Судове рішення #37245393

5.2.2


ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України


20 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2776/14


Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ушакова Т.С.,

при секретарі судового засідання Разіній Н.В.,


за участю:

представника позивача: Макагон А.О. (довіреність від 25.12.2013 № 01-026-2333),

представника відповідача: Шуйського О.В. (довіреність від 30.10.2013 № 6.1/1-7/3766),


розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» до Луганської митниці Міндоходів про визнання незаконними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 702020001/2013/000770/2 від 16.10.2013 та картки відмови від прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №702020001/2013/00176 від 16.10.2013,-


ВСТАНОВИВ:


В провадженні Луганського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» до Луганської митниці Міндоходів про визнання незаконними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 702020001/2013/000770/2 від 16.10.2013 та картки відмови від прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №702020001/2013/00176 від 16.10.2013.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно зовнішньоекономічного контракту № 0108/2001 від 10.08.2006, укладеного між ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» і Компанією «Риуаng Refractories Co., Ltd» (Китай) та додатків № 137 від 18.06.2013, № 138 від 18.06.2013, № 139 від 10.07.2013, позивачем на митну територію України було ввезено вантаж - періклазовуглецеві вироби марки РN-МТ-ВУ-АМК, періклазоалюмовуглецеві вироби марки РN-МАС-10А-1-АМК, вогнетривкі вироби марок РN-АSСС-6R-ТL та РN-АSCC-6R-IL, періклазоалюмовуглецеві вироби марки РN-МАС-12А-1-АМК.

Для здійснення митного оформлення товару позивачем подано Луганській митниці Міндоходів ВМД № 702020001/2013/010226 та заявлено митну вартість товарів за ціною контракту, а саме:

періклазовуглецеві вироби марки РN-МТ-ВУ-АМК - 840,50 долл. США/тн (додаток № 139 від 10.07.2013 до контракту);

періклазоалюмовуглецеві вироби марки РN-МАС-10А-1-АМК - 980,00 долл. США/тн (додаток № 139 від 10.07.2013 до контракту);

вогнетривкі вироби марок РМ-АSСС-6R-ТL - 1 180,00 долл. США/тн (додаток № 137 від 18.06.2013 до контракту);

вогнетривкі вироби марок РN-АSCC-6R-IL - 1 068,00 долл. США/тн (додаток № 138 від 18.06.2013 до контракту);

періклазоалюмовуглецеві вироби марки РN-МАС-12А-1-АМК - 1 137,00 долл. США/тн (додаток № 139 від 10.07.2013 до контракту).

На підтвердження митної вартості позивач надав відповідачу необхідний пакет документів, передбачений ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Проте відповідачем складено картку відмови від прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №702020001/2013/00176.

Підставою для відмови в митному оформленні зазначено відмову декларанта у наданні додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та відсутність документального підтвердження відомостей про заявлену декларантом митну вартість товарів. Відповідачем витребувані:

- документи, що містять відомості про вартість перевезення;

- страхові документи, якщо вантаж страхувався;

- рахунок на здійснення платежів третім особам;

- виписка з бухгалтерської документації;

- інші додаткові наявні документи.

Позивач листом № 0109/Т-725 від 15.10.2013 надав пояснення та наявні документи: контракт виробника продукції, експортну декларацію, прайс-лист виробника; експертний висновок про вартість продукції, а також додатково пояснив, що згідно відповіді контрагента, поставка на умовах DDU передбачає, що вартість перевезення та стахування входить до вартості поставленої продукції та додатково не оплачується; вказав, що відповідно умов договору № 0108/2001 від 10.08.2006 платежі третім особам не передбачені; надав прибутковий ордер та копію інвойсу; зазначив, що інші платіжних та бухгалтерські документи, крім наданих відповідачу, відсутні.

Таким чином, позивач вважає, що він надав наявні в нього витребувані відповідачем документи та обґрунтував неможливість надання певних витребуваних документів.

Відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товару №702020001/2013/000770/2 від 16.10.2013, відповідно до якого митна вартість визначена за:

періклазовуглецеві вироби марки РN-МТ-ВУ-АМК - 1 065,00 долл. СІІІА/тн;

періклазоалюмовуглецеві вироби марки РN-МАС-10А-1-АМК - 1 115,00 долл. США/тн;

вогнетривкі вироби марок РМ-АSСС-6R-ТL - 1 252,00 долл. США/тн;

вогнетривкі вироби марок РN-АSCC-6R-IL - 1 171,00 долл. США/тн;

періклазоалюмовуглецеві вироби марки РN-МАС-12А-1-АМК - 1 191,58 долл. США/тн.

На підставі вищевказаного рішення Луганської митниці про коригування митної вартості товарів, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» було подано до митного оформлення нові ВМД і декларації митної вартості, в яких зазначена митна вартість відповідно другим методом, тобто за ціною договору щодо ідентичних товарів, та сплачено митні платежі - 1 686 130,69 грн. (ПДВ - 1 216 519,00 грн., мито - 469 611,69 грн.), замість 1 599 270,83 грн. (ПДВ - 1 155 374,05 грн., мито - 443 896,78 грн.), переплата складає - 86 859,86 грн. (ПДВ - 61 144,95 грн., мито - 25 714,91 грн.).

Позивач вважає дії та рішення відповідача протиправними, такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України, та підлягають скасуванню.

Позивач у позові зазначив, що митний орган, витребувавши додаткові документи, не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити.

Крім того, позивач зазначив, що визначена ним митна вартість продукції за першим методом (за ціною контракту) підтверджена висновком експертної організації ДП «Держзовнішінформ».

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що відповідачем не зазначена докладна інформація щодо обсягу партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, підтримав доводи, викладені в раніше наданих суду письмових запереченнях проти позову, в яких зазначив, що 14.10.2013 декларантом підприємства ПАТ «АМК» для митного оформлення товарів: «Періклазовуглецеві вироби марок: РN-МТ-14А-АМК, РN-МТ-ВУ-АМК», «Періклазоалюмовуглецеві вироби марок: РN-МАС-10А-1-АМК, РN-МАС-12а-1-АМК», «Вогнетривкі вироби марок: РN-АSCC-6R-ТL, РN-АSCC-6R-IL», «Вогнетривка торкрет маса РN-GMS, вогнетривка підварочна маса марки РN-RВ-Х» виробництва «Риуаng Refractories Co., Ltd», Китай, була заявлена до митного оформлення МД №702020001/2013/010226 із пакетом документів, зазначених в 44 графі вищезазначеної ВМД.

При розгляді наданого пакету документів, керуючись положеннями ч. 3 ст. 53 та ч.5 ст.54 Митного кодексу України, враховуючи спрацювання профілю ризику системою АСАУР 105-2 обов'язкова (можливе заниження митної вартості, здійснити порівняння з ідентичними та подібними товарами) та 106-2 витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів, було встановлено, що надані для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної ватрості товару.

На підставі ч. 3 ст.53, п.1-2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України декларанту було запропоновано подання додаткових документів, а саме:

- документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- виписку з бухгалтерської документації;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- інші додаткові наявні документи за власним бажанням відповідно до положень ч. 6 ст.53 Митного кодексу України.

Листом від 15.10.2013 №0109/Т-725 декларант надав лист виробника товарів від 16.10.2013 № 13-02-115, страховий поліс від 11.08.2013 №132120519001106675699, прибутковий ордер від 10.09.2013 №8069, інвойс від 25.07.2013 №РNCIS10338 та відмовився надати інші витребувані документи, чим порушив вимоги п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України.

Керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII 1994 року, Митного кодексу України, зокрема вимогами ч. 6 ст.54 та ч.2 ст.58 Митного кодексу України, враховуючи неподання декларантом всіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, визначених у ч.2 та 3 ст.53 Митного кодексу України, відсутністю у зв'язку з неподанням таких документів відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, в застосуванні заявленого декларантом методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідачем було відмовлено.

Органом Міндоходів було проведено консультацію з декларантом згідно з вимогами п.4 ст. 57, ч.5 ст.55 Митного кодексу України, в процесі якої декларанту надано роз'яснення щодо причин незастосування попереднього методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Керуючись положеннями ст. 57 Митного кодексу України, враховуючи неможливість застосування основного методу відповідно до вимог ст. 58 Митного кодексу України, враховуючи відсутність у декларанта та органу доходів і зборів інформації про прийняту органами доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами, керуючись ст.57 Митного кодексу України, здійснено коригування митної вартості товару №1 періклазовуглецеві вироби марки РN-МТ-ВУ-АМК, періклазоалюмовуглецеві вироби марки РN-МАС-10А-1-АМК за 3 методом відповідно до положень ст.60 Митного кодексу України:

- періклазовуглецеві вироби марки РN-МТ-ВУ-АМК - рівня митної вартості подібного товару на однакових умовах поставки із розрахунку 1 065,00 дол.США/т (МД від 22.07.2013 № 702020001/2013/007007 (товар №1), додаток від 21.01.2013 №130 до контракту від 10.08.2006 № 0108/2001);

- періклазоалюмовуглецеві вироби марки РN-МАС-10А-1-АМК - рівня митної вартості подібного товару на однакових умовах поставки із розрахунку 1 115,00 дол.США/т (МД від 22.07.2013 №702020001/2013/007007 (товар №1), додаток від 21.01.2013 №130 до контракту від 10.08.2006 № 0108/2001).

Враховуючи неможливість застосування основного методу відповідно до вимог ст.58 Митного кодексу України, враховуючи відсутність у декларанта та органу доходів і зборів інформації про прийняту органами доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами, неможливість у повній мірі виконати передбачені ст.ст. 60, 61 Митного кодексу України, а також відсутність у декларанта та органу доходів і зборів необхідної інформації для розрахунку митної вартості за методом на основі віднімання вартості (ст. 62 МКУ) та методом на основі додавання вартості (обчислена вартість) (ст. 63 МКУ), митну вартість товару №1 (періклазоалюмовуглецеві вироби марки РN -МАС-12А-1-АМК) визначено згідно зі ст. 64 Митного кодексу України за резерним методом на підставі рівня митної вартості подібного товару на однакових умовах поставки із розрахунку 1191,58 дол.США/т (МД від 19.07.2013 110010000/2013/004758).

Враховуючи неможливість застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідно до положень ст. 58 Митного кодексу України, керуючись ст. 57 Митного кодексу України, здійснено коригування митної вартості товару №2 за 2 методом відповідно до положень ст. 59 Митного кодексу України на підставі:

- вогнетривкі вироби марок РN-АSCC-6R-ТL - рівня митної вартості ідентичного товару на однакових умовах поставки із розрахунку 1 252,00 дол.США/т (МД від 11.09.2013 №702020001/2013/008923 (товар №3), додаток від 21.12.2012 №127 до контракту від 10.08.2006 №0108/2001);

- вогнетривкі вироби марок РN-АSCC-6R-IL - рівня митної вартості ідентичного товару на однакових умовах поставки із розрахунку 1 171,00 дол.США/т (МД від 04.06.2013 №702020001/2013/005308 (товар №2), додаток від 21.12.2012 №126 до контракту від 10.08.2006 № 0108/2001).

В той же час, органом доходів і зборів прийнято рішення про визнання заявленої митної вартості по товару №1 «Періклазовуглецеві вироби мароки РN-МТ-14А-АМК» та товару №3 вогнетривка торкрет маса марки РN-GMS, вогнетривка підварочна маса марки РN-В-Х» у зв'язку з тим, що заявлений рівень їх митної вартості відповідав рівню митної вартості по системі МД №702020001/2013/009460, №702020001/2013/009689, №700140000/2013/0187748, що виключало ризик заниження митної вартості та унеможливлювало здійснити її коригування.

Також, декларанту ПАТ «АМК» було повідомлено, що згідно ст.52 Митного кодексу України він має право звертатися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України або сплатити митні платежі згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом, у разі відсутності у них на день митного оформлення достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, або у разі їх незгоди з митною вартістю, визначеною митним органом; оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня згідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Одночасно з прийняттям рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару оформлено картку відмови у митному оформленні №702020001/2013/00176. Картку відмови оформлено на підставі п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України та з дотриманням всіх вимог, встановлених чинним законодавством.

17.10.2013 підприємством ПАТ «АМК» на м/п «Алчевськ» було подано МД №702020001/2013/010425 на товар, щодо якого було прийнято рішення про коригування митної вартості від 16.10.2013 № 702020001/2013/000770/2, із заявленням митної вартості за методами визначення митної вартості згідно із зазначеним рішенням та зі сплатою митних платежів згідно митною вартістю, визначеною митним органом. Таким чином, декларант погодився з митною вартістю, визначеною митним органом.

