені тяжке захворювання, тривале перебування поза місцем свого постійного проживання (наприклад, за кордоном) тощо. Стосовно підприємства (установи, організації) зазначені обставини не можуть братися судом до уваги, оскільки за відсутності (в тому числі й з поважних причин) особи, яка представляє його в судовому процесі, відповідне підприємство (установа, організація) не позбавлене права і можливості забезпечити залучення до участі у такому процесі іншої особи; відсутність зазначеної можливості підлягає доведенню на загальних підставах (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 29.05.2013, № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Крім того, представником ТОВ "Таутейстос" в апеляційному провадженні, також, було подано клопотання про визнання поважними причини пропуску позовної давності. В обґрунтування кредитор посилається на те, що згідно трудового договору з жовтня 2009 року по травень 2012 року директор і єдиним працівник підприємства працював за кордоном і постійно проживав у Москві.

Відповідно до частини 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Судом апеляційної інстанції правомірно не були прийняті додаткові докази у підтвердження поважності пропуску позовної давності, оскільки заявником не було обґрунтовано неможливості заявлення означених обставин та подання відповідних доказів до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин, колегія суддів вважає законним та обґрунтованим рішення судів попередніх інстанції щодо застосування в даному випадку строку позовної давності та відмови у визнанні ТОВ "Таутейтос" кредитором СТОВ "Юнайтед Гроуверс".

Ухвалою попереднього засідання господарського суду Київської області від 26.09.2013 по справі № Б24/081-12 кредиторські вимоги ОСОБА_5 в розмірі 698 555,60 грн. відхилено.

Ухвала суду, з якою в подальшому погодився суд апеляційної інстанції, мотивована тим, що справи про банкрутство боржника, порушені господарськими судами до 19.01.2013, не впливають на визначення юрисдикції справ про стягнення з боржника зарплати, і їх слід розглядати в порядку цивільного судочинства, а також на фактичними обставинами встановленими ухвалою господарського суду Київської області, прийнятою за наслідками попереднього судового засідання 26.09.2013 року.

При цьому, судами попередніх інстанцій означені висновки зроблені на підставі довідки ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 5025/9/23-611 від 15.08.2011 та відомостей з центральної бази даних державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів ОСОБА_5 в період з 01.01.2008 по 31.03.2011 сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Гроуверс», довідки Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області № 705/10/1701 від 02.08.2013 щодо інформації про заробітну плату ОСОБА_5 з 31.01.2006 , довідки УПФУ в м. Броварах та Броварському районі Київської області Київської області № 6591/09 від 03.09.2013. Також, судами прийнято до уваги Наказ директора сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Гроуверс» № С-07/2-9 від 30.01.2009 про звільнення з посади заступника директора ОСОБА_5 з 01.04.2009 .

Судова колегія не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій в цій частині та вважає їх рішення передчасними з оглядом на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Вимоги кредиторів щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника випливають із трудових правовідносин сторін. Кредиторами за цим видом вимог є особи, з якими боржник уклав трудовий договір, а підставою для цих вимог є порушення працедавцем своїх зобов'язань за трудовим договором щодо оплати праці. Згідно зі статтею 28 Закону України від 24 березня 1995 р. N 108/95-ВР "Про оплату праці" у разі банкрутства підприємства зобов'язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги), виконану в період, що передував банкрутству, виконуються відповідно до Закону.

Склад та розмір вимог за заробітною платою у справі про банкрутство мають визначатися відповідно до положень Закону України "Про оплату праці". Вимоги за заробітною платою мають бути визначені кредиторами виключно у грошовому виразі незалежно від форми виплати заробітної плати.

Згідно з абзацом другим частини першої статті 14 Закону кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника. Законом не встановлено строку подання заяв такими кредиторами, отже, їх може бути подано в будь-який момент під час провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону заяви цих кредиторів, щодо яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з підсудністю, що встановлена Законом, тобто тим господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. За змістом абзацу третього частини шостої статті 14 Закону вимоги цих кредиторів встановлюються згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника. (Постанова, Пленум Верховного Суду України, від 18.12.2009, № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство").

Підпунктом "б" п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону визначено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею, зокрема, у першу чергу задовольняються вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати.

Отже, вказані грошові вимоги, які є конкурсними, мають бути включені до реєстру вимог кредиторів і задоволені в першу чергу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій в означеній частині не врахували вищенаведене, неповно дослідили всі обставини справи стосовно заявлених гром. ОСОБА_5 грошових вимог з виплати заробітної плати, зокрема не встановили, відповідно до приписів Закону України "Про оплату праці", реальну суму заборгованості боржника перед ОСОБА_5 з виплати заробітної плати та фактичного отримання означеним кредитором заробітної плати.

При цьому, колегія суддів вважає, що дійсно на момент заявлення грошових вимог ОСОБА_5 з виплати заробітної плати наявний трудовий спір щодо факту звільнення означеної особи з посади заступника Директора за наказом №ОС-07/2-9 від 30.01.2009р. за підписом ОСОБА_16, проте даний спір вирішено в цивільному провадженні та з цього приводу є судове рішення яке набрало законної сили.

За таких обставин, рішення судів попередніх інстанцій в частині відхилення кредиторських вимог ОСОБА_5 в розмірі 698 555,60 грн. підлягають скасуванню, а справа в цій частині направленню на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи в скасованій частині, суду першої інстанції належить врахувати вищенаведене та прийняти з дотриманням вимог чинного законодавства та з врахуванням фактичних обставин справи.

Звертаючись з касаційною скаргою, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю " Юнайтед Гроуверс" просить суд скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014р. та ухвалу попереднього засідання Господарського суду Київської області від 26.09.2013р. та припинити провадження у справі.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що 06.12.2013р. Броварським міськрайонним судом Київської області за наслідками розгляду заяви СТОВ "Юнайтед Гроуверс" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами постановлено ухвалу, якою рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.11.2011р. по справі №2-3884/2011. На підставі означеного судового акту закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-3884, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області 16.12.11р. про стягнення з СТОВ "Юнайтед Гроуверс" на користь ОСОБА_6 1658860,00грн.

На думку скаржника, означені обставини повністю скасовують факт безспірності вимог ініціюючого кредитора ОСОБА_6 та саму підставу для подальшого розгляду справи, оскільки кредиторських вимог ініціюючого кредитора ОСОБА_7 в розмірі 142236,14грн. недостатньо для подальшого провадження у справі про банкрутство в зв'язку із відсутністю передбаченого ст. 6 Закону про банкрутство розміру безспірних вимог ініціюючих кредиторів.

Так, дійсно Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 06.12.2013р. у справі № 361/10521/13-ц заяву представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю " Юнайтед Гроуверс" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" про стягнення боргу - задоволено, рішення у справі №2-3884/2011р. - скасовано. Справу призначено до розгляду в загальному порядку.

СТОВ "Юнайтед Гроуверс" як до суду першої та і апеляційної інстанції були подані клопотання про припинення провадження у даній справі у зв'язку з прийняттям вищенаведеної ухвали.

За висновками колегії суддів Вищого господарського суду України касаційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю " Юнайтед Гроуверс" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як про це вже було позначено вище, Ухвалою господарського суду Київської області від 18.10.2012р. у справі № Б24/081-12 за результатами підготовчого засідання визнано конкурсними кредиторами з вимогами до СТОВ "Юнайтед Гроуверс" ОСОБА_6 в розмірі 584220,00грн. ( вимоги четвертої черги) та ОСОБА_7 в розмірі 16 536,76 ( вимоги четвертої черги). Введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Попадюка Ігоря Васильовича.

Тобто, за результатами підготовчого засідання визнані безспірними грошові вимоги ініціюючих кредиторів ОСОБА_6 в розмірі 584220,00грн. та ОСОБА_7 в розмірі 16 536,76 грн.

Дійсно, вимоги ініціюючого кредитора ОСОБА_6 ґрунтуються на рішенні Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.11.2011р. у справі № 2-3884/2011р.

Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору) (Постанова, Пленум Верховного Суду України, від 18.12.2009, № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство").

Проте, означені доводи скаржника не можуть бути прийняті до уваги, оскільки по-перше, на момент прийняття оскарженої ухвали суду першої інстанції заява СТОВ "Юнайтед Гроуверс" про перегляд рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.11.2011р. у справі № 2-3884/2011р. за нововиявленими обставинами розглянута не була; по-друге, як на момент прийняття оскарженої постанови суду апеляційної інстанції так і на час здійснення касаційного провадження рішення по суті щодо позову ОСОБА_6 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" про стягнення боргу не прийнято, а відтак вимоги скаржника СТОВ "Юнайтед Гроуверс" про припинення провадження у справі про банкрутство останнього є передчасним.

За таких обставин, касаційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальність "Юнайтед Гроуверс" не підлягає задоволенню.

Щодо касаційної скарги Уповноваженої особи учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" Павлюк Катерини Миколаївни, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

В обґрунтування вимог касаційної скарги, Уповноважена особа посилається на те, що судами попередніх інстанцій помилкового, в порушення приписів ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визнані за результатами попереднього засідання як конкурсні, грошові вимоги ініціюючих кредиторів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, оскільки означені кредитори в порядку ст. 14 Закону про банкрутство з заявами щодо визнання сум пені до господарського суду Київської області не зверталися .

Означені доводи скаржника, судова колегія вважає безпідставними з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство ( у визначеній редакції) грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду.

Неустойка (штраф, пеня), зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, не враховуються господарськими судами у складі грошових зобов'язань при вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство. (Рекомендація, Вищий господарський суд, від 04.06.2004, № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"").

Як про це вірно зазначено судом апеляційної інстанції, штрафні санкції, зокрема пеня, ініціюючих кредиторів була заявлена в сукупності з сумами основного боргу та підтверджується рішеннями судів. Відокремлення сум основного боргу від сум штрафних санкцій необхідно для визначення безспірності грошових вимог та підстав порушення провадження у справі про банкрутство за вимогами ст. 6 Закону про банкрутство.

Кредитор (кредитори), за заявою якого (яких) порушено справу про банкрутство, не подає (подають) заяв після опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення цієї справи. Вимоги ініціюючих кредиторів вважаються визнаними і після їх перевірки у підготовчому засіданні підлягають внесенню розпорядником майна до реєстру.

При цьому, судова колегія погоджується з твердженням суду апеляційної інстанції про те, що , законодавець не зобов'язує ініціюючого кредитора розділяти свої безспірні вимоги та спочатку, при зверненні до суду з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство, заявляти до боржника лише основну заборгованість, а в разі порушення провадження по справі за цими вимогами додатково заявляти штрафні санкції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає доводи касаційної скарги Уповноваженої особи в цій частині необґрунтованими та безпідставними.

Доводи скаржника з приводу скасування рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.11.2011р. у справі № 2-3884/2011р. за результатами розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, судова колегія вважає необґрунтованими з підстав викладених вище за результатами розгляду касаційної скарги СТОВ "Юнайтед Гроуверс".

Щодо касаційної скарги Уповноваженої особи стосовно грошових вимог ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13 , судова колегія вважає необхідним зазначити наступне.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду Київської області від 26.09.2013 по справі № Б24/081-12 , залишеною без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду, зокрема визнані та включені до реєстру вимог кредиторів: ОСОБА_9 - 295 425,00 грн. (вимоги 4 черги), 6 314,18 грн. (вимоги 6 черги) та 1 076,00 грн. (вимоги 1 черги); ОСОБА_13 - 576 995,06 грн. (вимоги четвертої черги) та 1 073,00 грн. (вимоги 1 черги); ОСОБА_10 - 451 967,04 грн. (вимоги 4 черги) та 1 076, 00 грн. (вимоги 1 черги).

Приймаючи означене рішення суди попередніх інстанцій виходили з доведеності грошових вимог належними та допустимими доказами.

Як про це вже було позначено вище, завдання господарського суду у попередньому засіданні полягає в перевірці заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів на предмет їх відповідності чинному законодавству, які повинні бути підтверджені певними засобами доказування.

При цьому, господарський суд не зв'язаний висновками боржника і розпорядника майна за результатами розгляду кредиторських вимог та вправі перевіряти законність та обґрунтованість заявлених до боржника вимоги в повному обсязі.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Приймаючи рішення в оскаржених частинах, суди попередніх інстанцій не перевірили правильності розрахунку заявлених означеними кредиторами вимог, не дослідили та не встановили фактичне отримання грошових коштів боржником, СТОВ "Юнайтед гроуверс", з урахуванням матеріалів справи та поданих документів, не надали належної правової оцінки договорам за якими виникла заявлена кредиторами заборгованість.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України, вважає рішення судів попередніх інстанцій в частинах визнання та включення до реєстру вимог кредиторів: ОСОБА_9 - 295 425,00 грн. (вимоги 4 черги), 6 314,18 грн. (вимоги 6 черги) та 1 076,00 грн. (вимоги 1 черги); ОСОБА_13 - 576 995,06 грн. (вимоги четвертої черги) та 1 073,00 грн. (вимоги 1 черги); ОСОБА_10 - 451 967,04 грн. (вимоги 4 черги) та 1 076, 00 грн. (вимоги 1 черги) передчасними, такими що прийняті без повного та всебічного дослідження всіх обставин справи.

Касаційна скарга Уповноваженої особи в цій частині підлягає частковому задоволенню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи в скасованих частинах, суду першої інстанції належить врахувати вищенаведене, та прийняти рішення відносно означених вище кредиторів у відповідно до норм законодавства при повному дослідженні та встановленні матеріалів та обставин справи.

Стосовно доводів Уповноваженої особи учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" Павлюк Катерини Миколаївни, викладених в касаційній скарзі, щодо безпідставності визнання грошових вимог Кредитної спілки "Фортеця", колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду Київської області від 26.09.2013 по справі № Б24/081-12 визнано та включено до реєстру вимог кредиторів Кредитну спілка "Фортеця" - 207 574,10 грн. (вимоги 4 черги) та 1 073,00 грн. (вимоги 1 черги).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, грошові вимоги означеного кредитора обґрунтовані договором кредитної лінії № 1860кп від 29.12.2005, договором поруки № 693 від 29.12.2005, рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.03.2009 по справі № 2-900/09, виконавчим листом Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.03.2009 по справі № 2-900/09, заявою КС "Фортеця" №1836 від 07.09.2009 про відкриття виконавчого провадження, поясненнями Головного управління юстиції у Київській області № 63-15-24 від 09.03.2010 та постановою ВДВС Броварського МУЮ Київської області від 13.12.2010 про закінчення виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.03.2009 р. у справі № 2-900/09.

Скаржник, Уповноважена особа, заперечуючи проти визнання вимог означеного кредитора, посилається на те, що наданий час здійснюється перегляд рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 13.03.2009р. по справі № 2-900/09 в апеляційному порядку, при цьому скаржник наголошує на тому, що порука Боржника за договором поруки припинилася 29.12.2007р.,а відтак вважає вимоги КС "Фортеця" безпідставними.

Означені доводи скаржника, судова колегія вважає безпідставними, оскільки як на момент прийняття оскаржених судових актів, так і під час касаційного провадження доказів скасування вищеозначеного рішення суду, яке стало підставою визнання грошових вимог КС "Фортеця", не скасоване, а відтак є чинним, вимоги кредитора законними та визнаними відповідно до норм діючого законодавства.

За таких обставин, касаційна скарга Уповноваженої особа в означеній частині задоволенню не підлягає, рішення судів в цій частині є законними та обґрунтованими.

Стосовно доводів скаржника, Уповноваженої особи, щодо підстав відхилення кредиторських вимог ТОВ "Метпром-компані" , слід зазначити наступне.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду Київської області від 26.09.2013 по справі № Б24/081-12 кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю " Метпром-компані" в розмірі 5100000,00грн. відхилені, з чим в подальшому погодився суд апеляційної інстанції.

Рішення суду мотивоване тим, що дані вимоги мають характер поточних, оскільки виникли після порушення провадження у справі про банкрутство і не можуть бути включені до реєстру вимог кредиторів в процедурі розпорядження майном.

Скаржник не погоджується з підставами відхилення грошових вимог ТОВ "Метпром-компані", оскільки вважає, що кредиторські вимоги ТОВ "Метпром-компані" є незаконними та фіктивними, при цьому посилається на те, що рішенням господарського суду Запорізької області від 30.01.2014р. по справі №908/3940/13 (провадження №12/61/13), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.04.2014р. було визнано недійсним договір поставки від 15.05.2012р., укладений між СТОВ "Юнайтед Гроуверс" та ТОВ "Метпром-Компані". Скаржник просить змінити мотивувальну частину ухвали господарського суду Київської області від 26.09.2013р. в частині грошових вимог ТОВ "Метпром-компані".

Означені вимоги скаржника задоволенню не підлягають, оскільки: по-перше, грошові вимоги ТОВ "Метпром-компані" як конкурсні по суті не розглядалися, по-друге, означене скаржником рішення набрало законної сили після прийняття оскаржених судових актів та не впливає на підстави відхилення, в даному випадку, вимог кредитора ТОВ "Метпром-компані". При цьому, слід зауважити , що рішення, на яке посилається скаржник, Уповноважена особа СТОВ "Юнайтед-гроувер", може бути прийняте до уваги судом першої інстанції під час розгляду поточних кредиторських вимог ТОВ " Метпром-компані".

За таких обставин, вимоги та доводи скаржника в означеній частині судовою колегією відхилені як безпідставні та необґрунтовані.

Стосовно доводів скаржника щодо відмови в задоволенні клопотання про направлення судового запиту до державного органу з питань банкрутства, то дані доводи судовою колегією не приймаються, оскільки, як це вірно встановлено судами попередніх інстанцій боржник, СТОВ "Юнайтед-гроуверс", не є державним підприємством або підприємство в статутному фонді якого є частка держави, а відтак відсутні правові підстави для направлення відповідного судового запиту до державного органу з питань банкрутства.

Крім того, Уповноваженою особою учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" Павлюк К.М. в касаційному порядку оскаржуються рішення судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні клопотання про відсторонення керівника боржника від посади та відмови в задоволенні скарги на дії розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Лінкевича О.М.

