Судове рішення #37288572

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/790/2555/14 Головуючий 1 інстанції - Якименко Л.О.

Справа № 619/6559/13-ц Доповідач-Пономаренко Ю.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


20 травня 2014 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого- Пономаренко Ю.А.,

суддів - Черкасова В.В., Кукліної Н.О.

при секретарі - Соколовій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 10 лютого 2014 року по цивільній справі за скаргою ОСОБА_2, суб'єкт оскарження: Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в особі державного виконавця Коновалової А.В. на дії державного виконавця та скасування постанови державного виконавця про арешт майна боржника та заборону його відчуження, -

в с т а н о в и л а :


В грудні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою до Оржонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в особі державного виконавця Коновалової А.В. на постанову державного виконавця про арешт майна боржника та заборону його відчуження від 03.12.2013 року.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС ХМУЮ Серіковою М.І. 04.06.2013 року була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 38377414 про примусове стягнення на підставі виконавчого листа № 2-473712, виданого 03.06.2013 року, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_8 в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходу, починаючи з 01.08.2012 року до досягнення дітьми повноліття.

03.12.2013 року старшим державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС ХМУЮ Коноваловою A.B. була ухвалена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в межах виконавчого провадження ВП № 38377414. На підставі вказаної постанови державний виконавець наклав арешт на все майно боржника, не вказавши при цьому, на яке саме майно накладено арешт, яка вартість арештованого майна. Вважаючи, що вказана постанова винесена з грубим порушенням норм діючого законодавства, а також вважаючи, що дії державного виконавця є неправомірними, просить постанову про арешт майна боржника та заборону його відчуження скасувати.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 10 лютого 2013 року скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Дії державного виконавця Орджонікідзевського ВВС ХМУЮ Коновалової А.В. визнано неправомірними та зобов'язано її усунути допущені порушення шляхом скасування постанови від 03.12.2013 року.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 04 квітня 2014 року було виправлено допущену описку в ухвалі Дергачівського районного суду Харківської області, а саме в резолютивній частині вказано, що ухвала суду винесена 03.12.2013 р., а не 03.12.2014 р.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Орджонікідзевський ВДВС ХМУЮ подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що не погоджується з вказаною ухвалою суду, вважає її незаконною та безпідставною. В своїй апеляційній скарзі просить ухвалу суду 1 інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_2 та визнати дії державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС ХМУЮ Коновалової А.В. правомірними.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з постановленням нової про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_2 з наступних підстав.

Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд 1 інстанції, постановляючи ухвалу про задоволення скарги ОСОБА_2 помилково виходив з того, що державним виконавцем в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій не проводився опис майна, боржник не мав можливості зазначити, на яке саме майно слід звернути стягнення, а тому у державного виконавця не було підстав для накладення арешту на майно, вартість якого в декілька разів перевищує заборгованість по аліментам. При цьому, суд 1 інстанції, постановляючи ухвалу, посилався на норми Закону України «Про виконавче провадження» в старій редакції, та на Інструкцію про проведення виконавчих дій, яка втратила чинність.

Судова колегія не може погодитись з таким висновком суду 1 інстанції та вважає їх помилковими та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства виходячи з наступного.

Матеріали справи містять дані про те, що ОСОБА_2 на підставі рішення Дергачівського районного суду Харківської області повинен сплачувати аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходу, починаючи з 01.08.2012 року та до досягнення дітьми повноліття. 04.06.2013 року до Орджонікідзевського ВДВС ХМУЮ надійшла заява стягувача про відкриття виконавчого провадження разом з виконавчим листом 2-473712, виданим Дергачівським районним судом Харківської області 03.06.2013 року.

04.06.2013 року державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС ХМУЮ Серіковою М.І. в порядку ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, копія якої направлена сторонам виконавчого провадження. ОСОБА_2 було запропоновано строк для добровільного виконання рішення суду.

04.06.2013 року державним виконавцем направлено запит до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про надання довідки про розмір доходів ОСОБА_2

03.12.2013 року старшим державним виконавцем Коноваловою А.В. винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Судова колегія, звертаючи увагу на вищезазначене, вважає, що постанова від 03.12.2013 року винесена державним виконавцем обґрунтовано, у відповідності до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» та діючої Інструкцієї з організації примусового виконання рішення.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно п. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернене на майно боржника.

Відповідно до розрахунку по аліментах від 09.12.2013 року боржником з 01.07.2013 року по 09.12.2013 року жодного разу не було перераховано коштів на утримання дитини.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 аліменти не сплачувались, утворилась заборгованість, яка склала 24890,12 грн.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_4 пояснила, що заборгованість постійно зростає, оскільки ОСОБА_2 жодного разу не сплачував аліментів. Зараз нею поданий позов до ОСОБА_2 до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова про стягнення заборгованості по аліментам та пені за прострочення заборгованості по аліментам на суму більш ніж 80000 грн.

Доводи ОСОБА_2, що вартість майна, на яке накладено арешт в декілька разів перевищує суму боргу, і тому у державного виконавця не було підстав для накладення арешту на все майно, не заслуговують на увагу, оскільки в даній постанові державного виконавця від 03.12.2013 року державним виконавцем зазначено, що арешт накладено на майно боржника лише в межах суми боргу.

Також, твердження ОСОБА_2, що державним виконавцем не було йому надано можливості визначити, на яке саме майно необхідно в першу чергу звернути стягнення не може бути взято судовою колегією до уваги, оскільки ОСОБА_2 може звернутись до ВДВС під час проведення виконавчого провадження та вказати, на яке саме майно в першу чергу можна звернути стягнення або добровільно виконати рішення суду.

Відповідно до п.3,4 ст.309 ЦПК України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, якщо судом були порушені або неправильно застосовані норми матеріального або процесуального права та неповно з'ясовані обставини справи.

З підстав наведеного, судова колегія скасовує ухвалу суду 1 інстанції, задовольняє апеляційну скаргу та постановляє нову ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.303, 304, п.2 ч.2 ст.307, ч. 1 п.3, 4 ст.309, 313, ст.314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -


У Х В А Л И Л А :


Апеляційну скаргу Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції задовольнити.

Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 10 лютого 2014 року скасувати.

В задоволенні скарги ОСОБА_2, суб'єкт оскарження: Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в особі державного виконавця Коновалової А.В. на дії державного виконавця та скасування постанови державного виконавця про арешт майна боржника та заборону його відчуження відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.


Головуючий -


Судді -



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація