Справа № 249/1337/14-ц
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
03 червня 2014 р. м.Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:
судді Вірченко О.М.,
при секретарі Грузновій О.М.,
за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шахтарська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації за продаж квартири, яка перебуває в аварійному стані,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення компенсації за продаж квартири, яка перебуває в аварійному стані, мотивуючи свої вимоги наступним. Позивач згідно договору купівлі-продажу від 20 серпня 2013 року придбав квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до вказаного договору недоліків, які перешкоджають користуванню квартирою, не виявлено, але при детальному огляді квартири позивачем було виявлено деформовані дошки, які він стругав рубанком, на що пішло 4-5 днів. Через тиждень під час подачі води позивачем було виявлено шум води під підлогою. Після зриву дощок підлоги він з'ясував, що металева труба під підлогою лопнула, тому під час подачі води весь простір під підлогою заливається водою, яка в подальшому уходить в ґрунт. 27 серпня 2013 року позивач зустрівся з відповідачем та просив допомогти усунути аварійний стан квартири, вказане прохання було проігноровано. В зв'язку із суттєвою вологістю ґрунту позивач був змушений вивозити його із квартири, для чого було вирито яму на всю площу спальні глибиною 2,2 м, прорито траншею на ширину та глибину 1,5 м на всю довжину залу з вивозом мокрого ґрунту. Порожнечу, що утворилась, ОСОБА_1 засипав жужелкою, після чого установив лаги та постелив підлогу. Крім зазначеного, позивач замінив труби у водопроводі, для чого необхідно було придбати матеріали та виконати певні роботи, які він вимушений був оплачувати. Загальні витрати на придбання матеріалу та виконання робіт становить сума 11 521 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що після покупки квартири ним було проведено великий обсяг робіт та витрачено значну суму коштів на усунення наслідків аварійного стану квартири. Під час укладення договору купівлі-продажу квартири був впевнений, що через тиждень може до неї переїхати, ніяких недоліків ним виявлено не було. Під час розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог і просив стягнути з відповідача суму 14 800 грн.
Відповідач позовні вимоги не визнав та пояснив, що ніякі недоліки в квартирі він не приховував, позивач мав можливість оглянути квартиру до укладення договору купівлі-продажу. В квартирі, яку відповідач продав позивачу, він 5 років не проживав, про стан труб йому не було відомо. Крім зазначеного, власник квартири не несе відповідальність за стан водопровідних труб до його лічильника, відповідальність за збереження, ремонт таких труб несе комунальне підприємство, на балансі якого перебувають ці труби. Просив відмовити в задоволенні позову.
Представник відповідача позов не визнав з наступних підстав. Надані позивачем документи не є доказами на підтвердження його вимог щодо відшкодування шкоди - акти складені ним одноособово, що не відповідає вимогам до складання таких документів; по фіскальним чекам неможливо встановити, для якої мети були придбані матеріали, чи мають вони відношення до предмету спору. Просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих особами, які брали участь у справі, доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
У відповідності із договором купівлі-продажу квартири, укладеним 12 серпня 2013 року, ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1.
Позивач зазначає, що після покупки вказаної квартири він з'ясував, що під підлогою була пошкоджена водопровідна труба, внаслідок чого вода постійно поступала в ґрунт під квартирою. Для усунення вказаного недоліку позивачем були витрачені кошти на придбання будівельних матеріалів та проведення відповідних робіт, які він просить стягнути з відповідача.
У відповідності із ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належному йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, обчислюється, виходячи із реальної вартості втраченого майна або вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно із п. 2 Пленуму ВСУ від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
У відповідності із ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно із ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно із п. 11 договору купівлі-продажу квартири від 12 серпня 2013 року відчужувана квартира оглянута покупцем. Недоліків, які перешкоджають користуванню квартирою за цільовим призначенням, на момент огляду не виявлено. Претензій до продавця щодо якісних характеристик відчужуваної квартири покупець не має.
Як вбачається із матеріалів справи, суду не надано доказів на підтвердження вимог позивача. ОСОБА_1 не надав суду доказів того, що він придбав квартиру із суттєвими недоліками, які він самостійно усував. Надані позивачем акти виконаних робіт складені ним одноособово, не відповідають вимогам, які пред'являються до цього документа. Із фіскальних чеків неможливо встановити, з якою метою були придбані будівельні матеріали, на які цілі вони були використані. Позивачем не надано належних доказів його матеріальних витрат на виконання робіт по усуненню недоліків у придбаній ним квартирі.
Крім зазначеного, позивачем не доведено, що матеріальну шкоду йому заподіяно саме діями ОСОБА_2 та є безпосередній причинний зв'язок між діями відповідача та наслідками, що настали.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 22, 1166 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 3, 10, 60, 213-215 ЦПК України, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації за продаж квартири, яка перебуває в аварійному стані, відмовити.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя О.М. Вірченко