З огляду на вищевказане, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат» (далі - ПАТ «АМК»), ідентифікаційний код 05441447 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

10 серпня 2006 року між ПАТ «АМК» та Компанією «Риуаng Refractories Co., Ltd» (Китай) укладено зовнішньоекономічний контракт № 0108/2001, відповідно до якого та додатків № 137 від 18.06.2013, № 138 від 18.06.2013, № 139 від 10.07.2013 на митну територію України ввезено вантаж - періклазовуглецеві вироби марки РN-МТ-ВУ-АМК, періклазоалюмовуглецеві вироби марки РN-МАС-10А-1-АМК, вогнетривкі вироби марок РN-АSСС-6R-ТL та РN-АSCC-6R-IL, періклазоалюмовуглецеві вироби марки РN-МАС-12А-1-АМК.

14.10.2013 декларантом підприємства ПАТ «АМК» для митного оформлення товарів: «Періклазовуглецеві вироби марок: РN-МТ-14А-АМК, РN-МТ-ВУ-АМК», «Періклазоалюмовуглецеві вироби марок: РN-МАС-10А-1-АМК, РN-МАС-12а-1-АМК», «Вогнетривкі вироби марок: РN-АSCC-6R-ТL, РN-АSCC-6R-IL», «Вогнетривка торкрет маса РN-GMS, вогнетривка підварочна маса марки РN-RВ-Х» виробництва «Риуаng Refractories Co., Ltd», Китай, була заявлена до митного оформлення МД №702020001/2013/010226 із пакетом документів, зазначених в 44 графі вищезазначеної ВМД.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України передбачено Митним кодексом України та іншими актами законодавства, прийнятими у відповідності до вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 4 Митного кодексу України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в силу приписів статті 49 Митного кодексу України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з приписами пункту 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 4 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Відповідно ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Статтею 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю та митного оформлення здійснюється посадовими особами митних органів на підставі положень п. 2 «Порядку контролю за правильністю визначення митної вартості товарів», затвердженого постановою КМУ від 09.04.2008 № 339 (далі - Порядок контролю) та «Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», затвердженого наказом Держмитслужби від 24.06.2009 № 602 (далі - Порядок роботи).

Відповідно до положень Порядку роботи, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів здійснюється шляхом:

1.1. Перевірки відомостей, що містяться у поданих для підтвердження заявленої

митної вартості товарів документах, а саме:

- декларації митної вартості (далі - ДМВ);

- вантажній митній декларації (далі - ВМД), графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині документів, які подаються для підтвердження митної вартості товару), 45;

- документах, що підтверджують заявлену митну вартість, передбачених Порядком декларування.

1.2. Перевірки наявності необхідних для підтвердження митної вартості

документів, визначених Порядком декларування.

1.3. Перевірки дотримання вимог щодо оформлення документів відповідно до пункту 12 Порядку декларування.

1.4. Контролю правильності обрання декларантом методу визначення митної вартості.

1.5. Контролю наявності обмежень щодо прав покупця (імпортера) на

використання оцінюваних товарів.

1.6. Контролю поданих для підтвердження заявленої митної вартості документів на наявність умов або застережень, що унеможливлюють визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

1.7. Контролю поданих для підтвердження заявленої митної вартості документів на наявність відносин пов'язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів.

1.8. Перевірки правильності урахування додаткових складових митної вартості, які згідно зі статтею 267 Митного кодексу України мають додаватися до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

1.9. Порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

1.10. Вивчення маршруту транспортування товарів.

1.11. Порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

1.12. Вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості.

1.13. Консультацій з декларантом з метою обміну інформацією, що стосується певної зовнішньоекономічної операції та впливає на вартість товарів.

На думку суду, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач має повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщуються через митний кордон України.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що при розгляді наданого позивачем до вантажної митної декларації пакету документів було встановлено, що надані підтвердження митної вартості документи:

- містять розбіжності (умови оплати товару, зазначені у висновку ДП «Держзовнішінформ» від 04.09.2013 № 10/416, не відповідають умовам оплати, які визначено п. 51 контракту від 01.08.20016 №0108/2001, в редакції додаткової угоди від 07.06.2013 №22);

- не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару (декларантом не надано банківських платіжних документів про сплату товару відповідно п. 5.1 контракту від 10.08.2006 №0108/2001, в редакції додаткової угоди від 07.06.2013 №22, якою передбачено здійснення оплати товару протягом 10 календарних днів від дати поставки; декларантом не надано документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідачем було запропоновано позивачу надати додаткові документи, а саме:

- документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- виписку з бухгалтерської документації;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- інші додаткові наявні документи за власним бажанням відповідно до положень ч. 6 ст.53 Митного кодексу України.

Листом від 15.10.2013 №0109/Т-725 декларант надав лист виробника товарів від 16.10.2013 № 13-02-115, страховий поліс від 11.08.2013 №132120519001106675699, прибутковий ордер від 10.09.2013 №8069, інвойс від 25.07.2013 №РNCIS10338 та відмовився надати інші витребувані документи, чим порушив вимоги п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач не виконав вимоги п.2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, яким визначено обов'язок надання органу доходів і зборів достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні ґрунтуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню, та ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України в частині обов'язку надання додаткових документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Враховуючи неподання декларантом всіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, визначених у ч.2 та 3 ст.53 Митного кодексу України, відсутністю у зв'язку з неподанням таких документів відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, в застосуванні заявленого декларантом методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідачем було відмовлено.

В судовому засіданні встановлено, що митним органом було проведено консультацію з декларантом згідно з вимогами п.4 ст.57 та ч.5 ст.55 Митного кодексу України, в процесі якої декларанту надано роз'яснення щодо причин незастосування попереднього методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Суд вважає, що відповідач, керуючись положеннями ст. 57 Митного кодексу України, враховуючи неможливість застосування основного методу відповідно до вимог ст. 58 Митного кодексу України, враховуючи відсутність у декларанта та органу доходів і зборів інформації про прийняту органами доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами, керуючись ст.57 Митного кодексу України, правомірно здійснив коригування митної вартості товару №1 періклазовуглецеві вироби марки РN-МТ-ВУ-АМК, періклазоалюмовуглецеві вироби марки РN-МАС-10А-1-АМК за 3 методом відповідно до положень ст.60 Митного кодексу України:

- періклазовуглецеві вироби марки РN-МТ-ВУ-АМК - рівня митної вартості подібного товару на однакових умовах поставки із розрахунку 1 065,00 дол.США/т (МД від 22.07.2013 № 702020001/2013/007007 (товар №1), додаток від 21.01.2013 №130 до контракту від 10.08.2006 № 0108/2001);

- періклазоалюмовуглецеві вироби марки РN-МАС-10А-1-АМК - рівня митної вартості подібного товару на однакових умовах поставки із розрахунку 1 115,00 дол.США/т (МД від 22.07.2013 №702020001/2013/007007 (товар №1), додаток від 21.01.2013 №130 до контракту від 10.08.2006 № 0108/2001).

Враховуючи неможливість застосування основного методу відповідно до вимог ст.58 Митного кодексу України, враховуючи відсутність у декларанта та органу доходів і зборів інформації про прийняту органами доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами, неможливість у повній мірі виконати передбачені ст.ст. 60, 61 Митного кодексу України, а також відсутність у декларанта та органу доходів і зборів необхідної інформації для розрахунку митної вартості за методом на основі віднімання вартості (ст. 62 МКУ) та методом на основі додавання вартості (обчислена вартість) (ст. 63 МКУ), митну вартість товару №1 (періклазоалюмовуглецеві вироби марки РN -МАС-12А-1-АМК) визначено згідно зі ст. 64 Митного кодексу України за резервним методом на підставі рівня митної вартості подібного товару на однакових умовах поставки із розрахунку 1191,58 дол.США/т (МД від 19.07.2013 10000/2013/004758).

