ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" травня 2014 р. м. Київ К/9991/39857/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Гаманка О.І.

суддів Білуги С.В.

Загороднього А.Ф.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про скасування рішення, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2011 року ПАТ "Київський річковий порт" звернулося до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про скасування рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ПАТ "Київський річковий порт" із посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач взятий на облік як платник єдиного внеску з 15 лютого 1991 року.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва №0918 від 13 липня 2011 року до позивача застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску в розмірі 94 431, 23 грн. та нараховано пеню в розмірі 26 842, 90грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем 21 червня 2011 року платіжним дорученням № 2194 отримано суму 24 830, 00 грн. та платіжним дорученням № 2195 - 2 420, 00 грн., загальна сума перерахованих внесків складає 27 250, 00 грн., з них 16 362, 23 грн. зараховано в погашення єдиного внеску 3,6 %; 9 431,42грн. зараховано в погашення фінансових санкцій; 1 456, 35грн. зараховано в погашення пені.

08 липня 2011 року платіжним дорученням № 2454 Управлінням Пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва отримано суму 300, 00 грн. та платіжним дорученням № 2450 - 150, 00 грн., загальна сума складає 450, 00 грн., яка зарахована в погашення єдиного внеску 3,6 %.

30 червня 2011 року платіжним дорученням № 2338 відповідачем отримано суму 137 233, 64 грн. та платіжним дорученням № 2348 - 240 000, 00 грн., загальна сума перерахованих внесків складає 377 233, 64 грн., з них 279 760, 30 грн. зараховано в погашення єдиного внеску 37, 33%; 81 251, 58 грн. зараховано в погашення фінансових санкцій; 16 221, 76 грн. зараховано в погашення пені.

Відповідно до положень частини 6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п. 6.10 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27 вересня 2010 року - за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відповідачем правомірно та в рамках своїх повноважень проводилось зарахування сплачених позивачем сум в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення, а тому спірне рішення про накладення штрафних санкцій є правомірним та скасуванню не підлягає скасуванню.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про скасування рішення - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.І. Гаманко

Судді С.В. Білуга

А.Ф. Загородній