АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД                     ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 ас - 1629 / 2006                                оскаржуване рішення постановлено під

Категорія 39                                                       головуванням Байдака В.Г.

Доповідач :   Чуприна В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 грудня 2006 року       Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі :

Головуючого: Чуприни В.О.

Суддів :   Іванюка М.В., Камзалова В.В.

При секретарі: Руденко О.М

За участю : представника позивача ОСОБА_1., представника відповідача Лагутіна Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини А-2502 на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 16 жовтня 2006 року за позовом ОСОБА_2 до Військової частини А-2502 про стягнення невиплаченої надбавки за безперервну службу, -

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2006 року військовослужбовець ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом і просив зобов'язати військову частину провести перерахунок надбавки з 01.05.2003 року по теперішній час року у розмірі - 50% з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів та стягнути з відповідача суму не доплаченого грошового забезпечення. Вимоги мотивовано тим, що військова частина протиправно виплачувала йому надбавку за безперервну військову службу в заниженому розмірі, а не 50% при вислузі понад 15 років, що суперечить Указу Президента України «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» № 389 від 5 травня 2003 року.

Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 16 жовтня 2006 року   позов задоволено і визнано дії Військової частини А-2502 щодо

нарахування та виплати ОСОБА_2 надбавки до грошового забезпечення в заниженому розмірі протиправними. Зобов'язано військову частину провести позивачу доплату між фактично виплаченою надбавкою за безперервну службу та надбавкою в розмірі 50% за період з 1 травня 2003 року до 01 березня 2005 року з урахуванням індексу інфляції та стягнути з військової частини на користь позивача суму доплати за вказаний період. Також стягнуто з Військової частини А-2502 судовий збір на користь держави в сумі 51 грн.

В апеляційній скарзі Військова частина А-2502 в особі командира Близнюка С.І., посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просила судову постанову скасувати і ухвалити нову про відмову в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга належить задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Приймаючи постанову про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності з Указом Президента України «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» № 389 від 5 травня 2003 року позивачу повинна виплачуватись надбавка в максимальному розмірі, в залежності від стажу служби, а у відповідача не було законних підстав для зменшення розміру надбавки.

Проте з таким висновком колегія суддів погодитись не може, оскільки вони є неправильними і суперечать Указу Президента України «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» № 389 від 5 травня 2003 року, вимогам Інструкції про порядок та умови виплати щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України від 26 травня 2003 року №149, виданої у виконання Указу.

Відповідно Указу Президента України і даної Інструкції, надбавка встановлюється Міністром оборони України щорічно, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення в розмірах до 10%, до 30%, до 50%, до 70%, до 90% в залежності від стажу служби. Тобто вказаними законодавчими актами Міністру оборони України надано право встановлювати відсотки грошового забезпечення при наявності коштів.

Позивачу розмір надбавки виплачувався згідно наказів Міністра оборони України та у відповідності з вимогами Указу і Інструкції, а тому в суду не було законних підстав задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги є законними і обґрунтованими і оскільки суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного  вирішення  справи, судове  рішення  необхідно  скасувати та прийняти  нове,  яким  в  задоволенні позову      відмовити,      виходячи      з невідповідності позовних вимог вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 198,202,205,207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Військової частини А-2502 задовольнити.

Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 16 жовтня 2006 року скасувати і ухвалити нову, якою в позові ОСОБА_2 до Військової частини А-2502 про стягнення невиплаченої надбавки за безперервну службу відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.