номер провадження справи 27/55/13-8/40/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2014 Справа № 908/2966/13

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м.Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108)

До відповідача Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 3)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжя Запорізької області (69107, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 168)

про стягнення 373 058 грн. 54 коп. збитків

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача - Гуськова Я.В., дов. № 181 від 01.01.2014 р.

Губарєва Я.А., дов. № 35 від 01.01.2014 р.

Відповідача - Михайлівський А.С., дов. № 01-09/4 від 10.01.2014 р.

Жукова О.В., дов. № 01-09/5 від 10.01.2014 р.

Третьої особи - не з'явився (Борзенко А.В., дов. від 08.01.2014 р.)

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 373058 грн. 54 коп. збитків.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.03.2014 р. скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 23.10.2013 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.12.2013 р. у справі № 908/2966/13 та направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області. Відповідно до ст. 2-1 ГПК України справу передано на розгляд судді Поповій І.А.

Ухвалою від 31.03.2014 р. справу прийнято до провадження, присвоєно номер провадження 27/55/13-8/40/14. В судовому засіданні, відкритому 28.04.2014 р., оголошувалися перерви до 22.05.2014 р., 28.05.2014 р. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 28.05.2014 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених в позові. В обґрунтування вимог зазначає, що Згідно ст.9 Закону України "Про залізничний транспорт" для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 затверджено "Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі -Порядок), в тому числі компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян за рахунок державного бюджету. Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" передбачено субвенції на компенсацію, в тому числі витрат підприємств транспорту, за пільговий проїзд громадян в розрізі по обласних бюджетах кожної області.

У відповідності до положень Порядку Придніпровська залізниця направила до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради відповідні дані про надані послуги з перевезень пільгової категорії громадян і необхідність відшкодування понесених у зв'язку з цим збитків на суму 373 058 грн. 54коп., із складенням передбачених вищевказаним Порядком документів. Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік» передбачено видатки на компенсаційні витрати за пільговий проїзд залізничним транспортом, а саме згідно Додатку № 7 на Запорізьку області виділено 87229,4 тис. грн.. Дана сума рішенням Запорізької міської ради від 24.12.2012 р. № 27 «Про обласний бюджет на 2013 рік» затверджена субвенцією місцевим бюджетам. Рішенням Запорізької міської ради від 24.12.2012 р. № 9 «Про бюджет міста на 2013 рік» затверджено загальний обсяг видатків бюджету на 2013 рік, у тому числі на компенсацію коштів за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом в приміському сполученні. Дане рішення міської ради змінювалось додатковими рішеннями від 29.11.2013 п. № 22, від 20.12.2013 р. № 14: сума затверджена в розмірі 2936756 грн., потім збільшена до 3756756 грн., та наприкінці року зменшена з невідомих підстав до 2312457 грн. Саме ці кошти виділялися Державним бюджетом. Однак, за 2013 рік жодної копійки розпорядником коштів не компенсовано залізниці за перевезення пільгової категорії населення, через невиконання відповідачем вимог ПКМУ № 256 від 04.03.2002 р. При цьому, залізницею (позивачем) виконані всі зобов'язання щодо соціальних програм.

З урахуванням вищезазначеного, позивач вважає, що існувала реальна можливість отримання позивачем коштів за перевезення пільгових категорій громадян за березень 2013 року. Також, використання коштів, які виділені субвенцією із Державного бюджету Запорізької області в сумі 87229,4 тис. грн., підтверджується Звітом про виконання бюджету міста за 2013 рік, який затверджено рішенням Запорізької міської ради № 6 від 05.03.2014 р. З даного звіту вбачається, що кошти отримані іншими перевізниками (водний транспорт, автомобільний, електротранспорт). Також, на 2013 рік складено відповідачем та підписано позивачем план використання бюджетних коштів на 2013 рік, разом з помісячним планом використання бюджетних коштів на 2013 рік з подальшими змінами.

Зобов'язання Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради перед ДП «Придніпровська залізниця» з компенсації збитків в зв'язку із здійсненням перевезень пільгових категорій громадян у приміському сполученні регулюються чинним законодавством України. Господарські зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Закону України «Про Державний бюджет на 2013 рік» та ст.. 9 Закону України «Про залізничний транспорт». Позивач вважає безпідставними доводи відповідача, що відносини залізниці та органів місцевого самоврядування повинні базуватися на договірних засадах, з посиланням при цьому на ст.. ЗУ «Про залізничний транспорт». Дане твердження відповідача позивач вважає помилковим. Стаття 7 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачає, що відносини залізниць з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування базуються на податковій і договірній основах відповідно до чинного законодавства України. До компетенції цих органів належать: контроль за роботою залізничного приміського транспорту і вокзалів, погодження тарифів у приміських сполученнях, погодження питання щодо пунктів зупинок, закриття залізничних станцій для обслуговування пасажирів, автомобільних переїздів через залізничні колії. Дана стаття не регламентує порядок укладення договорів органів самоврядування з залізницями по відшкодуванню збитків від перевезень пільгових громадян. Зобов'язання відповідача з компенсації витрат позивача виникають не з підстав укладання ними господарського договору, який оснований на рівності сторін, а безпосередньо з вимог закону та юридичних фактів здійснення залізницею пільгових перевезень, підтверджених належним чином. Відповідальність позивача повинна дорівнювати сумі фактичних витрат, що зазнав позивач - ДП «Придніпровська залізниця» в результаті здійснення перевезень пільгових категорій пасажирів у приміському сполученні зі станцій та зупиночних пунктів, що розташовані на території м.Запоріжжя в березні 2013 року.

З посиланням на ст.. 9 Закону України «Про транспорт», ст.. 89 та ст.102 Бюджетного кодексу України, Постанову КМУ від 04.03.2002 р. № 256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з Державного бюджету», Постанову КМУ від 16.12.2009 р. № 1350 «Про затвердження порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян», ст. ст. 11, 174 ГК України позивач просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 373058 грн. 54 коп.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов вказує, що по-перше, видатки на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян, що передбачені пп. «б» п. 4 ч. 1 ст. 89 Бюджетного кодексу України, належать до бюджетних зобов'язань. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетне зобов'язання - це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду. Відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Обов'язковість укладення між сторонами договору про здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян передбачена ст. 7 ЗУ «Про залізничний транспорт», відповідно до якої відносини залізниць з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування базуються на податковій і договірній основах відповідно до чинного законодавства України. Крім того, статтею 18 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом. Тобто, договір в даному випадку є документом, який встановлює факт виникнення бюджетного фінансового зобов'язання Управління. Метою укладення договору є визначення розміру бюджетних асигнувань, які підлягають сплаті Управлінням у вигляді компенсаційних виплат Залізниці за пільговий проїзд окремих категорій громадян на відповідний бюджетний період, а також визначення механізму проведення розрахунку з перевізником.

З аналізу норм чинного законодавства України відповідач вбачає, що компенсація за пільгові перевезення окремих категорій громадян може здійснюватись двома способами: відповідно до постанови КМУ № 117 від 29.01.2003 р. на підставі розрахунків за формою « 2-пільга», тобто за списком пільговиків, або відповідно до постанови КМУ № 1359 від 16.12.2009 р. на підставі облікових форм, тобто без складання списків пільговиків. Такі висновки відповідача повністю кореспондуються з роз'ясненнями Державного казначейства України в листі № 3.4-07/1021-4884 від 20.04.2007 р. щодо переліку підтвердних документів, необхідних для перерахування коштів перевізникам за перевезення пільгових категорій громадян. Рішення про застосування одного із механізмів проведення розрахунків з перевізниками приймає виключно розпорядник бюджетних коштів. Незалежно від обраного механізму проведення розрахунків, в обох випадках розрахунки здійснюються на підставі підтвердних документів, в тому числі на підставі договору.

По-друге, відповідач вказує, що в позовній заяві позивач зазначає, що видатки на компенсаційні виплати за пільговий проїзд залізничним транспортом передбачені ЗУ «Про Державний бюджет України на 2013 рік». Однак, Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік» лише передбачається розмір видатків за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, який виділено Запорізькій області на 2013 рік. Вказаним законом не визначається, яка саме сума розподіляється Управлінню соціального захисту населення Запорізької міської ради на компенсаційні виплати ДП «Придніпровська залізниця». Крім того, наявність рішення Запорізької міської ради № 9 від 24.12.2013 р. зі змінами рішенням ЗМР № 20 від 30.10.2013р. та рішенням ЗМР № 14 від 20.12.2013р., не є підтвердженням виділення цих коштів на компенсаційні виплати. Вказаними рішеннями Запорізької міської ради лише затверджується певний обсяг видатків бюджету за тимчасовою класифікацією видатків на 2013 рік, а тому вони не є доказом фактичного надходження грошових коштів на рахунки Управління.

Також, відповідач звертає увагу, що предметом позову позивач визначає стягнення збитків. За положеннями ст. 22 ЦК України, ст. ст. 224, 225 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна. Відшкодування збитків є видом відповідальності за правопорушення при здійсненні господарської діяльності. Підставою господарсько-правової відповідальності у господарських відносинах є вчинення особою правопорушення у сфері господарювання, тобто вчинення протиправних дій чи бездіяльності особи, а також її вина у завданні збитків. Як зазначає позивач в позовній заяві, збитки Залізниця отримує внаслідок перевезення пільгових категорій громадян. Фактично, продаючи пільговий квиток Залізниця вже зазнає певних збитків, на виникнення яких Управління жодним чином не впливає та не вчиняє ніяких протиправних дій, які завдають позивачу цих збитків. Тобто, ще до подання до Управління відповідних облікових форм Залізниця вже має збитки. В даному випадку не може бути причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданими Залізниці збитками, оскільки Управління не вчиняло жодних протиправних дій, які завдали позивачу певних збитків. Будь-яка вина Управління у завданні цих збитків відсутня. Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про залізничний транспорт» збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг. Вказані пільгові тарифи встановлені рядом законів України, які прийняті законодавчим органом держави. Збитки виникають у Залізниці внаслідок виконання нею вимог цих законів, а не внаслідок дій Управління. Тобто, саме виконання Залізницею законів, прийнятих державою, завдає їй збитки. Відповідно до ч. 5 ст. 176 ЦК України територіальна громада не відповідає за зобов'язаннями держави. Відшкодування збитків є зобов'язанням держави та до компетенції Управління не відноситься. Субвенція державного бюджету, розпорядником якої є Управління, передбачається на погашення певної заборгованості перевізникам, а не відшкодування збитків в розумінні ст. 22 ЦК України та ст. ст. 224, 225 ГК України.

Третя особа - Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області - надавши пояснення щодо спірних відносин, зазначає, що фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік виключно та відповідно до вимог бюджетного законодавства. Отже, позивач та відповідач у справі є учасниками бюджетних відносин. Відповідно до ч. 2 ст. 1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується. Отже, посилання позивача на норми Цивільного кодексу України не мають бути враховані судом.

В судове засідання 28.05.2014 р. представник третьої особи не з'явився, клопотав про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши представників, вивчивши матеріали справи, суд зазначає наступне:

По-перше, постановою від 18.03.2014 р. колегією суддів Вищого господарського суду України скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 23.10.2013 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.12.2013 р. у даній справі № 908/2966/13 та справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. При цьому, колегія суддів ВГСУ вважає, що суди не перевірили чи була передбачено у державному бюджеті на відповідний спірний період достатня кількість коштів на фінансування державних програм соціального захисту, передбачених п.п. «б» п. 4 ст. 89 БК України, не встановили, чи існувала реальна можливість отримання позивачем в повному обсязі компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян у разі дотримання відповідачем покладених на нього обов'язків щодо направлення бюджетних запитів (замовлень) про надання бюджетної субвенції для погашення заборгованості за відповідною державної програмою. Таким чином, колегія суддів не визнала обґрунтованими доводи Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради щодо порушення правил підсудності господарських справ.

По-друге, безпідставними знаходить суд доводи відповідача щодо зміни Придніпровською залізницею підстав позову після початку розгляду справи, оскільки як у позовній заяві, так і у додаткових поясненнях, наданих на вимогу суду, позивач обґрунтовує вимоги з посиланням на Закон України «Про залізничний транспорт», Закон України «Про Державний бюджет на 2013 рік». При цьому, на вимогу суду позивач надав пояснення, з яких слідує, що відповідно до Закону України «Про залізничний транспорт», втрати залізниці від використання пільгових тарифів є збитками залізниці. Відшкодовуються ці збитки шляхом отримання (у встановленому порядку) видатків з бюджетів, передбачених на компенсаційні виплати.

Таким чином, предметом спору у даній справі є саме компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті, а не збитки (шкода) спричиненні невиконанням зобов'язання (неправомірними діями).

Як вбачається з матеріалів справи позивач у березні 2013 року надав послуги з перевезення пільгової категорії пасажирів приміським залізничним транспортом, в результаті чого витрати ДП "Придніпровська залізниця" з перевезення у березні 2013 року пільгової категорії громадян склали 373058 грн. 54коп. Позивачем направлено Управлінню за березень 2013 року облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом в приміському сполученні окремих громадян на суму 373058 грн. 54коп. та рахунок для сплати № 407 від 12.06.2013 р. на зазначену суму, також розрахунок за березень 2013 року.

20 травня 2013 р на адресу відповідача направлена претензія № 13-01\3, яка залишена відповідачем без задоволення (відповідь від 25.06.2013 року № 01-08\236), посилаючись на відсутність укладеного між сторонами договору.

Предметом даного спору є стягнення компенсації за пільговий проїзд залізницею окремих категорій громадян з приміських перевезень. Причиною виникнення спору є відмова відповідача сплачувати компенсацію в повному обсязі, мотивуючи це відсутністю укладеного між сторонами договору щодо компенсації збитків від перевезення пільгових категорій громадян.

Згідно ст.9 Закону України "Про залізничний транспорт" для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 затверджено "Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі -Порядок), в тому числі компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян за рахунок державного бюджету. Згідно п. 3, 5-8 вказаної Постанови головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Відповідно до пп. 2, 3, 5-8 цього Порядку фінансування провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, в межах обсягів, затверджених у обласних та районних бюджетах на зазначені цілі.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісячно готують дані про нараховані суми щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд підприємствами-постачальниками відповідних соціальних послуг і направляють їх до фінансових органів районних держадміністрацій. Фінансові органи районних держадміністрацій на підставі отриманих актів щомісячно готують реєстри нарахованих сум щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян та направляють їх фінансовим органам обласних держадміністрацій, які після отримання коштів субвенцій надають органам Державного казначейства платіжні доручення щодо перерахування цих коштів на рахунки районних бюджетів. Отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються на рахунки головних розпорядників коштів, які здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних соціальних послуг.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" передбачено субвенції на компенсацію, в тому числі витрат підприємств транспорту, за пільговий проїзд громадян в розрізі по бюджетах кожної області.

У відповідності до положень Порядку Придніпровська залізниця направила до Управління праці та соціального захисту населення відповідні дані про надані послуги з перевезень пільгової категорії громадян за березень 2013 р. і необхідність відшкодування понесених у зв'язку з цим збитків на суму 373058 грн. 54коп., із складенням передбачених вищевказаним Порядком документів. Відповідач відмовився перерахувати кошти, посилаючись на відсутність договору.

З вищевикладеного вбачається, що вищезазначені норми права встановлюють право організацій, зокрема, залізничного транспорту на відшкодування за рахунок державного або місцевого бюджетів втрат від перевезень безкоштовно або за неповну оплату деяких категорій пасажирів, які мають певні пільги, та загальний порядок відшкодування цих втрат.

Пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом передбачено Законами України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців, членів їх сімей", "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 р. № 354 "Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування", Угодою про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них від 12 березня 1993 року, та інше.

Видатки на компенсаційні виплати за пільговий проїзд залізничним транспортом передбачені Законом України "Про Державний Бюджет України на 2013 рік".

Рішенням Запорізької міської ради № 9 від 24.12.2012 року "Про бюджет міста на 2013 рік" виділено на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті 2936756грн., додатковим рішенням міської ради від 30.10.2013 року ця сума була збільшена до 3756756грн., та рішенням від 20.12.2013 р. встановлена у розмірі 2312457 грн.

З питання чи було передбачено у Державному бюджеті на спірний період достатня кількість коштів на фінансування державних програм соціального захисту, встановлено:

Листом від 21.02.2014 р. Департамент фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради повідомив (за запитом позивача): «У 2013 році з державного бюджету України Запорізької області виділено субвенцію на надання пільг з послуг зв'язку, інших передбачених законодавством пільг, на компенсацію втрат частини доходів у зв'язку з відміною податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та відповідним збільшенням ставок акцизного податку з пального і на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян у обсязі 87229,4 тис. грн., з якої після перерозподілу між територіями області місту Запоріжжя доведено (з урахуванням змін - 59391,9 тис. грн. Забезпечуючи принцип пропорційності, за поданням головного розпорядника бюджетних коштів - управління соціального захисту населення міської ради, рішенням сесії Запорізької міської ради від 24.12.2012 р. № 9 «Про бюджет міста на 2013 рік» (з урахуванням змін) затверджені видатки у обсязі 6993,6 тис грн.. на надання пільг з послуг зв'язку, інші передбачені законодавством пільги та на компенсацію пільгового проїзду окремих категорій громадян на водному транспорті (КЕКВ 2730 «Інші виплати населенню») у сумі 1097,6 тис. грн. На компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих громадян по коду класифікації видатків 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» у обсязі - 51300,7 тис. грн.., з яких: - на пільговий проїзд автомобільним транспортом - 6119,6 тис. грн..; на пільговий проїзд залізничним транспортом - 2312,5 тис. грн.; на пільговий проїзд електротранспортом - 42868,6 тис. грн. За 2013 рік з державного бюджету профінансовано субвенції на компенсацію пільгових перевезень окремих категорій громадян по КЕКВ 2610 у сумі 42897,2 тис. грн. Станом на 01.01.2014 р. інформації про фактично нараховані суми та акти звірянь розрахунків за надані послуги пільгових перевезень залізничним транспортом за рік від Управління соціального захисту населення міської ради до Департаменту фінансової та бюджетної політики міської ради не надходили».

Таким чином, наявність виділених коштів в державному бюджеті для компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті є доведеною.

Перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Щомісячні суми субвенцій перераховуються на рахунки місцевих бюджетів, відкриті Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій у відповідних органах Державної казначейської служби, пропорційно обсягам субвенцій, передбаченим у державному бюджеті для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів мм. Києва та Севастополя (п.4 Порядку № 256).

Передбачені підпунктом "б" пункту 4 частини 1 статті 89 Бюджетного кодексу України видатки належать до бюджетних зобов'язань, які у пункті 7 статті 2 Бюджетного кодексу України визначені як будь - яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення , укладення договору , придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Розпорядники бюджетних коштів, згідно з приписами частини 1 статті 48 Бюджетного кодексу України, беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

За приписами ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; 2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань (ч. 2 ст. 49 Бюджетного кодексу України).

Відповідно до п.п. 9 - 11 Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2009 р. №1359, на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом. Залізниці не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми. Головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п'ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці.

Як свідчать матеріали справи, ДП «Придніпровська залізниця» рішенням Запорізької міської ради визначено одержувачем бюджетних коштів міського бюджету та внесено до мережі розпорядника коштів Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради для отримання відшкодування компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі.

Відповідач у справі не оспорив факту виділення відповідних коштів з державного бюджету, надходження їх на казначейські рахунки (до бюджету м.Запоріжжя).

Разом з тим, посилаючись на відсутність договору з Придніпровською залізницею відповідач - розпорядник бюджетних коштів - вказує, що відповідного бюджетного зобов'язання у нього не виникло, внаслідок чого реєстри нарахованих сум щодо компенсації втрат за пільгові перевезення залізничним транспортом не складалися та фінансовому орагну не направлялися.

Суд знаходить безпідставними доводи відповідача внаслідок наступного:

Статтями 11 ЦК України та ст.. 174 ГК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають з дій особі, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують права та обов'язки. Підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Господарські зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Закону України «Про державний бюджет на 2013 рік» та ст.. 9 Закону України «Про залізничний транспорт».

Посилання на норми ст.. 7 Закону України «Про залізничний транспорт» та ст.. 18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є хибними, оскільки спірні відносини урегульовано певними нормами законодавства (вищезгаданими) з врегулюванням порядку визначення втрат залізниць від пільгових перевезень та порядку компенсування таких втрат (збитків) за рахунок відповідних бюджетів.

Таким чином, будь-який договір про відшкодування втрат залізниці не може мати предмета, як такого.

Оцінивши усі обставини справи у їх сукупності та дослідивши надані сторонами по справі докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення 373058 грн. 54 коп. компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом (збитків залізниці), внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Оскільки на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 23.10.2013 р. по даній справі, скасованого постановою Вищого господарського суду України, видано наказ від 19.12.2013 р., наказ на виконання рішення суду від 28.05.2014 р. може бути видано після набрання рішенням чинності за умови повернення суду оригіналу наказу від 19.12.2013 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради (69035, м. Запоріжжя пр. Маяковського, 3, код ЄДРПОУ 37573438) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) 373 058 (триста сімдесят три тисячі п'ятдесят вісім) грн. 54 коп. збитків, 7461 (сім тисяч чотириста шістдесят одна) грн. 17 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 05 червня 2014 року.

Суддя І.А. Попова