Справа № 407/2372/14-ц

2-о/407/53/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2014 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області в складі

головуючого судді Філіпенко Л. П.

при секретарі Толоковій Г.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у залі суду м.Антрацит цивільну справу за заявою

ОСОБА_1 про встановлення факту втрати засобів до існування після смерті її чоловіка, зацікавлена особа - управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області,

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що вона втратила засобів до існування після смерті чоловіка - ОСОБА_2. Обґрунтовуючи свої вимоги вона зазначила, що 18 лютого 1983 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2 Весь час вони провели в шлюбі, ніколи не розлучались та проживали разом, вели сумісне господарство, чоловік займався огородництвом й додатково підтримував сім'ю та мав пільги на отримання вугілля. Також він отримував пенсію, яку повністю віддавав її і заявниця витрачала її на оплату квартири і комунальних послуг, придбання одягу, продуктів харчування та т. і. Зазначена пенсія була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування, так як її грошей не вистачало, вона також знаходилась на пенсії та була непрацездатна, але її пенсія була значно менше ніж у чоловіка. ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловік помер, на момент його смерті в неї була пенсія 949 гривень, а в чоловіка - 3554,50 гривні. Факт сумісного проживання та отримання від чоловіка допомозі, яка була на день його смерті для неї постійним і основним джерелом засобів до існування підтверджується довідкою органів місцевого самоврядування. Але коли після смерті чоловіка ОСОБА_1 звернулася до УПФУ із заявою про призначення мені пенсії у зв'язку з втратою годувальника, її для цього запропонували встановити факт втрати джерела засобів до існування і звернутися до встановлення факту перебування на утриманні та втрати джерела засобів до існування. Тобто цей факт її необхідно для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, але встановити цей факт можливо тільки в судовому порядку.

В судове засідання сторони не з'явилися, просять справу розглянути в їх відсутність, ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримує, просить задовольнити (а.с.20). УПФУ не заперечує проти задоволення заявлених вимог (а.с. 21).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву ОСОБА_1 підлягаючій задоволенню.

При цьому суд виходить із диспозитивності прав сторін за того, що згідно зі ст. 10 ЦПК України, обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом загальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При досліджені і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Судом досліджені всі докази, надані сторонами. Клопотання про витребування інших доказів та дослідження їх в судовому засіданні від сторін не надійшло. Судом постановлено рішення на підставі доказів, наданих сторонами і досліджених під час судового засідання.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.256 Цивільного кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту втрати засобів до існування.

Судом установлено та підтверджується наявними у справи доказами, що дійсно 18 лютого 1983 року заявниця уклала шлюб з ОСОБА_2 (а.с.6), її чоловік помер згідно свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5), згідно довідки виконавчого комітету Кам'янської селищної ради на час смерті чоловіка заявниця не працювала, допомога чоловіка була на день його смерті для неї постійним і основним джерелом засобів до існування (а.с.13). Довідкою УПФУ № 1521 від 16 травня 2014 року підтверджується, що ОСОБА_2 перебував на обліку в УПФУ і отримував пенсію за віком на день смерті у розмірі 3554 грн. 50 коп. (а.с. 7). Довідкою УПФУ № 1520 від 16 травня 2014 року підтверджується, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ і отримує пенсію за віком у розмірі 949 грн. (а.с.8). УПФУ листом від 16 травня 2014 року рекомендувало заявнице для встановлення факту втрати засобі до існування після смерті її чоловіка - ОСОБА_2 звернутися до суду (а.с. 14).

Тому суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки сукупність добутих у суді доказів вірогідно підтверджує її законність і обґрунтованість.

Керуючись ст.ст.3,8, 10, 11, 60, 256, 259, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р И Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту втрати засобів до існування після смерті її чоловіка задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, втратила засобі до існування після смерті її чоловіка - ОСОБА_2, якій помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь в справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Антрацитівського

міськрайонного суду Л. П. Філіпенко