Справа №430/762/14-ц
Провадження №2/430/466/14
РІШЕННЯ
іменем України
"03" червня 2014 р. смт.Станиця Луганська Луганської області
Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:
головуючого-судді Карташевої Т.А.
при секретарі Бабарикіній А.О.
за участю позивача ОСОБА_1
відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду Станично-Луганського району Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Станично-Луганська державна нотаріальна контора, про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в обгрунтування якого зазначив наступне.
22 березня 2006 року його батько ОСОБА_4 отримав свідоцтво про право на спадщину, яка складається з житлового будинку з відповідними господарськими і побутовими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_2. Спадок його батько отримав від своєї матері - ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько. На час смерті батька в будинку були зареєстровані він та його мати ОСОБА_2, що підтверджується довідкою Валуйської сільської ради. Після смерті батька відкрилась спадщина у вигляді будинку, розташованого АДРЕСА_2. Єдиними спадкоємцями першої черги за законом є він (позивач), його мати - ОСОБА_2, рідна сестра - ОСОБА_3 На сімейній нараді було прийнято рішення про те, що немає необхідності оформляти спадщину у частках на кожного, а їх мати, як особа, що мешкала однією сім*єю разом зі спадкодавцем, заяву до нотаріальної контори може і не подавати, оскільки за законом прийняла спадок. Оскільки він теж був зареєстрований та мешкав за вказаною адресою, то і він є особою, яка фактично прийняла спадщину. Сестра ОСОБА_3 також мешкала в будинку, але була зареєстрована в АДРЕСА_1. Коли ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину, їй стало відомо, що ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на батьківський будинок. Вважає, що ОСОБА_3 позбавила його права на частку у спадщині.
Позивач просить визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину від 14 листопада 2013 року №1-367, видане державним нотаріусом Станично-Луганської державної нотаріальної контори на ? частку спадщини на ім*я ОСОБА_2, а саме в частині спадкування ? частки житлового будинку з відповідними спорудами АДРЕСА_2, яка складає 1/3 частки спадщини після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2; визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину від 14 листопада 2013 року №1-367, видане державним нотаріусом Станично-Луганської державної нотаріальної контори на ? частку спадщини на ім*я ОСОБА_3, а саме в частині спадкування ? частки житлового будинку з відповідними спорудами АДРЕСА_2, яка складає 1/3 частки спадщини після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2; визнати за ним право власності на 1/3 частку спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пояснив, що всі повинні отримати свою частку у спадщині. Наприкінці 2013 року він від своєї матері дізнався, що будинок поділений на двох, оскільки його сестра ОСОБА_3 звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але свідоцтва про право на спадщину на ім*я ОСОБА_3 не існує. Він ввжав, що його мати ОСОБА_2 повинна оформити спадщину на себе, оскільки вони сім*я, мешкали всі разом.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, пояснивши, що має право на ? частку будинку, оскільки мешкає в ньому з 1975 року і приймала участь у його будівництві. В судовом узасіданні 03.06.2014 року проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечувала, що ОСОБА_1 має право на 1/3 частку спадщини після смерті батька. Вона зверталася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але свідоцтво про право на спадщину не отримала. Ніякої сімейної наради, як вказує позивач, не було, а мати з позивачем її виганяють з будинку.
Третя особа - Станично-Луганська державна нотаріальна контора надала суду заяву про розгляд справи без участі представника нотаріальної контори.
Заслухавши сторони, свідка ОСОБА_7, дослідивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 1220 ЦК Українии спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно з ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Частиною першою ст. 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно зі ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.
Частиною 3 статті 1268 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
За змістом статті глави 10 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка затверджена наказом Мін'юсту України 22.02.2012 р. № 296/5, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 належав на праві власності житловий будинок з відповідними господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 (а.с. 13).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер (а.с. 7).
Позивач ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_4, після смерті останнього відкрилася спадщина у вигляді зазначеного житлового будинку. Спадкоємцями першої черги є дружина померлого ОСОБА_2 та діти - ОСОБА_1 і ОСОБА_3.
Доводи позивача щодо його постійного проживання та реєстрації на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем ОСОБА_4 підтверджені як довідкою Валуйської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області від 27.05.2014 р. №1483 (а.с. 46), відміткою про реєстрацію в паспорті громадянина України (а.с. 5), так і посяненнями в суді свідка ОСОБА_7, не заперечували цю обставину і відповідачі у справі. Таким чином позивач прийняв спадщину після смерті батька у порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
Відповідач ОСОБА_3, яка є донькою померлого ОСОБА_4, постійно проживала разом зі спадкодавцем, проте зареєстрована за іншою адресою, 26.11.2009 року звернулася до Станично-Луганської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини (а.с. 36).
14 листопада 2013 року державним нотаріусом Станично-Луганської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частку спадкового майна (а.с. 39).
Згідно з ч. 1 ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.
Відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 до державної нотаріальної контори надано довідку виконкому Валуйської сільської ради про реєстрацію в будинку на день смерті ОСОБА_4 тільки його дружини - ОСОБА_2 Про реєстрацію і проживання в спадковому будинку на день смерті спадкодавця позивача, ОСОБА_2 нотаріусу не повідомила.
Оскільки видачею свідоцтва про право на спадщину порушуються права позивача на прийняття належної йому частки у спадщини, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання частково недійсним виданого ОСОБА_2 14.11.2013 року свідоцтва про право на спадщину за законом є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Отже, за змістом ст. 1296 ЦК України видача кількома спадкоємцям одного свідоцтва про право на спадщину виключається.
В судовому засіданні встановлено, що свідоцтво про право на спадщину за законом на ім*я ОСОБА_3 не видавалося, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину на ім*я ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.
Суд не знаходить підстав і для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на 1/3 частку спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Крім того, судом не встановлено відсутність у позивача умов для одержавння в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину.
Керуючись ст.ст. 1220, 1221, 1258, 1261, 1267, 1268, 1278, 1296, 1301 ЦПК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Станично-Луганська державна нотаріальна контора, про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності задовольнити частково.
Визнати частково недійсним в 1/6 частці свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 14 листопада 2013 року державним нотаріусом Станично-Луганської державної нотіральної контори на ? частку спадщини у вигляді житлового будинку з відповідними господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 ОСОБА_2.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішенні буде складено в повному обсязі 8 червня 2014 року.
Суддя Т.А. Карташева