Головуючий суду 1 інстанції - Река А.С.

Доповідач - Масенко Д.Є.

Справа № 434/1564/13-ц

Провадження № 22ц/782/2232/14

УХВАЛА

03 червня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі :

головуючого - судді Масенко Д.Є.,

суддів -Коротких О.Г., Орлова І.В.,

при секретарі -Соловей А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Артемівського районного суду м. Луганська від 10 квітня 2014 року у цивільній справі за поданням державного виконавця Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про тимчасове обмеження права виїзду за межі України ОСОБА_3, -

встановила:

У квітні 2014 року державний виконавець Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції Куліков А.І. звернувся до суду з поданням, в якому просив застосувати до ОСОБА_3 заходи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

В обґрунтування зазначених вимог державний виконавець зазначив, що на виконанні у Артемівському ВДВС Луганського МУЮ знаходиться виконавчий лист від 08.08.2013 року № 2/434/1775/13 виданий Артемівським районним судом м. Луганська про стягнення боргу ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у розмірі 55412,59 грн.

Ухвалою Артемівського районного суду м. Луганська від 10 квітня 2014 року у задоволенні подання державного виконавця Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції Кулікова А.І. про тимчасове обмеження права виїзду за межі України ОСОБА_3 було відмовлено.

Не погодившись із ухвалою суду стягувач ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в якій пославшись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила ухвалу скасувати та постановити нову про задоволення подання.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення осіб, що з'явились, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла наступного.

Судом 1 інстанції було встановлено, що 20.08.2013р. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 08.08.2013 року № 2/434/1775/13 виданий Артемівським районним судом м. Луганська про стягнення боргу ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у розмірі 55412,59 грн. З метою примусового виконання рішення суду державним виконавцем було зроблено запити до Реєстраційної служби Луганського МУЮ Луганської області, Державної податкової служби, управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська, Державної прокордонної служби України та винесено постанову про оголошення у розшук транспортного засобу KIA CERATO, р/н НОМЕР_1, який належить боржнику (а.с. 63, 65-71).

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні подання суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем не доведено ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду та взагалі відсутні відомості про належне повідомлення боржника про необхідність явки до ВДВС.

Відповідно до положення частини 2 статті 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання».

Оскільки, відповідно до частини 2 статті 377-1 ЦПК України, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим більше, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

З огляду на наведені правові норми та обставини справи, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. Саме самостійне невиконання боржником зобов'язань протягом строку, вказаного державним виконавцем в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків та на момент звернення до суду з поданням, факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. Однак, як правильно встановлено судом першої інстанції, ці обставини неможливо встановити з подання державного виконавця Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про тимчасове обмеження права виїзду за межі України ОСОБА_3.

Доводи апелянта щодо належного повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, у зв'язку з наявністю у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.64) не заслуговують на увагу, оскільки з вищевказаного рекомендованого повідомлення не вбачається, що саме було надіслано Артемівським ВДВС Луганського МУЮ на ім'я ОСОБА_3.

Також, судова колегія вважає, що не заслуговують на увагу твердження апелянта щодо проведення державним виконавцем всіх виконавчих дій в межах виконавчого провадження, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що державний виконавець вжив всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішення суду про стягнення боргу з ОСОБА_3.

Таким чином, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на те, що саме самостійне невиконання боржником зобов'язань протягом строку, вказаного державним виконавцем в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків, як не може про це свідчити не одноразові виїзди боржника за кордон.

Керуючись ст.ст. 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Станично-Луганського районного суду Луганської області від 14 жовтня 2013р. - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: