Справа № 2- 36/2009р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2009 року П"ятихатський районний суд
Дніпропетровської області
У складі головуючого судді Митошоп В.М.
При секретарі Пронській Т.В.
За участю позивача ОСОБА_1
Представника позивача ОСОБА_2
Відповідача ОСОБА_3
Представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. П"ятихатки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільної сумісної власності подружжя, -
УСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільної сумісної власності подружжя.
В обґрунтування позову остання зазначила, що 21.08.1993 року уклала шлюб із відповідачем, яким розірвано між ними 16.07.2008р. В період шлюбу відповідачем отримано у власність земельну частку ( пай) розміром 4,8050 га. як членом колишнього колективного сільськогосподарського підприємства « НОМЕР_1 » на території АДРЕСА_1 . Вважає, що вказана земельна ділянка є спільною сумісною власністю подружжя придбана ними в період шлюбу яка підлягає розподілу між ними в рівних частинах.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала та уточнила його зазначивши, що розподілу підлягає земельна ділянка розміром 4.8050 га. - яка належить відповідачу на підставі державного акту серії НОМЕР_2 . При цьому позивачка вказала, що зазначена земельна ділянка отримана відповідачем як членом колишнього КСП « НОМЕР_1 »
Представник позивачки позов підтримала в повному об"ємі, зазначивши, що вважає, що вказана земельна ділянка отримана відповідачем в період шлюбу , тобто є спільною сумісною власністю подружжя, яка підлягає розподілу між ними в рівних частинах.
Відповідач позов не визнав, зазначивши, що спірна земельна ділянка отримана ним під час розподілу земель КСП « НОМЕР_1 » між членами зазначеного підприємства і не являється об»єктом спільної сумісної власності подружжя.
Представник відповідача позов не визнав, вказавши, що спірна земельна ділянка отримана відповідачем в порядку приватизації земель колишніми членами КСП « « НОМЕР_1 » і не є об»єктом спільної сумісної власності подружжя , в зв»язку з чим в задоволені позову прохає відмовити.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
21.08.1993 року між сторонами було укладено шлюб, який розірвано 16.07.2008р. , що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу та визнано сторонами в судовому засіданні.
З позовних вимог позивачки слідує, що предметом спору стала земельна ділянка розміром 4.8050 га. розташована на території АДРЕСА_1 , видана відповідачу як члену колишнього КСП « НОМЕР_1 », право власності на яку закріплено за останнім на підставі державного акту серії НОМЕР_2 , що підтверджується копією зазначеного акту .
Позивачка відносить зазначену земельну ділянку до об»єкта спільної сумісної власності подружжя набуту в період шлюбу та просить розділити її між ними в рівних частинах, виділивши їй ? зазначеної земельної ділянки.
Згідно ч.3 ст. 368 ЦК України, ч.1 ст. 60 СК України право спільної сумісної власності виникає на майно, придбане подружжям під час шлюбу тільки у випадках передбачених законом чи договором.
Спірна земельна ділянка, що визнано сторонами в судовому засіданні отримана відповідачем, при розпаюванні земель колишнього КСП « НОМЕР_1 », як членом зазначеного підприємства.
Розпаювання земель колективних сільськогосподарських підприємств проводилася на підставі Указів Президента України № 666/94 від 10.11.1994 року « Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», № 720/95 від 08.08.1995 року « Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», № 1529/99 від 03.12.1999 року « Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» - зі змісту яких слідує, що зазначене розпаювання є актом приватизації членами зазначених підприємств земельних часток ( паїв).
З викладеного слідує, що спірна земельна ділянка набута відповідачем шляхом приватизації тобто є його особистою приватною власністю та не є спільною сумісною власністю подружжя, внаслідок чого в задоволені позовних вимог позивачки слід відмовити.
На підставі ст. 368 ЦК України, ст. 60 СК України, указів Президента України № 666/94 від 10.11.1994 року « Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», № 720/95 від 08.08.1995 року « Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», № 1529/99 від 03.12.1999 року « Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки», керуючись ст. ст. 1-10,61, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ :
В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл земельної ділянки, розміром 4.8050 га. яка розташована на території АДРЕСА_1 та виділу їй ? зазначеної земельної ділянки - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Дніпропетровської області через П"ятихатський районний суд Дніпропетровської області.
Головуючий суддя :