11-кп/775/194/2014(м)

265/210/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року м. Маріуполь

Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Куракової В.В.

суддів Шапара Ю.І., Преснякової А.А.

при секретарі Ушаковій О.В.

судовому розпоряднику Антоненко С.В.

за участю: прокурора Максименко Н.Г.

потерпілої ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 березня 2014 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Маріуполя, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, працюючого в ПАТ «МК «Азовсталь» зварювальником, мешкаючего та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

1) 03 квітня 1995 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ч. 3 ст. 140 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений за відбуттям покарання;

2) 03 червня 2003 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням на 2 роки;

3) 15 вересня 2004 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ст.ст. 307 ч. 2, 317 ч. 1, 70, 71 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 16 квітня 2010 року умовно-достроково на 3 роки 3 місяці 22 дні,

засуджено та призначено покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки 6 місяців, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

11 грудня 2013 року в проміжок часу між 17 годиною та 17 годиною 30 хвилин ОСОБА_3, знаходячись в приміщенні магазину «Надія», що розташований по просп. Перемоги, 99 в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області, діючи умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, відкрито із жіночої сумки заволодів чужим майном на загальну суму 3000 грн..

В апеляційній скарзі прокурор вказує, що вирок незаконний та підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Вважає, що суд в недостатній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання і не мотивував свій висновок про звільнення ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на 2 роки 6 місяців. Суд в недостатньому ступені взяв до уваги, що кримінальне правопорушення віднесено до категорії тяжких злочинів, обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення через 5 місяців після відбуття умовно-дострокового звільнення, що свідчить про те, що на шлях виправлення він не став. В резолютивній частині вироку ОСОБА_3 призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі, однак на підставі ст. 75 КК України він звільнений від відбування покарання у виді обмеження волі. Просить вирок скасувати, постановити новий вирок, яким призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 років позбавлення волі. В решті вирок залишити без змін.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи своєї апеляції, ОСОБА_3 та потерпілу, які заперечували проти апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає задоволенню за наступних підстав.

Висновки суду про те, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Суд першої інстанції дав діям обвинуваченого ОСОБА_3 правильну юридичну оцінку, кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 186 КК України.

Висновки суду про винність ОСОБА_3 та правильність кваліфікації його дій в апеляційному порядку не оскаржуються.

В той же час суд першої інстанції призначив обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Згідно ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Суд першої інстанції призначив обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, застосувавши положення ст. 75 КК України.

Проте суд в недостатній мірі врахував характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та безпідставно звільнив обвинуваченого від відбування покарання.

Так, суд не врахував те, що кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_3, віднесено до категорії тяжких злочинів, останній неодноразово судимий, вчинив кримінальне правопорушення через 5 місяців після відбуття умовно-дострокового звільнення, що свідчить про те, що на шлях виправлення він не став, перебуває на обліку у наркологічному диспансері м. Маріуполя Донецької області із діагнозом: психічні та поведінкові розлади обумовлені вживанням наркотичних речовин, синдром залежності.

Доводи апеляції про те, що ОСОБА_3 призначено покарання у виді позбавлення волі, а в резолютивній частині вироку його звільнено від відбування покарання у виді обмеження волі колегія суддів залишає поза увагою, оскільки в матеріалах провадження є ухвала суду, якою виправлено описку у другому абзаці резолютивної частини вироку з «обмеження» на «позбавлення» волі. (а.с. 64)

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 420 КПК України апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.

Колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок суду першої інстанції в частині звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України і в цій частині ухвалити новий вирок.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 420 КПК України, колегія суддів, -

ЗАСУДИЛА:

Апеляцію прокурора задовольнити.

Вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 березня 2014 року відносно ОСОБА_3 в частині звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання скасувати.

ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 186 КК України призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі.

В решті вирок залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку в Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3 місяців з дня проголошення.

Судді: