22-ц/775/222/2014(м)

221/3639/13-ц

Категорія 24 Головуючий у 1 інстанції Ковей Л.В.

Суддя-доповідач Кочегарова Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Ігнатоля Т.Г.,

суддів Попової С.А., Кочегарової Л.М.,

при секретарі Костомановій А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 23 грудня 2013 року у справі за її позовом до комунального підприємства "Комппанія "Вода Донбасу" (далі КП "Комппанія "Вода Донбасу") про скасування боргових зобов'язань, скасування договору про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення, про зобов'язання укласти новий договір про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення, стягнення переплаченої суми, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача про скасування боргових зобов'язань, скасування договору про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення, про зобов'язання укласти новий договір про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення, стягнення переплаченої суми, відшкодування матеріальної шкоди в сумі 520 грн. та моральної шкоди в розмірі 3 000 грн.

Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 23 грудня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» на користь ОСОБА_2 переплату за отримані послуги в сумі 89, 23 грн. та у відшкодування моральної шкоди 500 грн. В задоволенні позову про скасування боргових зобов'язань, скасування договору про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення № 1162 від 13 вересня 2012 року, зобов'язання укласти новий договір про надання послуг з постачання холодної води та водовідведення, стягнення матеріальної шкоди в сумі 520 грн. відмовлено за безпідставністю вимог. Стягнуто з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в дохід держави судовий збір в розмірі 458,80 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

КП "Комппанія "Вода Донбасу" рішення суду в частині задоволення позову ОСОБА_2 не оскаржує.

Позивачка та її представник про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, подали заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника КП "Компанія "Вода Донбасу" Попенка О.Ю., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню за таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є споживачем послуг, які надаються КП "Комппанія "Вода Донбасу" і за адресою місця проживання позивачки - АДРЕСА_1 на підприємстві відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 15-16).

13 вересня 2012 року між ОСОБА_2 та КП "Комппанія "Вода Донбасу" укладено договір про надання послуг з водопостачання холодної води та водовідведення, за умовами якого виробник зобов'язується надавати споживачеві вчасно та якісні послуги з постачання холодної води, відповідно до вимог ДСТУ 2874-82 «Вода питна» або дозволу Держспоживстандарту України і водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором (а.с.20-22).

Протягом 2012 року ОСОБА_2 проводила оплату наданих КП "Комппанія "Вода Донбасу" послуг з постачання холодної води та водовідведенню (а.с.16).

Відмовляючи ОСОБА_2 у позові про скасування боргових зобов'язань, скасування договору про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення, про зобов'язання укласти новий договір про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що укладений між сторонами договір 13 вересня 2012 року про надання послуг відповідає вимогам закону, підстав для укладення нового договору немає, позивачкою не доведено, що понесені нею матеріальні витрати на лікування в сумі 520 грн., пов'язані з протиправними діями відповідача.

З висновками суду не можна не погодитися, оскільки вони відповідають положенням матеріального закону, представленим доказам та обставинам справи.

Згідно ст.ст.627-630 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку. Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам статті 7 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно статті 3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зі змінами від 22 грудня 2011 року, предметом регулювання є правовідносини, які виникають між виробниками, виконавцями, споживачами в процесі їх утворення, надання і споживання житлово-комунальних послуг. Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоуправління, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», законодавство України в сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається із нормативно-правових актів в області цивільного, житлового законодавства, цього Закону і других нормативно-правових актів, які регулюють відносини в сфері житлово-комунальних послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року затверджені Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація КП "Компанія "Вода Донбасу" проведена 3 вересня 2007 року.

Господарська діяльність КП "Компанія "Вода Донбасу" здійснюється на підставі ліцензії серії АГ № 500077 від 14 вересня 2012 року № 308 та Статуту, затвердженого 28 серпня 2007 року (а.с.156-169).

Відповідно до довідки Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності КП "Компанія "Вода Донбасу", крім іншого, визначено забір очищення та постачання води, каналізація, відведення й очищення стічних вод (а.с.251-252).

Положенням № 17 про Волноваське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» від 27 червня 2012 року визначено, що підприємство створене з метою отримання прибутку шляхом надання послуг централізованого постачання питної води, здійснення водовідведення споживачам в порядку, установленому законодавством України, задоволення потреб ринку у виконанні висококваліфікованих послуг (роботах, продукції), у тому числі власного виробництва, забезпечення економічних та соціальних інтересів трудового колективу «Управління» (а.с.246-248).

З матеріалів справи вбачається, що 13 вересня 2012 року між ОСОБА_2, як споживачем послуг, та КП "Компанія "Вода Донбасу" укладено договір про надання послуг з водопостачання холодної води та водовідведення, який підписано сторонами без застережень.

Обґрунтовуючи свої вимоги про скасування вказаного договору та покладення на відповідача обов'язку укласти новий договір, позивачка послалася на те, що договір не відповідає вимогам закону, оскільки підприємство не має бажання виконувати п.9 Правил надання послуг надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою № 630 від 21 липня 2005 року, який зобов'язує виконавця за його рахунок проводити періодичну перевірку, обслуговування і ремонт лічильника води після взяття його на облік, в той час, як підприємство вимагає привозити та відвозити за рахунок споживача контролерів на опломбування лічильника води.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів вважає, що наведені позивачкою підстави для скасування спірного договору є недоведеними та непереконливими.

При цьому, з рішення суду вбачається, що досліджуючи ці доводи позивачки, суд встановив, що лічильник холодної води є власністю ОСОБА_2, на балансі відповідача цей прибор не знаходиться, договору про обслуговування приладу обліку між сторонами не укладалося, а тому, підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в цій частині немає.

Крім того, оскільки постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року затверджений Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а КП "Компанія "Вода Донбасу" не надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підстав для покладення на відповідача обов'язку укласти договір, виходячи саме з положень цієї постанови, ні судом першої інстанції, ні апеляційним судом не встановлено.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.212 ЦПК України, оцінив представлені сторонами матеріали та дійшов законного висновку про відмову ОСОБА_2 у позові в цій частині у зв*язку з недоведеністю та необгрунтованістю позовних вимог.

Задовольняючи частково решту позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки факт переплати позивачкою послуг з водопостачання та водовідведення визнано відповідачем та підтверджено відповідними доказами, сума переплати - 89,23 грн., підлягає стягненню з підприємства на користь позивачки.

Дані висновки суду відповідають обставинам справи.

Згідно з довідками КП "Компанія "Вода Донбасу" № Б-231 від 12 вересня 2013 року та від 6 серпня 2013 року, станом на 1 вересня 2013 року, позивачка не має боргу з отриманих послуг по водопостачанню та водовідведенню. Переплата становить 89,23 грн.(а.с.152).

Отже, колегія вважає, що вирішуючи спір, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, поясненням сторін, наданим доказам дав належну оцінку і дійшов обґрунтованого висновку, проте, що оскільки ОСОБА_2 не мала заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення, станом на 1 вересня 2013 року, а фактично вона провела оплату за надані послуги в більшому розмірі, ніж передбачено умовами договору, понесені витрати підлягають стягненню з КП "Компанія "Вода Донбасу" на користь позивачки.

Крім того, зважаючи на наведені позивачкою обґрунтування заподіяної їй моральної шкоди, суд, у відповідності з положеннями ст.23 ЦК України та роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» N 4 від 31.03.95 року, дійшов висновку про відшкодування позивачці моральної шкоди в розмірі 500 грн.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

В скарзі позивачка вказує на порушення судом норм процесуального права при розгляді її позовної заяви і, зокрема, неправильне оформлення та направлення повістки про час і місце розгляду справи, ненаправлення постанови про відкриття провадження у справі, тривалий розгляд справи - понад встановлені строки, несвоєчасне залучення до матеріалів справи документів, наданих відповідачем. Однак, колегія суддів вважає, що ці обставини не є підставою для скасування ухваленого у справі рішення, оскільки у відповідності з вимогами ст.309 ЦПК України, порушення норм процесуального права є підставою для скасування рішення, якщо ці порушення призвели до неправильного вирішення спору. Таких обставин судом апеляційної інстанції не встановлено.

Наведені ОСОБА_2 доводи в апеляційній скарзі про те, що в судовому рішення поверхово викладені обставини, які передували зверненню позивачки до суду є безпідставними, оскільки у відповідності з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають з встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати. Ці вимоги процесуального закону судом першої інстанції виконані.

Що стосується обставин, викладених в апеляційній скарзі, про необґрунтовані претензії КП "Компанія "Вода Донбасу" до позивачки стосовно оплати за надані послуги та наявності заборгованості, то суд першої інстанції, у відповідності з вимогами ст.212 ЦПК України, оцінив представлені сторонами матеріали за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та дійшов обгрунтованого висновку про те, що оскільки ОСОБА_2 внесла оплату за надані відповідачем послуги в більшому розмірі, ніж потрібно, зайво спалчена сума 89,27 грн. підлягає стягнення з КП "Комппанія "Вода Донбасу" на користь позивачки.

Посилання в скарзі на те, що укладений між сторонами договір про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення підлягає скасуванню, з зобов'язанням укласти Типовий договір, згідно постанові Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року до уваги не приймаються, оскільки в рішенні суду наведеним позивачкою обґрунтуванням з цього приводу дана правильна юридична оцінка і зроблено висновок про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Таким чином, колегія вважає, що в рішенні повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Рішення суду постановлено з дотримання норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Нових доказів чи обставин, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції та могли вплинути на рішення суду позивачем апеляційному суду не надано.

Керуючись п.1 ч.1. ст.307, ст.308 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 23 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Ігнатоля Т.Г.

судді Попова С.А.

Кочегарова Л.М.