Справа  2- 15/2009 рік.                                            

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 січня 2009 року   Теплицький районний суд  Вінницької області в складі:

головуючого судді    Панченка Д.І.

при секретарі             Грушовенко О.В.

за участю представника позивача ОСОБА_3 ,   відповідача ОСОБА_2 .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теплик справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про  стягнення  шкоди -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1  звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2  про  стягнення   шкоди. Свої вимоги обгрунтовує тим, що відповідач взяв у неї автомобіль «Мазда 323 1.5» згідно доручення, і мав повернути автомобіль у такому ж стані як отримав його. У вересні сталась дорожньо-транспортна пригода, а саме відповідач не справився з керуванням та потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої автомобіль отримав технічні пошкодження. Вважає, що дана пригода трапилась по вині   ОСОБА_2 ,  який порушив вимоги Правил дорожнього руху України,  і тому просить стягнути з відповідача на її користь 53860 грн. 09 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, та понесені нею судові витратив сумі 568 грн.

В судовому засіданні представник позивач ОСОБА_3  змінив заявлені позовні вимоги, просить стягнути з відповідача в рахунок відшкодування шкоди, ринкову вартість автомобіля, в врахуванням індексу інфляції, в сумі 34000 грн.  Він не заперечує, передати автомобіль відповідачу, після відшкодування його вартості.

Відповідач ОСОБА_2 . позов визнав, він погоджується відшкодувати   ринкову вартість автомобіля, який він пошкодив 9 вересня 2008 року. ДАІ про пригоду він не повідомляв, а також просить вирішити питання про передачу йому даного автомобіля, після відшкодування ним шкоди.

Судом встановлено, що 29 травня 2008 року, позивач надала свій автомобіль відповідачу згідно доручення. 9 вересня 2008 року сталась дорожньо-транспортна пригода, а саме водій автомобіля ОСОБА_2 . не справився з керуванням автомобіля  «Мазда 323 1.5» номерний знак НОМЕР_1 , належного ОСОБА_1  на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2  яким він керував згідно доручення. В результаті ДПТ автомобіль  отримав технічні пошкодження. Відповідач ОСОБА_2  зобов’язувався добровільно відновити автомобіль до 1.12.2008 року, проте свої зобов’язання не виконав. Факт дорожньо-транспортної пригоди підтверджується поясненнями сторін. Згідно висновку спеціаліста № 490 від 27.10.2008 року   матеріальний збиток завданий власнику автомобіля «Мазда 323 1.5» номерний знак НОМЕР_1  становить 53860 грн.09 коп., ринкова вартість автомобіля становить на момент проведення дослідження 32494 грн.50 коп. Договір страхування транспортного засобу на момент ДТП   укладено не було.

    Спірні правовідносини регулюються:

-  ст.1166 ЦК України, майнова шкода,   завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

- ст.1187 ЦК України, шкода заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі, володіє транспортним засобом.  

- ст. 1192 ч.1 ЦК України – з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати  особу, яка завдала  шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати  завдані збитки у повному обсязі.

 Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1  в частині відшкодування матеріальної  шкоди підлягають   задоволенню частково, а саме в розмірі реальної вартості майна  на момент розгляду справи, і тому суд вважає, що вимоги представника позивача про стягнення розміру шкоди з врахуванням індексу інфляції не суперечить вимогам ч.2 ст.625 ЦК України – боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а саме в  сумі 33664 грн. 02 коп., так як відповідач не виконав свого зобов’язання відновити пошкоджений автомобіль.    Підстав для стягнення 34 000 грн. суд не вбачає.  

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» п.9 ч.3 –постановляючи рішення про стягнення  на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду. Тому суд вважає, що клопотання відповідача про передачу йому автомобіля підлягає задоволенню.

Судові витрати, які складаються з 336,64 грн. держмита за позовні вимоги про відшкодування шкоду,  30 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення, 486,92 грн. за  авто товарознавче дослідження, всього 853,56 грн.  -  підлягають стягненню з  відповідача, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 1166, 1187, 1192 ЦК України, ст. ст. 10,15, 60, 88, 209, 214, 215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

                   Позов   ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про  стягнення  шкоди  - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1  34 517 (тридцять чотири тисячі п’ятсот сімнадцять) грн.  58 коп. ( де - 33664,02 грн. матеріальна шкода, 853,56 грн.  судові витрати).

Після відшкодування шкоди ОСОБА_2  зобов’язати ОСОБА_1  передати автомобіль «Мазда 323 1.5» номерний знак НОМЕР_1  – ОСОБА_2

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду  може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області через Теплицький районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

      Суддя :