12.06.2014

Справа № 434/862/14-ц

Провадження № 4с/434/43/14

У х в а л а

10 червня 2014 року

Артемівський районний суд м. Луганська в складі головуючого судді Головіної Т.М.., при секретарі Височиній А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду в місті Луганську цивільну справу за скаргою Обласного об'єднання "Луганське кабельне телебачення" на бездіяльність державного виконавця Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції Земляного Станіслава Володимировича , -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Земляного С.В., що полягає у невиконанні службових повноважень по виконанню рішення суду - судового наказу №2н/1203/521/2012 р., виданого Артемівським р/с м. Луганська 12.07.2013р. про стягнення з боржника ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 191.30 грн. на користь ОО "ЛКТ", а саме - державним виконавцем не виконано рішення суду у встановлений Законом України «Про виконавче провадження» шестимісячний строк з дня відкриття виконавчого провадження.

В судове засідання сторони не з'явилися, представник заявника надав заяву про розгляд скарги у його відсутність, вимоги скарги підтримує. Представник зацікавленої особи до суду не з'явився, заперечень проти скарги не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про виконавче провадження ", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Ст. 6 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Ч. 2 ст. 30 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачає, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Згідно з вимогами ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що:

12.07.2013р. Артемівським районним судом м. Луганська видано судовий наказ №2н/1203/521/2012 р. про стягнення з боржника ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 191,30 грн. на користь ОО "ЛКТ".

26.07.2013 року державним виконавцем Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції Земляним С.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 39045503. Божнику надано семиденний строк для добровільного виконання рішення суду.

Доказів щодо проведення інших виконавчих суду не надано.

Ст. 11 ЗУ "Про виконавче провадження " передбачає, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п.1 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Належних та допустимих доказів, в розумінні ст. ст. 58,59 ЦПК України, на підтвердження проведення відповідних виконавчих дій щодо виконання рішення суду у строки, передбачені ЗУ "Про виконавче провадження " суду не надано.

Аналізуючи вищезазначене, суд вважає, що державним виконавцем не вичерпані всі можливі заходи для примусового виконання рішення які передбачені Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією про проведення виконавчих дій, у зв'язку з чим скарга підлягає задоволенню.

На підставі ст. ст. 1,6,11,30 ЗУ "Про виконавче провадження ", Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" та керуючись ст.ст. 383, 385, 386, 387 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу обласного об'єднання "Луганське кабельне телебачення " на бездіяльність державного виконавця Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції Земляного Станіслава Володимировича щодо не проведення виконавчих дій з виконання судового наказу №2н/1203/1474/2012 р., виданого Артемівським районним судом м. Луганська 12.07.2013 р. про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 191.30 грн. на користь ОО "ЛКТ", у передбачений Законом України "Про виконавче провадження " шестимісячний строк.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Т.М.Головіна