ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: Смоковича М.І.
суддів: Весельської Т.Ф.
Горбатюка С.А.
Мироненка О.В.
Чумаченко Т.А.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Якимівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 13 лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 13 квітня 2004 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії Якимівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на неправомірні дії Якимівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області щодо відмови виконати відмітку у паспорті про її право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 13 лютого 2004 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано Якимівську міжрайонну державну податкову інспекцію Запорізької області виконати на одній зі сторінок паспорта ОСОБА_1, що призначена для особливих відміток, такий запис: «має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру», посвідчивши його підписом керівника державної податкової інспекції і гербовою печаткою.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 13 квітня 2004 року рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 13 лютого 2004 року залишено без зміни з доповненням реченням такого змісту : «Зобов'язати Якимівську міжрайонну державну податкову інспекцію Запорізької області анулювати ідентифікаційний номер на ім'я ОСОБА_1, 1969року народження».
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, Якимівська міжрайонна державна податкова інспекція Запорізької області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і постановити нове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає за таких підстав.
Згідно зі сттаттею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до вимог частини 2 статті 1 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Разом з тим, механізм виконання вищенаведених відміток у паспортах громадян України діючим законодавством не визначений. Але відсутність такого механізму не може бути підставою для невиконання вимог діючого законодавства.
Крім того, згідно зі статтею 5 вищезазначеного закону зміни та уточнення щодо даних, занесених до Державного реєстру під час реєстрації, вносяться державними податковими інспекціями.
За таких обставин, суди дійшли вірного висновку, що ОСОБА_1 має право виконувати конституційний обов'язок щодо сплати податків та інших обов'язкових платежів без присвоєння ідентифікаційного номера за альтернативною формою обліку платників податку, і обгрунтовано зобов'язали податковий орган, на який покладені функції з контролю за дотриманням податкового законодавства та обліку платників податку, внести відповідні зміни до державного реєстру, а також виконати необхідний запис у паспорті заявниці.
Виходячи з наведенного, колегія суддів вважає, що судові рішення у справі постановлені відповідно до вимог матеріального та процессуального права і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Якимівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області відхилити, а рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 13 лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суд Запорізької області від 13 квітня 2004 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії Якимівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав передбачених статтями 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: