Справа № 22ц-11775/2007
Головуючий в першій
Категорія № 21 (2)
інстанції - Кулігіна Т.Д.
Доповідач - Соколан Н.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Барильської А.П. суддів - Ляховської І.Є., Соколан Н.О. при секретарі - Бондаренко І.В.
за участю: представника Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 04 травня 2007 року за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про відшкодування шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 04 травня 2007 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2, з відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» (далі ВАТ «Суха Балка») стягнуто одноразово, заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування шкоди у сумі 24253, 72 грн., компенсація за несвоєчасну виплату частини щомісячних платежів відшкодування шкоди - 17857, 06 грн., з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі (далі Фонд соціального страхування) стягнуто одноразово заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування шкоди за період з 01.04.2001 року по 01.11.2006 року у розмірі 26698, 26 грн. та щомісячно, починаючи з 01.11.2006 року по 1323, 43 грн. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок щомісячних виплат.
Фонд соціального страхування в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд, оскільки ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги, що Фонд не є належним відповідачем по справі; не перевірив, чи були застосовані ВАТ "Суха Балка" коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) не прийняв до уваги, що після збільшення тарифів середня заробітна плата не збільшилася у зв'язку із зміною структури заробітної плати; неправильно застосував п. 28 "Правил відшкодування шкоди...", який встановив лише випадки перерахунку сум відшкодування шкоди, а не сам механізм такого перерахунку; не надав правової оцінки економічному обгрунтуванню застосування чи не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок (посадових окладів), не застосував строк позовної давності, також суд не звернув уваги, що відкоригована заробітна плата не може перевищувати максимальну величину, з якої справляються страхові внески до Фонду соціального страхування на дату проведення перерахунку відповідно до п 3.7.2 Порядку
№ 83 «Про призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 22.12.2005 року», що призвело до неправильного вирішення спору.
Перевіривши матеріали справи, законність та обгрунтованність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд у порядку п.5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України.
Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що позивач працював у відповідача ВАТ «Суха Балка» тривалий час у шкідливих умовах праці на посаді прохідника, в результаті чого отримав професійне захворювання. Згідно висновку МСЕК від 14.01.1992 року йому встановлено 50% втрати професійної працездатності, при наступних переоглядах процент втрати профпрацездатності змінювався та з 01.12.1994 року встановлено 59% та третя група інвалідності безстроково.
У зв'язку із цим ВАТ «Суха Балка» позивачу призначено виплати відшкодування шкоди у розмірі 150 карб, виходячи з його середнього заробітку до втановлення захворювання та ступеня втрати профпрацездатності, проте розраховуючи розмір відшкодування шкоди необхідно було виходити із середнього заробітку по професії позивач за січень-квітень 1992 року , крім цього ВАТ «Суха Балка» застосовувало не всі коефіцієнти, які запроваджувалися на підприємстві для підвищення тарифних ставок та окладів, з приводу чого між сторонами виник спір.
Задовольняючи в повному обсязі вимоги позивача в межах, які перевищують строк позовної давності, суд першої інстанції виходив із того, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов, а право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права (ст. 76 ЦК України в редакції 1963р.).
На думку колегії суддів, такий висновок суду є невірним .
Суд першої інстанції не звернув увагу на норми ст. 71 ЦК України в редакції 1963 року, з урахуванням правила п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК 2003 року та роз'яснення, викладені в п.п. 1, 1-1, 1-2, 22 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року ( з подальшими змінами), «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», згідно з якими загальний строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права ( позовна давність), встановлюється тривалістю у три роки. У випадках, коли вимоги потерпілого стосуються перерахунку сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем ( у тому числі й у разі неправильного обчислення суми щомісячних платежів) при задоволені позову, кошти стягуються за час, що не перевищує трьох років, які передували моменту звернення особи до суду.
Відповідно до Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-Х1У "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особам, які потерпіли на виробництві до 01 квітня 2001 року, Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги з моменту передачі відповідними підприємствами в установленому порядку документів, що підтверджують право цих працівників на такі послуги.
Однак, стягуючи з ВАТ «Суха Балка» заборгованість по відшкодуванню втраченого заробітку за період починаючи з 01.07.1994 року, а з Фонду соціального страхування щомісячні страхові платежі за період з 01.04.2001 року, суд не звернув уваги на це правило.
Також, задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що при перерахуванні позивачу сум страхових виплат підприємство помилково взяло до розрахунку коефіцієнти росту реальної середньої заробітної плати, а не встановлені
спільними постановами дирекції і профспілкового комітету підприємства коефіцієнти. У свою чергу Фонд соціального страхування також продовжив виплату цих сум у неправильному розмірі.
Колегія суддів з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для перерахування щомісячних сум відшкодування шкоди погодитись не може, оскільки змінюючи розмір щомісячних виплат, суд не перевірив, чи відбулося фактичне підвищення заробітної плати по підприємству, не витребував відомості про нарахування і одержання заробітної плати за професією позивача за оспорюваний період, тобто на час виплати відшкодування шкоди підприємством.
Крім того, здійснюючи перерахунок розміру щомісячних страхових виплат відшкодування шкоди виходячи з відкоригованої заробітної плати по професії позивача, суд першої інстанції не врахував положення п 3.7.2 Порядку № 83 «Про призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 22.12.2005 року», згідно якого відкоригована заробітна плата не може перевищувати максимальну величину, з якої справляються страхові внески до Фонду соціального страхування на дату проведення перерахунку.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права, розглянуто не всі позовні вимоги, тому рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст. 303, 307, п. 5 ч. 1 ст. 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі - задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 04 травня 2007 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.