справа №176/774/14-ц

провадження №2/176/664/14

РІШЕННЯ

Іменем України

10 червня 2014 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

у складі: головуючої - судді Павловської І.А.,

при секретарі Кіняк Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із позовною заявою, де просить розірвати шлюб зареєстрований між нею та ОСОБА_2 23 квітня 1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтоводської міської Ради Дніпропетровської області, за актовим записом № 62. Свої вимоги обґрунтувала тим, що на даний час подружніх відносин вони не підтримують, проживають окремо, ведуть окреме господарство. При цьому, зазначає, що вони із відповідачем мають різні погляди на шлюб та сім'ю, останній нехтує сімейними цінностями, що призводить до постійних сварок між ними.

Позивач, як і відповідач, у судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. У матеріалах справи містяться заяви від сторін, де ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять справу розглядати за їх відсутності, при цьому позивач позовні вимоги підтримує і просить шлюб розірвати, а відповідач позов визнає, також зазначаючи на необхідність розірвання шлюбу зареєстрованого між ним та ОСОБА_1.

Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні ним правовідносини.

Сторони знаходяться у шлюбі зареєстрованому 23 квітня 1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтоводської міської Ради Дніпропетровської області, за актовим записом № 62, що підтверджується копією свідоцтва про одруження (а.с. 9).

Від подружнього життя, як вказує позивач, неповнолітніх дітей не мають.

На даний час подружні стосунки між сторонами припинені, проживають вони окремо. Причиною розпаду сім'ї стали різні погляди на сім'ю, часто виникаючі між ними конфлікти, що негативно впливає на психічний стан позивача і призводить до душевних страждань.

За таких обставин, між сторонами втрачено почуття любові та взаємоповаги. Позивач, як і відповідач, наполягаючи на розірванні шлюбу, вважають, що примирення між ними не можливе.

До того ж, позивач після реєстрації шлюбу змінювала прізвище.

За змістом ст. 24 СК України, добровільність шлюбу - одна з основних його засад, що є чинною не лише на стадії реєстрації, а являється довічною рисою. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до статей 105 та 112 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя за рішенням суду, яке постановляється у випадку встановлення, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них чи інтересам їхніх дітей.

За змістом ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно зі ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, якщо це не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, за наявності для того законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене те, що позивач та відповідач просять шлюб розірвати, вважаючи що він існує лише формально і примирення між ними не можливе, від спільного життя неповнолітніх дітей не мають, суд вважає що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, що має істотне значення, а тому позов необхідно задовольнити.

Оскільки позивач при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право залишити його після розірвання шлюбу.

Судові витрати, відповідно ст. 88 ЦПК України, необхідно стягнути із відповідача на користь позивача

Керуючись ст.ст. 104, 105, 110, 112 СК України, ст.ст. 88, 174, 213-215, 294 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.

Шлюб зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 23 квітня 1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтоводської міського Ради Дніпропетровської області, за актовим записом № 62 - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище - ОСОБА_1.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Маловодяне Петрівського району Кіровоградської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки села Сологубівка, Іллінецького району, Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, понесені судові витрати у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області у десятиденний строк з дня проголошення, через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Жовтоводського міського суду І.А. Павловська