Судове рішення #37297946



АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/ 6417 /2014 Головуючий у 1-ій інстанції - ВолокітінаН.Б.

Доповідач - Поливач Л.Д.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного су­ду м. Києва в складі:

головуючого: Поливач Л.Д.

суддів: Шахової О.В., Головачова Я.В.

при секретарі Боярській І.І.

за участю осіб: представника позивача Лосіхіна О.О.

представника відповідача Золоткової Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Всеукраїнської громадської організації «Фінансова грамота України» до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» про визнання дій протиправними щодо невизначеного кола споживачів і припинення цих дій;

за апеляційною скаргою Всеукраїнської громадської організації «Фінансова грамота України», поданою представником Лосіхіним Олегом Олеговичем

на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 25 березня2014 року

в с т а н о в и л а:

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 25.03.2014 року позовні вимоги Всеукраїнської громадської організації «Фінансова грамота України» до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» про визнання дій протиправними щодо невизначеного кола споживачів і припинення цих дій залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду, Лосіхін О.О., діючи в інтересах ВГО «Фінансова грамота України», подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Посилається на незаконність ухваленого рішення, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначив, що типовий кредитний договір, відповідно до змісту якого банком укладались кредитні договори з невизначеним колом осіб містить несправедливі умови для споживачів послуг банку - позичальників. Хибним є твердження відповідача, на яке у своєму рішенні посилається суд, що кредитний договір з ОСОБА_4 не є типовим і що права ОСОБА_4 захищені рішенням суду, яким визнано певний пункт кредитного договору недійсним, оскільки банк уклав такі кредитні договори з невизначеним колом позичальників.

В суді апеляційної інстанції представник позивача Лосіхін О.О. підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в ній. Представник відповідача Золоткова Г.О. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість ухваленого судом рішення.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ВГО «Фінансова грамота України» є громадською організацією, створеною на основі єдності інтересів її членів для спільної реалізації ними своїх прав і свобод та для реалізації основних цілей і завдань передбачених Статутом організації. ВГО «Фінансова грамота» в своїй діяльності діє відповідно до Конституції України, Закону України «Про об'єднання громадян» та іншого чинного законодавства.

Позивач, звертаючись з даним позовом до суду, просив визнати дії банку протиправними, в частині включення до кредитного договору положення з змістом «кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом або стягнути таку заборгованість, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом, комісії та штрафні санкції, у випадку подання позичальником до суду позову про визнання недійсним в цілому чи в частині та/або укладеним цього Договору та/або будь-якого договору забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань.»

При цьому,позивач просить виключити із тексту типового кредитного договору оспорюване положення, оскільки воно суперечить вимогам закону та грубо порушує права позичальників, як споживачів послуг банку.

Так, відповідно до загальних положень теорії права типовий договір - затверджена компетентним органом письмова форма договору із заздалегідь визначеними умовами. Відповідно до ст. 630 ЦК договором може бути передбачено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.

Типові договори є нормативно-правовими актами, які приймаються Кабінетом Міністрів України та іншими органами державної виконавчої влади, в них в особливій формі, у виді умов договору викладено зміст правових норм.

Таким чином, виходячи з вимог статей 630 та 1054 ЦК України, кредитні договори, які укладаються банком з позичальниками не є типовими договорами.

Як приклад, позивач вказує на кредитний договір, який був укладений між ОСОБА_4 та ВАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого на сьогоднішній день є відповідач, та в якому були застосовані умови оспорюваного положення п. 6.5 ст. 6 Кредитного договору.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 03.04.2013 року позицію 6 п. 6.5 ст. 6 зазначеного Кредитного договору було визнано недійсною з моменту укладання договору, тобто права позичальника ОСОБА_4 булизахищені рішенням суду.

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено суду того, що типовий договір відповідача містить в собі зазначене вище положення, яке порушує права позичальників. Представник відповідача зазначену обставину оспорює, посилаючись на те, що зазначення такого пункту в кредитному договорі укладеному банком з ОСОБА_4 не свідчить про те, що таке положення міститься в типовому договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивачем у відповідності до ч. 1 ст. 60 ЦПК України не було надано належних та допустимих доказів, зокрема кредитних договорів, які укладені за участю відповідача та споживачів, в яких на думку позивача міститься оспорюване положення.

Оскільки умови та положення договорів визначаються самими сторонами даних договорів, з врахуванням вимог статей 628, 631, 632 ЦК України та з врахуванням принципу диспозитивності сторін, а отже позивачем під час розгляду справи як судом першої інстанції так і судом апеляційної інстанції не було доведено тієї обставини, що оспорюване положення міститься у всіх кредитних договорах, укладених за участю відповідача та у типовому договорі.

Отже, твердження апелянта про незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, на думку суду є необґрунтованими, а обставини, на які він посилається - недоведеними та не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Справу було розглянуто судом на підставі встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та належних письмових доказів.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального закону. Підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Всеукраїнської громадської організації «Фінансова грамота України», подану представником Лосіхіним Олегом Олеговичем відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 25 березня2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і криміна­льних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цьо­го суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація