02.06.2014 Суддя: Попова В. О.
Справа № 253/15451/13-ц
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
І м е н е м У к р а ї н и
02 червня 2014 року Центрально-Міський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі: головуючого судді - Попової В.О., при секретарі - Лисенко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Горлівки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з названим позовом мотивуючи тим, що 27.09.2013 року між ним та ОСОБА_2 укладено письмовий договір позики, за яким він позичив ОСОБА_2 16 567 гривень, а відповідач зобов'язалася повернути вказану суму до 30 листопада 2013 року, що підтверджується підписаною власноруч ОСОБА_2 борговою розпискою від 27.09.2013 року. На протязі тривалого часу /з дати спливу строку повернення боргу та по теперішній час/ він неодноразово звертався до відповідача ОСОБА_2 з проханням повернути борг, але відповідач гроші не повернула. Просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь заборгованість за договором позики в сумі 16 567 гривень та понесені судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, надав суду заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутності, на позовних вимогах наполягає.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений заздалегідь належним чином, про причини неявки суду не повідомив, своїх заперечень щодо позову не надав. Згідно з ч.4 ст. 169 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд ухвалив розглянути справу заочно без участі відповідача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Між сторонами склалися цивільно-правові правовідносини за договором позики.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Так, згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Згідно розписки від 27.09.2013 року ОСОБА_2 взяла у ОСОБА_1 в борг грошову суму в розмірі 16 567 гривень. Вказані грошові кошти відповідач зобов'язався повернути до 30.11.2013 року. Вказана розписка відповідає встановленій формі договору позики, згідно ст. 1047 ЦК України. У розписці зазначені: сторони, зобов'язання (позикодавець та позичальник), грошова сума, яка передається, строк повернення боргу та особистий підпис позичальника.
Отже, між сторонами було досягнуто згоди стосовно всіх істотних умов договорів позики й розписка свідчить про його укладення відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України.
Розписка, написана власноручно відповідачем, є фактом укладення договору позики між ним та позивачем та фактом передачі йому грошових коштів.
Вказаний борг у зазначений в договорі строк в повному обсязі повернутий не був.
Відповідач не оскаржував договір позики з підстав неотримання ним грошових коштів.
Відповідно до ст.1051 ЦК України якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та у порядку, що встановлені договором.
Договором від 27.09.2013 року встановлено строк повернення позики в сумі 16 567 гривень до 30.11.2013 року, однак відповідачем на момент розгляду справи в суді борг не повернуто.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики в повному обсязі, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.
Відповідно до частин 1,2 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення суми за договором позики обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Крім того, на підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають також стягненню понесені ним судові витрати.
Керуючись ст.ст. 533, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 80, 84, 88, 131, 213, 215, 221, 224-226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 /ІПН НОМЕР_1/ на користь ОСОБА_1 :
- суму боргу у розмірі 16 567 ( шістнадцять тисяч п'ятсот шістдесят сім ) гривень;
- витрати по оплаті судового збору в сумі 229 гривень 40 копійки.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Центрально - Міський районний суд м. Горлівки протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто Центрально-Міським районним судом міста Горлівки Донецької області за письмовою заявою відповідача, що має бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя В. О. Попова