Справа № 22-ц1326-08 Головуючий у 1 інстанції- Клімова В.В.
Категорія - 34 Доповідач- Будулуца М. С.
УХВАЛА
ІМЕНЕНМ УКРАЇНИ
13 лютого 2008 року Апеляційний суд Донецької області
в складі:
головуючого - Резниковій Л.В., суддів-Будулуци М. С, Стратіло В.І. при технічному секретарі - Карпушовій К.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача - ОСОБА_1, яка діє в інтересах позивачки ОСОБА_2 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 19 листопада 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування квартири удаваним, визнання квартири сумісною власністю подружжя і вселення в квартиру, -
ВСТАНОВИВ:
У січні 2007 року позивачка ОСОБА_2 звернулась з даним позовом до суду, вказуючи, що 17 серпня 2000р. вона з відповідачем набула у громадянина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 за 1320 американських доларів, яку замість договору купівлі - продажу відповідач у приватного нотаріуса без її відома самостійно оформив договором дарування квартири на себе, який є удаваним правочином.
Оскільки вона перебувала в шлюбі з відповідачем, набули спірну квартиру за сумісні гроші, а сім'я потім розпалась і відповідач висилив її з неповнолітньою дитиною, позивачка просила визнати укладений договір дарування квартири удаваним правочином, визнати квартиру сумісним майном подружжя, а також визнати її право на Уг частини спірної квартири.
До початку розгляду справи позивачка уточнила свої позовні вимоги і просила визнати договір дарування ІНФОРМАЦІЯ_1 удаваним правочином, визнати цей договір фактично договором купівлі - продажу квартири, визнати спірну квартиру сумісною власністю подружжя, визнати за нею право власності на Уг частину квартири і вселити її в спірну квартиру разом з сіном Богданом.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 19 листопада 2007 р. в позові ОСОБА_1 про визнання договору дарування удаваним і визнання за нею права власності на Уг частини квартири було відмовлено.
Представник позивачки -адвокат ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, в зв'язку з неправильним застосування норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Обґрунтовуючи доводи апеляційного скарги, вона посилається на те, що суд розглянув справу у відсутності позивачки, яка на час розгляду справи перебувала за межами України, рішення суду не відповідає обставинам справи, оскільки ОСОБА_4 не є родичем відповідача і квартиру він фактично продав. В судовому засіданні була оголошена лише письмова заява останнього щодо обставин дарування квартири. При цьому апелянт вказує на те, що ОСОБА_4 без поважних причин не прибув до суду, на допиті якого вона наполягала. Крім того, суд не розглянув всі позовні вимоги позивачки. В частині вселення її в спірну квартиру разом з неповнолітньою дитиною суд рішення не прийняв.
В судовому засіданні представник позивачки - адвокатОСОБА_2, підтримала доводи апеляційної скарги.
Відповідач ОСОБА_3 і його представник - адвокат ОСОБА_5 проти скарги заперечували, просили рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачки, відповідача і його представника, дослідивши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 311 ч. 1 п. 5 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і передачі справи на новий розгляд є те, що суд не розглянув всіх вимог, і цей недолік не був і не міг бути усунений ухвалення додаткового рішення.
Окрім цього , якщо суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі, то відповідно до ст. 311 ч. 1 п.4 ЦПК України це також є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і передачі справи на новий розгляд.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 , місцевий суд виходив з того, відповідач по справі ОСОБА_3 отримав в дар спірну квартиру, а доказів про те, що за цю квартиру громадянин ОСОБА_4 отримав гроші, позивачка суду не надала, а тому немає підстав для визнання договору дарування удаваним.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 спочатку заявила позов до ОСОБА_3про визнання договору дарування ІНФОРМАЦІЯ_1 удаваним, визнання укладеним договору купівлі-продажу спірної квартири між нею, відповідачем - з однієї сторони і ОСОБА_4- з другої сторони, визнання цієї ж квартири сумісною власністю подружжя і визнання за нею права власності на 1/2 частину вказаної квартири (а.с. 3-4).
Потім, ще до початку розгляду справи, позивачка письмово уточнила свої позовні вимоги і просила суд визнати договір дарування АДРЕСА_1 укладеним як договір купівлі - продажу, визнати цю квартиру сумісним майном подружжя, визнати за нею право власності на 1/2 частину вказаної квартири і вселити її разом з неповнолітнім сином в спірну квартиру (а.с. 12 -13).
Відповідно до вимог ст. 10 ч.4 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Під час розгляду справи, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 3З ЦПК України не обговорив питання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_4, який подарував квартиру ОСОБА_3 і був стороною за оспорюванним договором дарування спірної квартири, що вбачається з цього договору (а.с. 24, 31).
Таким чином, суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Крім того, суд не розглянув всі позовні вимоги ОСОБА_2, а саме, він не
прийняв рішення щодо визнання договору дарування спірної квартири укладеним
договором купівлі - продажу, і про визнання вказаної квартири сумісною власністю
подружжя.
Такого ж порушення суд припустився відносно позовної вимоги ОСОБА_2 про вселення її в спірну квартиру разом з неповнолітнім сином.
Щодо доводу представника позивачки про те, що позивачка не була присутня при розгляду справи, то він не заслуговує уваги, оскільки її інтереси в судовому засіданні за цією справою за договором доручення від 15 лютого 2007 року представляла адвокат ОСОБА_1 ( а.с. 44 ).
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що оскільки рішення суду першої інстанції постановлене з порушеннями норм процесуального права, то воно підлягає скасуванню і направленню справи на новий розгляд, відповідно до вимог ст. 3Н ч.1 п.4 і п.5 ЦПК України.
При новому розгляді справи суду слід усунути вказані вище порушення і постановити рішення у відповідності з вимогами закону.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 311 ч.1 п.4 і п.5, 314 ч.1 п.2, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 частково задовольнити.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 19 листопада 2007 року скасувати і справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.