ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року Справа № 5010/1167/2012-Б-25/26

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Удовиченка О.С.,

суддів:Міщенка П.К.,

Куровського С.В.

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

на постанову та постановугосподарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2013 року Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 року

у справі №5010/1167/2012-Б-25/26 господарського суду Івано-Франківської області

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій Холдинг Груп"

провизнання банкрутом,

за участю представників сторін: ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" - Косякевич Ю.С.

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2013 року (суддя - Валєєва Т.Е.) ТОВ "Меркурій Холдинг групп" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на три місяці, до 10.03.2014 року. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Череватого Л.Б., якого зобов'язано у п'ятиденний строк здійснити офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури - товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій Холдинг групп" (вул. Промислова, 13/2, м. Калуш, Івано-Франківська область; ідентифікаційний код 33601976), а саме подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України за свій рахунок відповідне повідомлення, а докази офіційного оприлюднення надати суду. Повідомлення повинно містити відомості, вказані у ч. 4 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону від 22.12.2011 р. N 4212-VI.

Зобов'язано ліквідатора банкрута:

- провести ліквідаційну процедуру у відповідності до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону від 22.12.2011 р. N 4212-VI;

- кожного місяця направляти комітету кредиторів та господарському суду звіт про свою діяльність, який містить відомості про проведення ліквідаційної процедури;

- за результатами проведеної роботи представити на затвердження суду звіт та ліквідаційний баланс з додатками, передбаченими ч. 1 ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону від 22.12.2011 р. N 4212-VI.

Призначено засідання суду з розгляду проміжного звіту ліквідатора банкрута на 18.02.2014р. о 12:00.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 року у справі №5010/1167/2012-Б-25/26 (головуючий суддя - Мирутенко О.Л., суддя - Кравчук Н.М., суддя - Гнатюк Г.М.) постанову господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2013 року у справі №5010/1167/2012-Б-25/26 залишено без змін, а апеляційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" - без задоволення.

Не погоджуючись із постановою господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2013 року та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 року у справі №5010/1167/2012-Б-25/26, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою з проханням їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

При розгляді даної справи судами попередніх інстанцій було враховано, що відповідно до п. 1-1 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно з п. 40 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року № 01-06/606/2013 (зі змінами, внесеними згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 07.08.2013 року № 01-06/1149/2013) розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. При цьому правові підстави прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури визначаються відповідно до раніше чинної редакції Закону, а правові наслідки введення ліквідації процедури - за його новою редакцією. У зв'язку з здійсненням переходу до застосування нової редакції Закону необхідно привести реєстр вимог кредиторів у відповідність до вимог ст. 45 Закону в новій редакції і з урахуванням його вимог вирішити питання щодо переобрання представницьких органів кредиторів (зборів кредиторів та комітету кредиторів).

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини справи.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 14.09.2012 року порушено провадження у справі № 5010/1167/2012-Б-25/26 про банкрутство ТОВ "Меркурій Холдинг групп" за загальною процедурою, відповідно до ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон про банкрутство), в редакції Закону від 30.06.1999р. №784-ХІV та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 06.11.2012 року за результатами підготовчого засідання введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Череватого Л.Б.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 20.06.2013 року за результатами попереднього засідання визнано грошові вимоги кредиторів до боржника та затверджено реєстр вимог кредиторів.

01.08.2013 року відбулись загальні збори кредиторів боржника, на які з'явився лише кредитор - ТОВ "Інженерно-технічний центр "Рембудсервіс".

Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону про банкрутство збори кредиторів вважаються повноважними незалежно від кількості голосів кредиторів, які беруть участь у зборах, якщо всіх кредиторів було письмово повідомлено про час і місце проведення зборів відповідно до частини першої цієї статті.

Як встановив суд першої інстанції, кредитори - Калуська ОДПІ Івано-Франківської області ДПС та публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" були належним чином повідомлені про час і місце проведення зборів кредиторів, що підтверджується матеріалами справи (том ІІ а.с. 82-85).

Відповідно до протоколу №1 засідання загальних зборів кредиторів боржника від 01.08.2013 року обрано комітет кредиторів у складі одного кредитора - ТОВ "Інженерно-технічний центр "Рембудсервіс" (том ІІ а.с. 89-96).

01.08.2013 року, за результатами розгляду звіту розпорядника майна щодо аналізу фінансово-майнового стану боржника комітетом кредиторів ТОВ "Меркурій Холдинг групп", керуючись повноваженнями, наданими ст. 16 Закону про банкрутство, прийнято рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (протокол засідання комітету кредиторів боржника №1 від 01.08.2013р. (том ІІ а.с. 97-99).

Відповідне клопотання надійшло до господарського суду Івано-Франківської області (вх.№13949/13 від 02.09.2013 року) про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Череватого Л.Б.

Згідно з ч. 8 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року змін, внесених Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI) (далі - Закон про банкрутство) до компетенції комітету кредиторів належить, зокрема, прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про підготовку та укладення мирової угоди, відкриття процедури санації або визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно ч. 9 ст. 16 Закону про банкрутство, рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, визнаючи боржника банкрутом та відкриваючи ліквідаційну процедуру, виходив з того, що боржник нездатний відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів інакше як через застосування визначеної судом ліквідаційної процедури.

При цьому, судами встановлено відсутність реальних можливостей щодо проведення процедури санації і пропозицій щодо укладання мирової угоди у справі.

Разом з тим, встановлено, що комітетом кредиторів прийнято рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення ліквідатором банкрута особи, яка виконувала повноваження розпорядника майна у даній справі, - арбітражного керуючого Череватого Л.Б. (протокол засідання комітету кредиторів боржника № 1 від 01.08.2013 р.; том ІІ а.с. 97-99).

Арбітражним керуючим Череватим Л.Б. (свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_1 від 28.02.2013 року) подано заяву б/д б/н (вх.№12313/13 від 19.11.2013 року) про згоду на призначення його ліквідатором банкрута (том ІІ а.с. 183).

Судами встановлено, що станом на час підсумкового засідання суду інших пропозицій щодо призначення ліквідатора банкрута до суду не надходило.

Врахувавши приписи ч. 8 ст. 16, ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 24 Закону про банкрутство та беручи до уваги те, що кандидатура арбітражного керуючого Череватого Л.Б. відповідає вимогам ст. 3-1 Закону про банкрутство та запропонована суду комітетом кредиторів, суд першої інстанції із висновком якого погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про можливість призначення його ліквідатором банкрута.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновок судів попередніх інстанцій про визнання банкрутом ТОВ "Меркурій Холдинг групп" та відкриття ліквідаційної процедури у даній справі правомірним, обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи та нормам законодавства, з огляду на наступне.

За приписами ч. 1 ст. 22 Закону про банкрутство господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру у випадках, передбачених цим Законом.

Зокрема, згідно із ч. 8 ст. 16 Закону про банкрутство до таких випадків належить звернення комітету кредиторів до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Водночас, положеннями ч. 4 ст. 205 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.

У силу абз. 4 ст. 1 Закону про банкрутство суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Отже, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, інвентаризаційною комісією у складі директора боржника та розпорядника майна проведено інвентаризацію майна боржника, що оформлено інвентаризаційними актами основних засобів, грошових коштів та товарно-матеріальних цінностей боржника.

Згідно з актом інвентаризації основних засобів боржника від 08.08.2013 року та актом інвентаризації грошових коштів від 08.08.2013 року, основні засоби та грошові кошти, які обліковуються на балансових рахунках боржника станом на 06.08.2013 року, відсутні (том ІІ а.с. 100-101).

З акта інвентаризації товарно-матеріальних цінностей боржника від 08.08.2013 року вбачається, що при здійсненні інвентаризації належних боржнику товарно-матеріальних цінностей виявлено рухоме майно в кількості 88,629 одиниць (том ІІ а.с. 102).

З метою визначення вартості рухомого майна, боржником було укладено договір на проведення незалежної оцінки з приватним підприємством "Каштан-ЛВ". Згідно з висновком оцінювача - ПП "Каштан-ЛВ" від 16.08.2013 року ринкова вартість рухомого майна боржника без урахування ПДВ станом на 01.08.2013 року складає 3 005 774,00 грн. (том ІІ а.с. 103-104).

Відтак, ринкова (не балансова) вартість рухомого майна боржника без врахування ПДВ складає 3 005 774,00 грн., натомість загальна сума грошових вимог кредиторів до боржника відповідно до затвердженого судом реєстру вимог кредиторів становить 4 756 581,96 грн.

Отже, досліджуючи обставини, що підтверджують факт неоплатності боржника, суди дійшли висновку про недостатність майна боржника, за рахунок якого можливо задовольнити вимоги конкурсних кредиторів згідно з затвердженим судом реєстром вимог кредиторів.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, пропозиції зі сторони можливих інвесторів та пропозиції щодо санації боржника до суду не надходили, а внутрішня фінансово-господарська можливість відновити платоспроможність боржника відсутня, що підтверджується також звітом ПП "Каштан-ЛВ" про аналіз фінансового-господарського стану боржника (том ІІ а.с. 105-153).

Вищенаведене в сукупності свідчить про те, що боржник не має можливостей погасити заборгованість перед кредиторами та має місце його неоплатність.

Наявність грошових вимог кредиторів та відсутність реальних можливостей щодо проведення процедури санації і пропозицій щодо укладання мирової угоди у справі є підставою для визнання неспроможності боржника відновити свою платоспроможність не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Тобто, у даному випадку є всі визначені чинним законодавством ознаки, необхідні для визнання боржника банкрутом.

Що ж стосується тверджень заявника касаційної скарги про обмеження його права бути обраним у комітет кредиторів, слід зазначити, що відповідно до оскаржуваної постанови місцевого господарського суду подальше провадження у справі про банкрутство буде здійснюватися за нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону від 22.12.2011 р. N 4212-VI).

Відповідно до роз'яснень, наданих в п. 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 26.12.2013р. №01-06/1862/2013 розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону. За результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарський суд заново затверджує реєстр вимог кредиторів (з урахуванням визнаних конкурсних вимог) та зобов'язує ліквідатора сформувати представницькі органи кредиторів (збори кредиторів та комітет кредиторів) у порядку, передбаченому статтею 26 Закону. Подальший рух справи в ліквідаційній процедурі має відбуватися тільки за участю новостворених представницьких органів кредиторів.

Отже, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" матиме змогу бути обраним до новоствореного комітету кредиторів боржника - ТОВ "Меркурій Холдинг групп".

Викладені в касаційній скарзі доводи не спростовують вказаного висновку судів попередніх інстанцій.

За таких обставин, оскаржувані постанова господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2013 року та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 року у справі №5010/1167/2012-Б-25/26 є законними та обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 року та постанову господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2013 року у справі № 5010/1167/2012-Б-25/26 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

С.В. Куровський