№ 252/6737/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 травня 2014 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі:
Головуючого судді Орчелоти А.В.,
при секретарях Тарасовій Н.В., Кузяєвій Н.С.,
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3
третьої особи ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 «про визнання заповіту недійсним та визнання права на спадщину», третя особа приватний нотаріус ОСОБА_5,-
В С Т А Н О В И В:
До Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 «про визнання заповіту недійсним та визнання права на спадщину», третя особа приватний нотаріус ОСОБА_5. За своїми позовними вимогами просить суд визнати недійсним заповіт ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_3 складений 24 липня 2012 року в м. Горлівка Донецької області посвідчений приватним нотаріусом Горлівського нотаріального округу ОСОБА_5 що зареєстрований у реєстрі за № 369; визнати за ним, ОСОБА_1, право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, вказав, що 18.05.2001 року його тітка ОСОБА_6, склала заповіт посвідчений Державним нотаріусом Другої Горлівської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 зареєстрований у реєстрі за № 1504, за яким, остання заповіла йому ОСОБА_1, квартиру АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла. Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина у вигляді вказаної квартири, яка на підставі свідоцтва про право власності на житло виданого виконкомом Горлівської міської ради № 289/1 від 03.11.1993 року. Вказав, що ОСОБА_6 на день смерті у зареєстрованому шлюбі не перебувала та інших спадкоємців перщої черги чи на обов'язкову частку у спадщині не мала. Зазначив, що у квітні 2013 року він звернувся до приватного нотаріуса Горлівського нотаріального округу ОСОБА_4 з метою прийняття спадщини яка відкрилась на квартиру АДРЕСА_1 та отримання свідоцтва про право власності на спадкове майно. Однак, нотаріусом йому було відмовлено в оформлені права власності на спадкове майно так як заповіт складений 18.05.2001 року посвідчений Державним нотаріусом Другої Горлівської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 зареєстрований у реєстрі за № 1504 в якому його тітка ОСОБА_6, заповіла йому ОСОБА_1, квартиру АДРЕСА_1 було скасовано та складено новий заповіт на ім'я іншої людини. Вказав, що факт скасування заповіту його тіткою складений на його ім'я, був для нього несподіванокою, оскільки він постійно підтримував стосунки зі своєю тіткою ОСОБА_6, яка жодного разу не казала йому про те, що хоче скасувати заповіт. Зазначив, що 12.08.2011 року ОСОБА_6 отримала травму злам шийки стегна, після якої до самої смерті не могла самостійно пересуватись та практично була прикута до ліжка. Згодом, уточненивши позовні вимоги, позивач вказав, що в липні 2012 року ОСОБА_3, скориставшись незадовільним станом здоров'я ОСОБА_6 через її співмешканця ОСОБА_9, заволоділа правовстановлюючими документами на квартиру АДРЕСА_1 та 24.07.2012 року, начебто з метою проведення рентгену в міської лікарні № 2 вивезла зі стаціонарного неврологічного відділення міської лікарні № 17 ОСОБА_6 та привезла одразу до приватного нотаріуса ОСОБА_4 Зазначив, що ОСОБА_3, скориставшись нестабільним та хворим станом здоров'я ОСОБА_6, ввела в оману приватного нотаріуса ОСОБА_4, пояснивши йому, що ОСОБА_6 є одинокою пристарілою жінкою, в якої немає родичів та яка знаходиться на стаціонарному лікуванні з приводу переламу шийки стегна, вирішила заповісти їй ОСОБА_3 квартиру, оскільки вона є єдиною людиною, яка піклується за ОСОБА_6 Однак, ОСОБА_3 скрила від нотаріуса інформацію про те, що ОСОБА_6 на той час проходила лікування з приводу інсульту та має родичів - сестер, брата, племінників. Все це призвело до того, що нотаріус ОСОБА_4 формально віднісся до встановлення дієздатності та психічного стану ОСОБА_6 та склав заповіт від її імені на користь ОСОБА_3 Після складання заповіту відповідач відвезла ОСОБА_6 до рентген-кабінету, однак, згідно історії хвороби, зробити рентген їй не змогли через її неадекватну поведінку. Вказав, що проведена посмертна амбулаторна судова-психіатрична експертиза зробила висновок, що ОСОБА_6 на період складання заповіту 24.07.2012 року на користь ОСОБА_3 страждала судинною деменцією (церебральний атеросклероз ІІІ стадії, гіпертонічна хвороба ІІІ стадії, дисциркуляторна енцелофалопатія ІІІ стадії ускладнена перенесеними в 2007, 2011 та 2012 роках мозковими інсультами). Ступінь вираженості деменції позбавляла ОСОБА_6 можливості розуміти значення своїх дій та керувати ними на момент складання заповіту, а саме 24.07.2012 року. Таким чином, висновки даної експертизи ставлять під сумнів законність складання такого заповіту 24.07.2012 року від імені ОСОБА_6 На підставі обставин викладених у позові та уточнених позовних вимог, просив задовольнити уточнені позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору, проведенням амбулатороної судово-психіатричної експертизи та витрат наданих позивачем за послуги адвоката.
Позивач ОСОБА_1, обставини викладені у позові та уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та на них наполягав. Вказав, що у нотаріуса він дізнався про скасування заповіту на його ім'я та про те, що був складено новий заповіт, але вже на ім'я жінки, яка, нібито, доглядала за ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_3 Він разом з іншими родичами неодноразово навідувались до ОСОБА_6 та ніякої ОСОБА_3 жодного разу там не бачили. Зазначив, що за його тіткою доглядала час від часу сусідка ОСОБА_8, оскільки в нього не було змоги навідувати ОСОБА_6 постійно. При необхідності він допомагав матеріально своїй тітці, яка також іноді допомагала і йому. Зазначив, що коли у ОСОБА_6 погіршувався стан здоров'я, а саме вона перенесла два інсульта, то його викликали до неї, як родича. Вважає, що складений заповіт на ім'я ОСОБА_3, є незаконним, оскільки на час його складання ОСОБА_6 вже перенесла два інсульта, що не може характеризувати її як особу яка в повному обсязі керувала своїми діями.
Представник позивача за договором ОСОБА_2, обставини викладені у позові, уточнені позовні вимоги та доводи позивача підтримав в повному обсязі, додавши, що на протязі 2001-2012 років позивач надавав матеріальну допомогу своїй тітці ОСОБА_6, приїздив з м. Харкова для вирішення питань пов'язаних зі станом її здоров'я, а саме перенесених нею інсультів у 2007 році та 2011 році для вирішення питань про госпіталізацію останньої. 12.07.2012 року після чергового інсульта, ОСОБА_6 було госпіталізовано у неврологічне відділення міської лікарні № 17, де до неї стала приходити відповідач ОСОБА_3 Вказав, що після повторного складання заповіту, ОСОБА_3 почала відвідувати ОСОБА_6 за місцем її мешкання для того щоб її бачили сусіди та могли підтвердити той факт, що вона доглядає за останньою. Вказав, що зі сторони ОСОБА_3 було зроблено все, щоб ніхто до останнього не дізнався про складання заповіту на її ім'я, а також про те, що ОСОБА_6 було госпіталізовано з приводу інсульту, через що ОСОБА_9 було розголошено інформацію про те, що ОСОБА_6 на деякий час забрали до себе родичі. Вказав, що проведена посмертна амбулаторна судова-психіатрична експертиза, взагалі не ставить під сумнів той факт, що на момент складання заповіту ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_3 вона за своїм станом здоров'я не керувала своїми діями та не давала звітність своїм думкам.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі, вказавши, що коли ОСОБА_6 опинилась в лікарні, де їй було необхідно зробити кардіограму серця вартістю 400,00 грн. На той момент співмешканець ОСОБА_6 - ОСОБА_9 не мав змоги надати матеріальну допомогу, тому звернувся до неї з проханням про допомогу. Вказала, що вона щоденно відвідувала ОСОБА_6 та спілкувалась з її лікарем про стан здоров'я та в її присутності ОСОБА_6 дзвонила позивачу та просила про допомогу, однак ОСОБА_1 їй відмовив, при цьому накричав на неї та сказав, що він для неї не швидка допомога. Зазначила, що вона самостіно її годувала, приносила їй речі. При наступній розмові з лікарем, він сказав, що ОСОБА_6 почуває себе добре, однак їй для уточнення результату необхідно зробити рентген шийки стегна, оскільки ОСОБА_6 ще турбувала біль у нозі. Після цього, вона домовилась транспортувати ОСОБА_6 до міської лікарні № 2 шляхом перевезення її у таксі. Коли вони збирались їхати до лікарні, ОСОБА_6 попросила її заїхати до нотаріуса для того, що б переоформити спадщину на ім'я ОСОБА_3, оскільки заповіт який вона робила раніше на ОСОБА_1 вона залишати не хоче, тому що він нічого для неї не робить, не доглядає як родич та навіть відмовився матеріально допомогти їй з лікуванням, тому вирішила залишити квартиру їй, як людині яка за нею доглядає. Коли вони приїхали до нотаріуса, ОСОБА_6 дістала всі документи та попросила нотаріуса переоформити заповіт на ім'я ОСОБА_3 Донька ОСОБА_3 - ОСОБА_14, була присутня як свідок при складанні даного заповіту. Після того, як вони виїхали від нотаріуса, ОСОБА_6 заборонила ОСОБА_3 розповідати будь-кому про цей заповіт та сказала щоб всі ці укладені документи вона зберігала у себе. При оформленні заповіту ОСОБА_6 зі своєї пенсії Заплатила 500,00 грн. та на це ще вона надала їй 150,00 грн. Вказала, що кожен день вона витрачала по 50-60 грн. так як купувала ОСОБА_6 білизну та платила санітарам за обслуговування. Після складання заповіту ОСОБА_6 прожила ще пів року весь цей час вона приїздила до неї два рази на день та доглядала за нею, але жодного разу не бачила ОСОБА_1 Коли ОСОБА_6 померла, то її співмешканець ОСОБА_9 подзвонив ОСОБА_1 та сповістив про це, після чого той приїхав та поховав ОСОБА_6 за її ж кошти які вона зберігала. Після похорон, ОСОБА_1 забрав всі документи поїхав до себе, вважаючи, що квартира належала йому. Зазначила, що після смерті ОСОБА_6 до неї приїздила ОСОБА_12 та від імені ОСОБА_1 вимагала в неї заповіт складений на ОСОБА_6 на її ім'я та погрожувала їй фізичною розправою, внаслідок чого вона зверталась до органів міліції. Просила відмовити в позові в повному обсязі, оскільки вважає, що заповіт було складено вірно та ОСОБА_6 до останнього дня була у повному глузді та пам'яті і попереджала її, що не виключає того, що ОСОБА_1 у подальшому буде перешкоджати користуватися квартирою, яку вона їй заповіла.
Третя особа - приватний нотаріус Горлівського нотаріального округу ОСОБА_5, в судовому засіданні пояснив, що до нього на машині привезли ОСОБА_6, оскільки самостійно вона не могла пересуватись через те, що мала травму - злам шийки стегна. На той час у ОСОБА_6 на руках були всі правовстановлюючі документи на квартиру, яка і була об'єктом заповіту та медична картка. Оскільки, ОСОБА_6 не могла самостійно писати, тому він наполягав на двох свідках, які б підтверджували факт волевиявлення ОСОБА_6, яких потім привели. Після смерті ОСОБА_6 за прийняттям спадщини звернулась ОСОБА_3, однак ніяких правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1 нею надано не було, до того ж в неї на руках було свідоцтво про смерть яке було видано повторно, тобто копія. Через деякий час, 22.04.2012 року за прийняттям спадщини, яка відкрилась на вказану квартиру після смерті ОСОБА_6 звернувся ОСОБА_1, надавши всі необхідні документи на квартиру в оригіналах. Обґрунтовуючи всі обставини, свідоцтво про право на спадщину ним видано не було, та було запропоновано звернутись до суду щодо розв'язання даного спору. Вказав, що на момент складання заповіту від імені ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_3, він не знав, що спадкодавець знаходилась на стаціонарному лікування в неврологічному відділенні. За станом свого здоров'я ОСОБА_6 самостійно рухатись не могла, але розмовляла впевнено та коли він зачитував їй права, а потім сам текст заповіту то вона кивала та погоджувалась з тим, що було зачитано, що не визвало в нього сумнівів в тому, що ОСОБА_6 на той час була у нездоровому глузді. Про те, що до цього на цю ж саму квартиру вже було складено заповіт але на ім'я ОСОБА_1 йому відомо не було. Зазначив, що всі правовстановлюючі документи на квартиру на момент складання заповіту були надані йому тільки при складанні заповіту, а при заведенні спадкової справи вони були відсутні. Свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_3 видано не було, оскільки в неї були відсутні оригінали необхідних документів.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона була сусідкою ОСОБА_6 та знала її приблизно 20 років. Робітники соціальної служби відмовились доглядати за нею, тому її попросив на той момент співмешканець ОСОБА_6 допомогти по догляду за нею, оскільки він не справлявся сам, тому вона час від часу навідувалась до неї та допомагала, оскільки знала про її травми через яку вона не могла самостійно пересуватися. Одного разу до ОСОБА_6 прийшла ОСОБА_3 та вимагала з неї гроші які вона витрачала за особисті кошти на її лікування та харчування. Вказала, що більше ОСОБА_3 в квартирі ОСОБА_6 вона не бачила. Вказала, що приходила до ОСОБА_6 1-3 рази на тиждень, коли про це просив її співмешканець ОСОБА_9, щоб приготувати їжу. Однак, і ОСОБА_9 і сусіди розповідали їй про те, що за ОСОБА_6 приходила доглядати якась жінка.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_13, пояснила, що вона була сусідкою ОСОБА_6 та після отримання нею травми перестала ходити, то вона час від часу доглядала її разом зі своєю матір'ю на протязі двох місяців та приходила майже кожен день. Про те, що ОСОБА_6 в 2008 року знаходилась у лікарні їй нічого не відомо. Вказала, що ОСОБА_3 вона бачить тільки другий раз. Зазначила, що до ОСОБА_6 приїздили сестра та онука та її родичі висилали їй гроші.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що знала ОСОБА_6 ще з 1977 року. Вона була агресивною та не зовсім дружелюбною людиною. Доглядали ОСОБА_6 працівники соціальної служби, ОСОБА_8 та сусідка ОСОБА_10. Вказала, що про те що ОСОБА_6 потрапила до лікарні їй було відомо. Останнім часом ОСОБА_6 доглядала ОСОБА_8 та якась жінка, яку ніхто особисто не бачив в їх будинку, вона приходила тільки один раз за документами. Після смерті ОСОБА_6 приїхав її племінник ОСОБА_1 поховав її та отримав свідоцтво про смерть та інші документи. Через деякий час ОСОБА_1 попросив сходити з ним до нотаріуса для оформлення та прийняття спадщини яка відкрилась після смерті ОСОБА_6, де нотаріус сказав проте, що з приводу спадщини до нього вже звернулись, однак спадкові права залишаються неоформленими, оскільки відсутні правовстановлюючі документи та запропонував поговорити з ОСОБА_3 для врегулювання ситуації. Після цього, вона пішла до ОСОБА_3, щоб поговорити про заповіт, однак ОСОБА_3 не стала з нею розмовляти та вигнала її. Вказала, що в липні, ОСОБА_3, приходила та намагалась відкрити квартиру, однак вона та інші сусіди не дозволили їй це зробити. Зазначила, що співмешканець ОСОБА_6 помер після смерті останньої.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснила, що вона разом зі своєю матір'ю ОСОБА_3 доглядали за ОСОБА_6, що бачили сусіди та про те, що остання знаходилсь у лікарні вона знала. Вказала що вона також купувала ОСОБА_6 ліки та продукти харчування за грощі які давала їй ОСОБА_6 та за особисті кошти якщо це було необхідно та ОСОБА_6 завжди перевіряла всі чеки з магазинів. Одного разу їй зателефонувала ОСОБА_6 та попросила її приїхати для того щоб підписати заповіт, оскільки довіряла їй. Вона приїхала до нотаріуса, разом із нею свідком був водій, який і привіз ОСОБА_6 разом з її матір'ю туди. Вказала, що нотаріус зачитав їм права, склав заповіт та оголосив його при ОСОБА_6 яка з усім погодились та вона разом з водієм таксі підписали цей заповіт. ОСОБА_6 тривалий час проживала разом з співмешканцем до останнього, але куди він зник після її смерті вона не знає.
Вислухавши пояснення сторін, допитавши кожного окремо свідків, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини з урахуванням яких вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до заповіту від 24.07.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 зареєстрованого в реєстрі під № 369, ОСОБА_6 заповіла все своє майно, а також належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_3. Заповіт складено в присутності двох свідків, підписано від імені ОСОБА_6 за її дорученням ОСОБА_14 та зачитано вголос. З тексту заповіту вбачається, що такий порядок його посвідчення викликаний тим, що заповідач через свої фізичні вади сама не могла особисто прочитати його вголос та власноруч підписати (а.с. 62,63).
Судом перевірено доводи третьої особи приватного нотаріуса Горлівського нотаріального округу ОСОБА_4, щодо законності процедури посвідчення вищезазначеного заповіту від 24.07.2012 року, який було складено у відповідності до Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» затверджену наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року за № 20/5 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 року за № 283/88882 та згідно з нормами Цивільного кодексу України щодо складання такого заповіту.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року № 9, правила статті 225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). При розгляді справ за позовами про визнання недійсними заповітів на підставі статті 225, частини другої статті 1257 ЦК України суд, відповідно до статті 145 ЦПК України за клопотанням хоча б однієї зі сторін зобов'язаний призначити посмертну судово- психіатричну експертизу. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину.
Також відповідно до роз'яснень постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо він був складений особою під впливом фізичного або психічного насильства, або особою, яка через стійкий розлад здоров'я не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. Для встановлення психічного стану заповідача в момент складання заповіту, який давав би підставу припустити, що особа не розуміла значення своїх дій і (або) не могла керувати ними на момент складання заповіту, суд призначає посмертну судово-психіатричну експертизу (стаття 145 ЦПК).
Судом, в процесі розгляду справи, були допитані свідки, а також з'ясовано, що на момент складання заповіту ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_3, остання, за станом свого здоров'я, знаходилась на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділення міської лікарні № 17 м. Горлівки, через що стороною позивача в судовому засіданні було заявлене клопотання щодо проведення посмертної судово-психіатричної експертизи відносно ОСОБА_6 на підставі її стаціонарної та амбулаторної медичних карток. Зазначене клопотання було задоволено судом відповідно до ухвали від 06.11.2013 року.
Відповідно до акту посмертної судово-психіатричної експертизи № 22 від 03.02.2014 року ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого Микитівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Горлівського міського управління юстиції у Донецькій області (а.с.11), на момент складання заповіту від 24.07.2012 року страждала судинною деменцією (церебральний атеросклероз ІІІ стадії, гіпертонічна хвороба ІІІ стадії, дисциркуляторна енцефалопатія ІІІ стадії через ускладнення перенесені в 2007, 2011 та 2012 роках мозковими інсультами). Ступінь вираженості деменції позбавляла ОСОБА_6 можливості розуміти значення своїх дій та керувати ними на момент складання заповіту, а саме 24.07.2012 року (а.с. 96-101)
Сторони не ставили під сумнів акт посмертної судово-психіатричної експертизи № 22 від 03.02.2014 року, не заявляли клопотання про призначення повторної експертизи, тому суд не має підстав не брати до уваги висновок експертизи.
До показань відповідача та третьої особи приватного нотаріуса ОСОБА_4 про те що при складанні заповіту 24.07.2012 року ОСОБА_6 не проявляла ознак будь-якого психічного або іншого розладу суд ставиться критично, оскільки особі, яка не має спеціальних знань в галузі психіатрії важко оцінити психічних стан особи при звичайному спілкуванні.
Як підставу для заперечення позову суд не визнає ствердження відповідачки щодо того, що позивач самоусунувся від догляду за хворою тіткою, і внаслідок того, що відповідачка взяла всі клопоти на себе, спадкодавець змінила свою волю, через що відповідач вважає що заповіт не може бути скасований, оскільки відповідно до висновку експертизи, який є вирішальним документом при розгляді справи по суті, спадкодавець в момент посвідчення заповіту не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними, наслідком чого є відсутність вільного волевиявлення спадкодавця, тому укладений правочин є таким, що має порок волі, що тягне за собою обов'язкове визнання його недійсним.
До того ж, показаннями свідків спростовуються доводи відповідача, щодо постійного її догляду за ОСОБА_6 та відвідування останньої два рази на день.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у
момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
З огляду на наведене суд приходить до висновку, що позивач довів факт перебування його тітки ОСОБА_6 в момент складання заповіту в такому стані, в якому вона не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними, тому в цій частині заявлені позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 1254 ЦК України, якщо новий заповіт, складений заповідачем був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється крім випадків, встаноалених статтями 225 і 231 цього кодексу.
Тож, задовольняючи позовні вимоги позивача, в частині визнання заповіту складений від імені ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_4 за реєстраційним номером 369 від 24.07.2012 року недійсним, суд вважає, що у позовних вимогах, в частині визнання права на спадщину, слід відмовити в зв'язку з тим, що вищезазначена норма закону надає право позивачу на відновлення чинності попереднього заповіту який був складений 18.05.2001 року ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_1, посвідчений державним нотаріусом Другої Горлівської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 зареєстрований у реєстрі за № 1504 та подвійному закріпленню рішенням суду визнання права на спадщину за позивачем не підлягає.
Згідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача
витрати, які були понесені позивачем при звернені до суду та проведенням посмертної судово-психіатричної експертизи.
Не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення витрат пов'язаних з оплатою правової допомоги, оскільки окрім зобов'язань зазначених у договорі щодо надання таких послуг стороною позивача жодним чином та письмовими доказами не підтверджені такі витрати (довідки, розрахунки, фіскальні чеки, тощо).
Керуючись ст. ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 «про визнання заповіту недійсним та визнання права на спадщину», третя особа приватний нотаріус ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Визнати недійсним заповіт від 24 липня 2012 року, складений від імені ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_4 за реєстровим № 369.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІНН-НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір в сумі 114 гривен, 70 копійок та витрати пов'язані з проведенням посмертної судово-психіатричної експертизи в сумі 3595 гривен, 00 копійок, а всього 3709 (три тисячі сімсот дев'ять) гривен, 70 копійок.
Амбулаторну карту та історію хвороби за медичною картою №3088/9280 ОСОБА_6, після набрання рішенням законної сили повернути до Горлівської міської лікарні №1 м. Горлівки Донецької області.
Встановити строк для ознайомлення сторін з повним рішенням - 16 травня 2014 року, відклавши до цього строку складання повного рішення.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя А.В.Орчелота