Справа № 2-3977/11 Головуючий у 1 інстанції: Грушицький А.І.

Провадження № 22-ц/773/681/14 Категорія: 27 Доповідач: Свистун О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Свистун О.В.,

суддів - Федонюк С.Ю., Завидовської-Марчук О.Г.,

при секретарі - Шоцькій О.В.,

за участі: представника позивача - Котищука В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 березня 2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 березня 2012 року позов публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум) до ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» 181761,31 доларів США заборгованості за кредитним договором, що за курсом Національного банку України становить 1450182,61 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ПАТ «Банк Форум» 1700,00 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки судом були порушені норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що банком перед укладенням договору не було надано повну та достовірну інформацію про істотні умови кредиту, суми кредиту, загальну вартість кредиту, графік погашення заборгованості, строк кредитування, чим порушені вимоги Закону України «Про захист прав споживачів». Вказує, що банком не надсилалось письмової вимоги про дострокове повернення суми кредиту. Вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги ту обставину, що даний кредит забезпечений іпотекою, а тому задоволення вимог за кредитним договором повинно здійснюватись за рахунок предмета іпотеки.

Представник позивача апеляційну скаргу заперечив, оскільки вважає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи. Перед розглядом справи повідомила суд, що хворіє і просила перенести розгляд справи. Однак, колегія суддів ухвалила проводити розгляд справи у відсутність відповідача, так як відповідач втретє перед розглядом справи клопоче про перенесення розгляду справи через хворобу, що є затягуванням розгляду справи.

Судом першої інстанції встановлено, що доводи відповідача щодо неотримання всієї інформації є безпідставними і спростовуються зібраними доказами. Також, що відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань, а тому позивач вправі стягувати всю суму боргу за кредитним договором.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 24 січня 2008 року між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 0306/08/22-N відповідно до якого відповідач отримала строковий кредит в розмірі 170000 доларів США під 12,5 % річних з кінцевим терміном повернення до 21 січня 2033 року (а.с.6-9). В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 25 січня 2008 року між сторонами укладено договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_2 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок загальною площею 208,3 кв.м., житловою площею 137,6 кв.м. з надвірними будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11-15).

Згідно представленого позивачем розрахунку станом на 17 травня 2011 року загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 181761,31 дол. США, з них 163751 дол. США заборгованості по кредиту, 18010,31 дол. США заборгованості за процентами, що станом на 17 травня 2011 року згідно курсу НБУ становило 1450182,61 грн. (а.с.19-20).

В кредитному договорі у пунктах 1.1, 1.2, 1.3 зазначена сума кредиту, строк видачі кредиту, річна відсоткова ставка, а у пунктах 2.3, 2.6-2.7, 3.8 та інших, передбачені щомісячна сума необхідного платежу, строк внесення платежів, умови повернення кредиту, нарахування та сплати відсотків, право дострокового виконання зобов'язань за договором та його умови.

Отже, на момент вчинення правочину, тобто укладення кредитного договору, волевиявлення відповідача було вільним і відповідало внутрішній волі, укладений кредитний договір був спрямований на реальне настання правових наслідків, що були ним обумовлені, тобто позивач надав, а відповідач прийняв кредит і зобов'язався повернути його відповідачу у встановлені кредитним договором розмірі і строки

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач ОСОБА_2, перед укладенням кредитного договору була ознайомлена із загальними умовами кредитування і погодилася на них, наслідком чого стало підписання нею кредитного договору від 24 січня 2008 року. На час укладення кредитного договору, позичальник була ознайомлена з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним. Відповідач особисто підписавши кредитний договір, засвідчила отримання зазначеної інформації про те, що погодилася з умовами кредитного договору. Згідно розрахунку заборгованості, відповідачем вносилися мінімально необхідні платежі на погашення даного кредиту, що є підтвердженням схвалення правочину.

Крім того, в умовах кредитного договору чітко виписано, що позичальник до укладення договору отримав всю інформацію передбачену ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, доводи відповідача щодо неотримання всієї інформації є безпідставними і спростовуються зібраними доказами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст..ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов кредитного договору та вимог закону.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань. У п. 5.4 кредитного договору встановлено, що кредитор вправі вимагати повернення наданих коштів в повному об'ємі в разі неналежного виконання боржником взятих на себе зобов'язань. Отже, стягуючи кошти повністю суд першої інстанції керувався вимогами чинного законодавства та умовами кредитного договору.

Доводи відповідача в частині не повідомлення її про дострокове повернення кредиту спростовані в судовому засіданні, оскільки позивач надав докази надіслання їй вимоги про усунення порушення вимог кредитного договору від 11.03.2011 року та лист-попередження від 26.04.2011 року.

Крім того, посилання відповідача на ту обставину, що судом першої інстанції не взято до уваги обставин, що укладений сторонами кредитний договір забезпечений іпотекою - житловим будинком загальною площею 208,3 кв.м., житловою площею 137,6 кв.м. з надвірними будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а тому задоволення вимог позивача слід було провести за рахунок предмета іпотеки. Однак, дані твердження відповідача є безпідставними, оскільки в договорі іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за рішенням суду. Отже, позивачу надано право вибору способу звернення за захистом порушених прав.

За правилами ст. 60 ч. 1 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно визначив характер спірних правовідносин між сторонами і правові норми, що їх регулюють, дав належну оцінку наданим та зібраним доказам по справі та задовольнив вимоги позивача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319, 218 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 березня 2012 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: