Справа № 2/257/1264/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2014 року Київський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого - судді Лях М.Ю.

при секретарі - Ранкової О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Транспортні системи України, про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Київського районного суду м. Донецька з позовом до відповідача публічного акціонерного товариства «Транспортні системи України, про відшкодування моральної шкоди в розмірі 700000 грн., мотивуючи свої позовні вимоги наступним. Він в жовтні 1972 року подав заяву до РАЦС для створення родини. 27 грудня 1973 року влаштувався на добре оплачувану роботу заливником металу в цех №8 ДЗТМ. 26 січня 1973 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 28 січня 1973 року приблизно о 19 годині повертався з площі Леніна по вул. Артема після проводження гостей. На перехресті з вул. Тітова на автомобілі ГАЗ-21 т/н 23-13, що належить Донецькому АТП 11404. ОСОБА_3 скоїв ДТП. В результаті ДТП йому було завдано тяжкі тілесні ушкодження. За вчинений злочин водій ОСОБА_3 засуджений за вироком Київського районного суду м. Донецька від 19 квітня 1973 року.

Після ДТП він знаходився на лікуванні в клініці нейрохірургії ОТБ з 28.01.1973 року по 28.02.1973 року з приводу забиття головного мозку, субдуральної гідроми праворуч, субарахноідального крововиливу. 28.05.1973 року він звільнений з посади заливника металу цеха №8 ДЗТМ по інвалідності 2 групи. 18.06.1973 року отримав пенсійне посвідчення з пенсією 36,13 рублів. Постановою Київського районного суду м. Донецька від 31.05.1993 року комісія провела судово-медичну експертизу №137 по факту визначення відсотка втрати його працездатності. 27 вересня 1993 року Київським районним судом м. Донецька винесено рішення стягнути з Донецького АТП 11404 на його користь в рахунок відшкодування шкоди 1268647 крб. 27 грудня 1993 року Київський районний суд м. Донецька вирішив стягнути щомісячно з АТП 11404 на його користь 836457,84 крб., зобов'язав АТП 11404 індексувати цю суму в разі збільшення заробітної плати. 29 січня 1996 року рішенням Київського районного суду м. Донецька стягнуто з Донецького АТП 11404 на його користь в рахунок відшкодування шкоди 62312252 крб. Стягнуто щомісячно з 01 січня 1996 року по 01 травня 1997 року з Донецького АТП 11404 на його користь по 16756500 крб. платежі підлягають коригуванню на коефіцієнт підвищення заробітної плати. 13 червня 2000 року Київський районний суд м. Донецька ухвалив затвердити мирову угоду між ним та АТП 11404 м. Донецька. За мировою угодою АТП 11404 зобов'язується виплатити йому в рахунок відшкодування шкоди, заборгованість в сумі 2407,03 грн. в два платежі. 1-й зі спливом двух тижнів, 2-й до 13 липня 2000 року. 05 вересня 2000 року Київський районний суд м. Донецька ухвалив затвердити мирову угоду між ним та ВАТ Донецьке АТП №11404 за ВАТ АТП 11404 зобов'язується виплатити йому в рахунок відшкодування шкоди заборгованість на період з 01 червня по 01 вересня 2000 року в сумі 740,91 грн. протягом двох тижнів після укладення мирової угоди, щомісяця виплачувати втрачений заробіток в розмірі 246,97 грн. до змін в законодавстві.

24 квітня 2002 року наказ дочірнього Донецького АТП 11404 №22 відшкодування втраченого заробітку йому по 320,25 грн. починаючи з 01.05.2002 року безстроково щомісячно. 26.10.2004 року №485 отримав листа від ВАТ «Донецькавтотранс» де було зазначено, що дочірнє підприємство Донецьке АТП 11404 ліквідується. Перерахована сума 8679,78 грн. в рахунок відшкодування втраченого заробітку за півтора року вперед по01.05.2006 року. Подальше відшкодування припинилося. Строк пропущено. 03.10.2012 року №18-38/В-385 Головне управління статистики м. Донецька повідомляє про ліквідацію Донецького автотранспортного підрозділу 11404 ВАТ «Донецькавтотранс». Дата ліквідації 25.08.2010 року. 18.10.2012 року Київський районний суд м. Донецька ухвалив відмовити. Перешкоджає повторному зверненню до суду з тим же позовом. 04.01.2013 року №8-351-4701 головне управління юстиції роз'яснило пропущений строк до виконання. 25.02.2013 року №6/257/174/13, 08.05.2013 року №6/257/323/13 ухвалою Київського районного суду м. Донецька поновлено йому пропущений строк до виконання ухвали від 13.06.2000 року. 16.08.2013 року Київський районний суд м. Донецька поновив пропущений строк до виконання ухвали. На рішення суду РУЮ постановою ВП №361347 від 27.08.2013 року, ВП №38238687 від 31.05.2013 року, ВП 339498141 від 27.08.2013 року, ВП №37065355 від 13.03.2013 року, Київського районного суду м. Донецька було відмовлено у відкритті провадження. До того ж внаслідок мирової угоди з дочірнім Донецьким АТП 11404 не було видано виконавчий лист. 14.10.2013р. Київський районний суд м. Донецька ухвалив змінити назву і адресу відповідача з ВАТ АТП 11404 по вул. Щорса на ВАТ «Транспортні системи України» за адресою: 83001, м. Донецьк, пр. Ілліча, 3.

21.02.2013 року було направлено рекомендований лист до ВАТ «Транспортні системи України» про відповідальність головного підприємства. 14.06.1965 року видало посвідчення №478345 «Водій мотоцикла» Державтоінспекцією Хмельницької області з талоном попередження №775003 без права обміну на новий. Не проходження медкомісії. Довідка №178003 «Праця протипоказана». 05.12.2013 року Ворошиловським РУЮ м. Донецька відкрито провадження ВП №41111410 на підставі виконавчого листа №6/257/80813. 04.03.2014 року №24/14 Ворошиловським РУЮ м. Донецька державним виконавцем накладено штраф в розмірі 680 грн. на керівника ПАТ «Транспортні системи України». Строк виконання рішення суду для ПАТ «Транспортні системи України» до 11.03.2014 року. На теперішній час рішення суду боржником не виконано. 21.04.2008 року потребуючи санаторно-курортного лікування через недостатність путівок отримав компенсацію. 04.03.2011 року міською лікарнею №20 м. Донецька отримав довідку №37/118 на нього для отримання путівки на санаторно-курортне лікування. Пройшло 3 роки - безкоштовно немає путівок, а відповідач ухиляється від виплати відшкодування шкоди.

Відповідачем йому було спричинено моральні страждання на протязі 41 року. Усе його життя було зруйноване. Він так і не зумів реалізувати свої плани та надії. Через цю травму усе своє життя його діти були позбавленні нормального, людського існування, оскільки він не мав можливості працювати та забезпечувати своїй родині належний рівень життя. Він був позбавлений можливості реалізувати себе як людину, як професіонала. Усе своє життя він змушений постійно відвідувати лікарів. Останні 20-25 років його життя проходять у судах та інших органах державної влади та місцевого самоврядування. Через регулярне невиконання відповідачем своїх обов'язків він знаходиться в стані постійного стресу та нервового напруження. Перш за все, це пов'язане з тим, що у нього не має фактично інших джерел на існування, крім тих, що зобов'язаний сплачувати відповідач. Відповідачем повністю зруйновані усі його надії на нормальне існування, оскільки крім того, що з вини їх працівника він став інвалідом, так ще він змушений постійно боротися з відповідачем за виконання ним своїх обов'язків, просить позов задовольнити.

В судове засідання позивач не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення по справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, повідомлення про причини неявки, а також ніяких пояснень і заперечень щодо заявлених позовних вимог та клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило, тому враховуючи, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд відповідно до ч. 1 ст.224 ЦПК України вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що З копії довідки МСЕК №178003 вбачається, що ОСОБА_1 10 травня 2000 року отримав другу групу інвалідності загального захворювання безстроково, де зазначено, що трудова діяльність протипоказана (а.с.7).

Згідно копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.с.9) 26 січня 1973 року ОСОБА_1 одружився зі ОСОБА_2

Відповідно до копії вироку Київського районного суду м. Донецька від 19 квітня 1973 року (а.с.11-12) ОСОБА_3 засуджений за ч. 2 ст. 215 КК УРСР та був позбавлений волі на 4 роки з забороною керувати транспортним засобом на 5 років. Так як 28 січня 1973 року він керуючи автомобілем ГАЗ-21 «Волга» №23-13 ДОЖ, який належить Донецькому автотранспортному підприємству 4101, приблизно о 19-45 годині порушивши правила дорожнього руху, у зв'язку з чим його автомобіль занесло уліво на зустрічну полосу руху транспортного засобу і його автомобіль «юзом» рухався на зустріч рухающомуся транспорту, та зіткнувся з автомобілем у якому їхав пасажиром позивач, внаслідок ДТП позивач та інші пасажири отримали тяжкі тілесні ушкодження.

З копії посвідчення НОМЕР_2 ОСОБА_1 призначена пенсія за інвалідністю 2 групи з заробітком 113,76 рублів (а.с.13).

Відповідно до копії висновку експерта №137 від 13-14 липня 1993 року (а.с.14-16) під час ДТП у ОСОБА_1 виникла тяжка закрита черепно-мозкова травма з забоєм головного мозку, субдуральної гігроми праворуч, субарахноїдальним крововиливом, що зажадала оперативного лікування з накладанням фрезевих отворів, видаленням субдуральної гідроми, розвитком в післяопераційному періоді, психотичних порушень, купейних терапією. З 08 липня 1976 року по 17 березня 1994 року його професійна і загальна діяльність втрачена на 60%.

Згідно копії рішення Київського районного суду м. Донецька від 27 вересня 1993 року (а.с.17) стягнуто з Донецького АТП №11404 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування шкоди - 1268647 крб.

Відповідно до копії рішення Київського районного суду м. Донецька від 16 грудня 1993 року (а.с.18) стягнуто щомісячно з АТП №11404 на користь ОСОБА_1 836451,84 крб., зобов'язано АТП 11404 індексувати дану суму у випадку збільшення заробітної плати.

З копії рішення Київського районного суду м. Донецька від 29 січня 1996 року (а.с.19) вбачається, що стягнуто з Донецького АТП №11404 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування шкоди 62312252 крб., стягнуто щомісячно з Донецького АТП №11404 на користь ОСОБА_1 з 01 січня 1996 року по 01 травня 1997 року 16756500 крб. Періодичні платежі підлягають коректуванню на коефіцієнт підвищення заробітної плати, тарифних ставок і посадових відмов.

Згідно копії висновку експерта №28 від 13 січня 2000 року - 16 лютого 2000 року (а.с.20-25) 26 січня 1973 року під час ДТП у ОСОБА_1 виникла закрита черепно-мозкова травма, супроводжувалася важким забоєм головного мозку, масивним субарахноїдальним крововиливом і субдуральної гідроми праворуч з подальшою операцією - накладенням фрезевих отворів і видаленням субдуральної гідроми.

У зв'язку з вказаним, професійна працездатність ОСОБА_1 втрачена на 80%, починаючи з травня 1996 року по теперішній час.

Відповідно до копії ухвали Київського районного суду м. Донецька від 13 червня 2000 року (а.с.26) затверджено мирову угоду укладену між ОСОБА_1 та АТП №11404 м. Донецька, за яким АТП №11404 м. Донецька зобов'язано сплачувати ОСОБА_1 у рахунок відшкодування шкоди заборгованість у сумі 2407,05 грн. у два платежі - 1-й по закінченню двох тижнів після 13.06.2000 року і 2-й - до 13 липня 2000 року, а ОСОБА_1 не заперечує проти сплати вказаної суми у обговорені строки.

Згідно копії висновку експерта №263 від 11 липня 2000 року (а.с.27-29) 20 січня 1973 року під час ДТП у ОСОБА_1 виникла закрита черепно-мозкова травма, супроводжувалася важким забоєм головного мозку, масивним субарахноїдальним крововиливом і субдуральної гідроми праворуч з подальшою операцією - накладенням фрезевих отворів і видаленням субдуральної гідроми. У зв'язку з вказаним, професійна працездатність ОСОБА_1 втрачена на 80%.

Відповідно копії ухвали Київського районного суду м. Донецька від 05 вересня 2000 року (а.с.30) затверджено мирову угоду укладену між ОСОБА_1 та ПАТ «Донецької АТП №11404 м. Донецька, за яким ПАТ «Донецьке АТП №11404 м. Донецька зобов'язано сплачувати ОСОБА_1 у рахунок відшкодування шкоди заборгованість за період з 01 червня по 01 вересня 2000 року у сумі 740,91 грн. протягом двох тижнів після затвердження угоди, щомісячно сплачуючи втрачений заробіток у розмірі 246,97 грн. до змін у законодавстві, у середньому заробітку и за інших причин.

З копії листа ВАТ Донецькавтотранс від 26 жовтня 2004 року на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що останній повідомляється про те, що йому перерахована сума 8679,78 грн. у рахунок відшкодування втраченого заробітку за півтора року уперед по 01 травня 2006 року і подальше відшкодування припиняється.

Відповідно до копії ухвали Київського районного суду м. Донецька від 25 лютого 2013 року заява ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання задоволено. Поновлено пропущений строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання відповідно до ухвали Київського районного суду м. Донецька від 13.07.2000 року (а.с.37). Ухвалою Київського районного суду м. Донецька від 08 травня 2013 року (а.с.38) внесено виправлення в ухвали Київського районного суду м. Донецька від 25.02.2013 року, у зв'язку з чим вважається дата ухвали про затвердження мирової угоди - 13.06.2000 року.

Згідно з копією ухвали Київського районного суду м. Донецька від 16 липня 2013 року заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання задоволено. Поновлено пропущений строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання (а.с.39).

Відповідно до копії ухвали Київського районного суду м. Донецька від 14 жовтня 2013 року (а.с.40) заяву ОСОБА_1 про зміну назви відповідача та видачі виконавчого листа у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Донецьке АТП №11404», третя особа: ОСОБА_3, про стягнення шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки - задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження відповідача з ТОВ «Донецьке АТП №11404» на публічне акціонерне товариство «Транспортні системи України», 83001, м. Донецьк, пр. Ілліча, 3.

Згідно копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 05 грудня 2013 року (а.с.48-49) відкрито виконавче провадження по виконавчому листу №6/257/808/13 виданого Київським районним судом м. Донецька від 06 листопада 2013 року та надано боржнику строк для самостійного виконання рішення суду до 12.12.2013 року.

Відповідно до копії подання про відкриття кримінального провадження старший державний виконавець Кітов О.В. просить порушити кримінальну справу щодо ОСОБА_6 щодо невиконання рішення суду щодо виконання виконавчого листа Київського районного суду м. Донецька від 06.11.2013 року за №6/257/808/13 про зобов'язання затвердити укладену між ОСОБА_1 та ВАТ Донецьке АТП 11404, за яким ВАТ Донецьке АТП 11404 зобов'язується виплатити ОСОБА_1 в рахунок відшкодування шкоди заборгованість за період з червня по 01 вересня 2000 року в сум740,91 грн. протягом двох тижнів після затвердження мирової угоди, щомісячно виплачує втрачений заробіток в розмірі 246,97 грн. до змін у законодавстві, в середньому заробітку та за іншими підставами, передбаченими законодавством.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, як беруть участь у справі.

Відповідно до ч.3 статті 10, ч.1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Позивачем не було належним чином доведено, що у вартість металочерепиці згідно наданим ним до суду документів було включено вартість комплектації до металочерепиці.

Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи, сторонам було надано всі можливості для заявлення необхідних клопотань та надання доказів, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1. Визнання права; 2.визнання правочину недійсним; 3.припинення дії, яка порушує право; 4.відновлення становища, яке існувало до порушення; 5.примуслве виконання обов'язку в натурі; 6.зміна правовідношення; 7.припинення правовідношення; 8.відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9.відшкодування моральної (немайнової) шкоди….

Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 28 Конституції України, ніхто не може бути підданий катуванню, жорсткому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводження чи покаранню.

Відповідно до частини1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності ( в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При визначені розміру моральної шкоди суд виходить з наступного: життя і здоров'я людини найвища соціальна цінність, невід»ємні два поняття. Оскільки, якщо втрачене здоров»я, то немає того повноцінного життя, як того бажає сама людина. Немає вартості життю людини та вартості втраченому здоров»ю. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною. А тому суд, враховуючи глибину фізичних та душевних страждань позивача ОСОБА_1, вважає необхідним задовольнити вимоги позивача ОСОБА_1 щодо стягнення моральної шкоди частково, стягнувши на його користь з відповідача публічного акціонерного товариства «Транспортні системи України 20 000 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись статей 10, 11, 59, 60, 88, 110, 212-215, 224-225 Цивільного процесуального кодексу України, статей 15, 16, 23, 1167 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Транспортні системи України, про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Транспортні системи України на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) в рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 20000 (двадцять тисяч) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Київського районного суду

м. Донецька М.Ю. Лях