Враховуючи неможливість застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідно до положень ст. 58 Митного кодексу України, керуючись ст. 57 Митного кодексу України, здійснено коригування митної вартості товару №2 за 2 методом відповідно до положень ст. 59 Митного кодексу України на підставі:

- вогнетривкі вироби марок РN-АSCC-6R-ТL - рівня митної вартості ідентичного товару на однакових умовах поставки із розрахунку 1 252,00 дол.США/т (МД від 11.09.2013 №702020001/2013/008923 (товар №3), додаток від 21.12.2012 №127 до контракту від 10.08.2006 №0108/2001);

- вогнетривкі вироби марок РN-АSCC-6R-IL - рівня митної вартості ідентичного товару на однакових умовах поставки із розрахунку 1 171,00 дол.США/т (МД від 04.06.2013 №702020001/2013/005308 (товар №2), додаток від 21.12.2012 №126 до контракту від 10.08.2006 № 0108/2001).

Суд вважає, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та резервний метод відповідачем використано з дотриманням всіх без виключення умов і застережень, встановлених ст.ст. 59-61, 64 Митного кодексу України.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем прийнято рішення про визнання заявленої митної вартості по товару №1 «Періклазовуглецеві вироби мароки РN-МТ-14А-АМК» та товару №3 вогнетривка торкрет маса марки РN-GMS, вогнетривка підварочна маса марки РN-В-Х» у зв'язку з тим, що заявлений рівень їх митної вартості відповідав рівню митної вартості по системі МД №702020001/2013/009460, №702020001/2013/009689, №700140000/2013/0187748), що виключало ризик заниження митної вартості та унеможливлювало здійснити її коригування.

Крім того, судом встановлено, що ПАТ «АМК» було повідомлено, що згідно ст.52 Митного кодексу України він має право:

- письмово звертатися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України або сплатити митні платежі згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом, у разі відсутності у них на день митного оформлення достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, або у разі їх незгоди з митною вартістю, визначеною митним органом;

- оскаржити рішення коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Одночасно з прийняттям рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару було оформлено картку відмови у митному оформленні №702020001/2013/00176.

Суд вважає, що зазначену картку відмови оформлено на підставі п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України та з дотриманням всіх вимог, встановлених чинним законодавством.

Крім того, судом встановлено, що 17.10.2013 ПАТ «АМК» на м/п «Алчевськ» було подано МД №702020001/2013/010425 на товар, щодо якого було прийнято рішення про коригування митної вартості від 16.10.2013 №702020001/2013/000770/2, із заявленням митної вартості за методами визначення митної вартості згідно із зазначеним рішенням та зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом. Таким чином, суд дійшов висновку, що декларант фактично погодився з митною вартістю, визначеною митним органом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Луганська митниця при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів № 702020001/2013/000770/2 від 16.10.2013 та картки відмови від прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №702020001/2013/00176 від 16.10.2013 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України та законами з питань митної справи.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір».

Законом України від 19 вересня 2013 року №590-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набув чинності 23 жовтня 2013 року, внесені зміни до Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір».

Згідно із частиною 1 статті 3 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України від 16.01.2014 №719-VII «Про Державний бюджет України на 2014 рік» установлено на 2014 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривень.

Згідно із частиною 2 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду після 23 жовтня 2013 року позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, що на дату звернення з даним адміністративним позовом складає 1 827,00 грн. та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат - 4 872,00 грн.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 19.09.2013 № 590-VII, який набрав законної сили 23.10.2013, під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду з позовом майнового характеру сплачено 182,70 грн. (платіжне доручення № 1375 від 14 квітня 2014 року), з позивача підлягає стягненню на користь Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 644,30 грн.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено та підписано 26 травня 2014 року.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-


ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» до Луганської митниці Міндоходів про визнання незаконними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №702020001/2013/000770/2 від 16.10.2013 та картки відмови від прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №702020001/2013/00176 від 16.10.2013.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» (код ЄДРПОУ 05441447, адреса: 94202, Луганська область, м. Алчевськ, вул.Шмідта, 4) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26 травня 2014 року.



Суддя Т.С. Ушаков
















  • Номер:
  • Опис: про відновлення втраченого судового провадження в адміністративній справі
  • Тип справи: Касаційна скарга
  • Номер справи: 812/2776/14
  • Суд: Касаційний адміністративний суд
  • Суддя: Ушаков Т.С.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 07.09.2015
  • Дата етапу: 15.03.2017
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація