ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року Справа № 5021/1506/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Панової І.Ю.,

суддів:Білошкап О.В.,

Запорощенка М.Д. - доповідач,

перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 24.03.2014

та ухвалугосподарського суду Сумської області від 11.02.2014

у справі№ 5021/1506/12 господарського суду Сумської області

за заявоюголови ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська ремонтно-будівельна дільниця "Рембуд"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська ремонтно-будівельна дільниця "Рембуд"

провизнання банкрутом, -

за участю представників сторін:

від скаржника:ОСОБА_5, за довіреністю; ОСОБА_6, за довіреністю;

від боржника:не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.02.2014 у справі № 5021/1506/12 (суддя Спиридонова Н.О.), зокрема, задоволено заяву ОСОБА_4 від 24.09.2013 про визнання кредиторських вимог в сумі 2 357 169,89 грн, визнано кредиторські вимоги громадянина ОСОБА_4 в сумі 2 357 169,89 грн та включено їх до шостої черги реєстру вимог кредиторів.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.2014 (головуючий суддя - Пуль О.А., судді: Білоусова Я.О., Хачатрян В.С.) ухвалу господарського суду Сумської області від 11.02.2014 у справі № 5021/1506/12 в частині задоволення заяви ОСОБА_4 від 24.09.2013 про визнання кредиторських вимог в сумі 2 357 169,89 грн, визнання кредиторських вимог громадянина ОСОБА_4 в сумі 2 357 169,89 грн та включення їх до шостої черги реєстру вимог кредиторів скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_4 про визнання кредиторських вимог в сумі 2 357 169,89 грн та включення їх до реєстру вимог кредиторів.

Не погодившись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування ухвали місцевого господарського суду та постанови господарського суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення, яким визнати кредиторські вимоги ОСОБА_4 до боржника на загальну суму 2 357 169,89 грн, як вимоги четвертої черги реєстру вимог кредиторів.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, невірно застосовані норми ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст.3, 10, 64 Закону України "Про господарські товариства", ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", внаслідок чого господарські суди прийшли до невірного висновку. Так, заявник вказує на те, що кредиторські вимоги ОСОБА_4 виникли із зобов'язань, є грошовими, оскільки випливають не з корпоративних прав, відтак, вони мають бути віднесені до вимог четвертої черги, а не шостої.

ТОВ "СРБД "Рембуд" у відзиві на касаційну скаргу проти вимог та доводів скаржника заперечує, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, просить постанову апеляційної інстанції у даній справі залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням загальних зборів учасників ТОВ "СРБД "Рембуд" від 17.04.2012 припинено діяльність товариства шляхом ліквідації на підставі ст.ст. 41, 59 Закону України "Про господарські товариства", утворено ліквідаційну комісію з відповідними повноваженнями, головою якої призначено Савочку А.А.

Листом ТОВ "СРБД "Рембуд" від 01.10.2012 за №351 повідомлено ОСОБА_4, що заявлені ним кредиторські вимоги до ТОВ "СРБД "Рембуд" в сумі 2 357 169,89 грн згідно рішень господарського суду Сумської області від 25.08.2011 у справі №3/102-10 та від 07.06.2012 у справі № 5021/327/12 визнано в повному обсязі, включено до реєстру вимог кредиторів товариства та будуть погашатись в порядку черговості згідно ст.112 ЦК України, якщо не буде встановлено неплатоспроможність ТОВ "СРБД "Рембуд".

Ухвалою господарського суду Сумської області від 18.10.2012 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "СРБД "Рембуд" на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Сумської області від 24.12.2012 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Корнілова Є.О.

09.01.2013 в газеті "Голос України" №4 опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

17.01.2013 ліквідатором ТОВ "СРБД "Рембуд" Корніловом Є.О. повідомлено фізичну особу ОСОБА_4 про визнання його кредиторських вимог у розмірі 2 357 169,89 грн та внесено їх до реєстру вимог кредиторів ТОВ "СРБД "Рембуд".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 постанову господарського суду Сумської області від 24.12.2012 року скасовано в частині призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Корнілова Є.О. та призначено ліквідатором Савочку А.А. В іншій частині постанову залишено без змін.

12.06.2013 ліквідатором ТОВ "СРБД "Рембуд" Савочка А.А. повідомлено фізичну особу ОСОБА_4, що заявлені кредиторські вимоги до боржника, підтвердженні рішеннями господарських судів, не визнаються в повному обсязі та виключаються з реєстру вимог кредиторів ТОВ "СРБД "Рембуд" як внесенні до нього незаконно.

У вересні 2013 до господарського суду надійшла заява фізичної особи ОСОБА_4 про визнання кредиторських вимог в сумі 2 357 169,89 грн, посилаючись на те, що його вимоги носять грошовий характер та підтверджені рішеннями господарського суду.

Господарським судом першої інстанції ухвалою від 11.02.2014, зокрема, було задоволено заяву ОСОБА_4 про визнання кредиторських вимог в сумі 2 357 169,89 грн, визнано кредиторські вимоги громадянина ОСОБА_4 в сумі 2 357 169,89 грн та включено їх до шостої черги реєстру вимог кредиторів. Місцевий господарський суд виходив з того, що вказані кредиторські вимоги підтверджені рішеннями господарських судів, були враховані судом при порушенні провадження у даній справі про банкрутство та прийнятті постанови про визнання боржник банкрутом.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції в частині визнання кредиторських вимог громадянина ОСОБА_4 в сумі 2 357 169,89 грн та включення їх до шостої черги реєстру вимог кредиторів, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що кредиторські вимоги ОСОБА_4 виникли із зобов'язань щодо виплати частки у статутному фонді ТОВ "СРБД "Рембуд" у зв'язку з виходом його зі складу учасників товариства, відтак не підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів ТОВ "СРБД "Рембуд".

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки та рішення судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Згідно зі ст.41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Відповідно до абзаців 6, 7, 21, 22 статті 1 Закону кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України; до складу грошових зобов'язань боржника, поряд з іншим, не зараховуються зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника; сторонами у справі про банкрутство є боржник та кредитори (комітет кредиторів), які є учасниками провадження у справі про банкрутство.

В порядку статті 51 Закону, у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником, особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство, по факту визнання її грошових вимог боржником та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу на момент порушення провадження у справі про банкрутство, або після прийняття постанови про визнання банкрутом у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника. На момент порушення провадження у справі про банкрутство загальні норми Закону визначають поняття грошових вимог, які можуть бути підставою для порушення справи про банкрутство, з яких законодавцем виключено грошові вимоги які випливають із зобов'язань боржника перед його учасниками (засновниками). Разом з тим, грошові вимоги, які випливають із зобов'язань боржника перед його учасниками (засновниками) задовольняються за рахунок коштів, одержаних від реалізації майна боржника в ході його ліквідаційної процедури.

Виникнення кредиторських вимог ОСОБА_4 до боржника обумовлено виходом його зі складу учасників товариства. Виникнення ж права вимоги на частку у статутному капіталі боржника, відповідно до положень ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", обумовлено участю відповідної особи (засновника, учасника) у юридичній особі через наявність у складі статутного капіталу частки такої особи, яка (частка) належить особі до моменту прийняття рішення про вихід зі складу учасників відповідної юридичної особи.

Таким чином, вирішуючи питання про включення заявлених кредиторських вимог ОСОБА_4 до складу грошових зобов'язань товариства, господарський суд зобов'язаний на підставі відповідних доказів у встановленому законом порядку встановити обставини, з наявністю яких чинне законодавство пов'язує виникнення права вимоги на частку у статутному капіталі боржника.

Колегія суддів вважає передчасним висновок апеляційного господарського суду стосовно того, що вимоги фізичної особи ОСОБА_4 виникли із зобов'язань щодо виплати частки у статутному фонді ТОВ "СРБД "Рембуд" у зв'язку з виходом його зі складу учасників товариства.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За приписами процесуального законодавства, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного законодавства, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права та правильно витлумачив ці норми права.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

При новому розгляді справи суду необхідно встановити наявність корпоративних правовідносин між ОСОБА_4 та ТОВ "СРБД "Рембуд" на момент звернення його з заявою про визнання кредиторських вимог в сумі 2 357 169,89 грн, з урахуванням цього, встановити правомірність його звернення з відповідною заявою та включення його вимог саме до четвертої черги. Водночас, господарським судам належить врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.2014 та ухвалу господарського суду Сумської області від 11.02.2014 у справі № 5021/1506/12 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Сумської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя:І.Ю. Панова

Судді: О.В. Білошкап

М.Д. Запорощенко