Відмова судів в цих частинах мотивована тим, що матеріали справи не містять жодних заяв та клопотань розпорядника майна боржника щодо перешкоджання керівником боржника його діям, а скаржником не надано конкретних відомостей, фактів та доказів, які б свідчили про перешкоджання керівником боржника діям розпорядника майна та вчинення ним дій, що порушують права та законні інтереси боржника і кредиторів. За висновками судів попередніх інстанцій розпорядник майна при здійсненні своїх повноважень діяв відповідно до приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з оглядом на наступне.

Відповідно до норми ч. 2 ст. 12 Закону про банкрутство (в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржених судових актів) у процедурі розпорядження майном за клопотанням сторін, учасників провадження у справі про банкрутство, або розпорядника майна, що містить відомості про перешкоджання керівником боржника діям розпорядника майна, а також про вчинення керівником боржника дій, що порушують права та законні інтереси боржника і кредиторів, господарський суд має право відсторонити керівника боржника від посади та покласти виконання його обов'язків на розпорядника майна.

Це означає, що у разі наявності будь-яких обставин, що свідчать про неправомірність дій керівника боржника, наслідком яких є порушення прав та законних інтересів боржника і кредиторів, господарський суд за відповідною заявою має перевірити дотримання керівником боржника норм чинного законодавства, в т.ч. законодавства про банкрутство, з метою недопущення настання незворотних наслідків для учасників справи про банкрутство.

Відповідно до ч. 9 ст. 13 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржених судових актів ) розпорядник майна зобов'язаний розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку; повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; скликати збори кредиторів; надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; виконувати інші функції, передбачені цим Законом.

Приймаючи рішення оскаржених частинах, суди попередніх інстанцій не встановили, хто є дійсним та діючим керівником боржника на момент розгляду означених клопотань та скарг, чи мало місце факт звільнення ОСОБА_16 з посади директора СТОВ "Юнайтед-гроуверс" , якщо мало - з якої дати та на підставі яких документів, з яких підстав не було внесено інформації з цього приводу до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та у зв'язку з чим означена інформація була внесена до реєстру. Не встановивши фактичного керівника боржника, суди передчасно дійшли висновку про відсутність факті та доказів, які б свідчили про перешкоджання керівником боржника діям розпорядника майна та вчинення ним дій, що порушують права та законні інтереси боржника і кредиторів. Крім того, суди не надали належної правової оцінки доводам скаржника щодо неодноразового невиконання керівником боржника вимог розпорядника майна, що було наслідком неодноразового відкладення розгляду справи. При цьому, вказуючи на те, що розпорядник майна у виконання покладених на нього Законом повноважень звертався до боржника з запитами, не дослідили та не вказали чи мало місце надання відповідей на ці звернення у встановлені строки. Окрім означеного, колегія суддів вважає зауважити на тому, що незважаючи на те, що скаржник як в суді першої так і апеляційної інстанції посилався на невиконання розпорядником майна Лінкевичем О.М. вимог ухвал Господарського суду Київської області від 14.06.13р., 12.07.2013р., не проведення останнім аналізу фінансового стану боржника та ненадання до суду звіту про фінансово-економічне становище боржника, суди попередніх інстанцій означених доводів та посилань не дослідили та не надали, з урахуванням встановленого, належної правової оцінки діяв розпорядника майна.

Судова колегія вважає необхідним касаційну скаргу в цій частині задовольнити частково, та враховуючи приписи ст.ст. 111-7, 111-9 Господарського процесуального кодексу України, справу в скасованій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи в скасованих частинах, суду першої інстанції належить врахувати вищенаведене, та прийняти рішення відповідно до норм законодавства при повному дослідженні матеріалів та встановленні обставин справи.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю"Таутейтос" залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" залишити без задоволення.

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Касаційну скаргу Уповноваженої особи учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 26.09.2013р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 скасувати частково в частині:

- визнання грошових вимог ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_10;

- в частині відмови в визнанні грошових вимог ОСОБА_5 та кредитором боржника;

- в частині розгляду клопотання б/н від 26.09.2013 (вх. № 20371 від 26.09.2013) про відсторонення керівника боржника від посади;

- в частині розгляду скарги на дії розпорядника майна сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" - арбітражного керуючого Лінкевича Олега Миколайовича.

В скасованих частинах справу № Б24/081-12 передати на новий розгляд до господарського суду Київської області.

В інших частинах Ухвалу Господарського суду Київської області від 26.09.2013р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 залишити без змін.

Головуючий суддя:І. Панова

Судді: О. Білошкап

М. Запорощенко