ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" травня 2014 р. м. Київ К/9991/36891/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Гаманка О.І.

суддів Білуги С.В.

Загороднього А.Ф.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у місті Херсоні про захист порушеного права, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у місті Херсоні про захист порушеного права шляхом встановлення відповідачу зобов'язання повернути вимоги про сплату боргу та закрити виконавче провадження.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів скасувати, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України та перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до положень частини 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення органів державної влади, якщо їх виконання за Законом покладено на державну виконавчу службу (п. 8 ч. 2 ст. 17 ЗУ "Про виконавче провадження") є виконавчими документами.

Згідно з ч астиною 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, яка була чинною на момент відкриття виконавчого провадження) територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Таким чином, судами попередніх інстанцій зроблено вірний висновок, що державний виконавець повинен відкрити виконавче провадження за вимогою органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки, яка є виконавчим документом, при цьому, Законом не встановлюється державному виконавцю обов'язку перевіряти чи є узгодженою така вимога і, якщо ні, то за наслідками цієї перевірки повертати її органу Пенсійного фонду.

З наступного вище вбачається, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що вимоги позивача є безпідставними.

Відповідно до ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Керуючись статтею 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у місті Херсоні про захист порушеного права - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.І. Гаманко

Судді С.В. Білуга

А.Ф. Загородній