Справа № 22-ц-5790/2006 року Головуючий 1 інстанції - Ніколаєню
Категорія - про примусове Доповідач - Пилипчук
Виконання умов договору
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого-судді - Кіся П.В.,
Суддів - Кругової С.С., Пилипчук Н.П., при секретарі - Соколовій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу судді Київського районного суду м. Харкова від 13.09.2006 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського Національного університету ім.. Г.С. Сковороди, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_2. про примусове виконання умов договору, -
ВСТАНОВИЛА:
18.08.2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач не гарантує виконання умов договору про підготовку фахівця з вищою освітою на комерційній основі, укладеного в 2002 року, просить зобов'язати відповідача провести його навчання на 5 курсі у відповідності до умов договору і видати диплом спеціаліста по спеціальності "правознавство".
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 13.09.2006 року на підставі ст. 121 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 вирішено вважати неподаною і повернути позивачеві.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить ухвалу судді Київського районного суду м. Харкова від 13.09.2006 року скасувати та постановити нову, якою визнати позовну заяву поданою в день первісного її подання до суду, відкрити провадження у справі.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на порушення норм процесуального права, а саме, на несвоєчасне направлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказує, що 31.08.2006 року він був повідомлений поштою про надходження листа з ухвалою, якою його заява залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків до 01.09.2006 року. Оскільки зазначену ухвалу він отримав лише 01.09.2006 року, і згідно поштового штемпеля ця ухвала була відправлена судом тільки 30.08.2006 року, звертає увагу суду, що він фактично був позбавлений можливості усунуті вказані в ухвалі недоліки у встановлений судом строк.
Вважає ухвалу від 13.09.2006 року необґрунтованою з тих підстав, що недоліки були усунуті ним невідкладно.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити частково.
Визнаючи неподаним позовну заяву ОСОБА_1., районний суд виходив з того, що позивач не виконав вимоги ухвали суду від 23.08.2006 р. про залишення позову без руху.
Судова колегія не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позов пред'явлений 18.08.2006 p.; 23.08.2006 p. позов було залишено без руху, наданий строк до 01.09.2006 року для усунення недоліків, а саме для сплати судового збору та витрат на інформаційно-
технічне забезпечення розгляду справи (не зазначивши їх розміру), а також для надання копій позовної заяви та всіх доданих до неї документів відповідно кількості відповідачів, третіх осіб.
01.09.2006 року позивач отримав ухвалу суду від 23.08.2006 р.
11.09.2006 року звернувся до суду з листом в якому просив подовжити йому строк встановлений судом для усунення недоліків позовної заяви, додав копії квитанцій по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів у двух екземплярах.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 13.09.2006 року на підставі ст. 121 ЦПК України постановлено позовну заяву ОСОБА_1 вважати неподаною і повернути позивачеві, оскільки позивач надав до суду тільки копії квитанцій про сплату судового збору та копії позовної заяви, які не містять підпису позивача.
Згідно ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Судова колегія вважає, що питання про визнання заяви неподаною і повернення її позивачеві вирішено передчасно, суду першої інстанції слід було розглянути питання про визнання поважними причин пропуску строку встановленого судом для виправлення недоліків, у разі необхідності продовжити цей строк та запропонувати позивачеві зробити в копіях позовної заяви позначку про наявність підпису позивача в оригіналі позовної заяви, а також запропонувати надати оригінали документів, що підтверджують сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення, оскільки ухвала від 23.12.2006 р. про залишення позову без руху щодо цього прямої вказівки не містить.
Таким чином, суд першої інстанції порушив встановлений ст. 121 ЦПК України порядок вирішення питання щодо залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви позивачеві.
Відповідно до п. З ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Оскільки в судовому засіданні при розгляді справи апеляційним судом, недоліки зазначені в ухвалі від 23.12.2006 р. про залишення позову без руху позивачем були усунені, судова колегія вважає, що ухвала судді Київського районного суду м. Харкова від 13.09.2006 року підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 207, 303, 304, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 13.09.2006 року скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі в тому ж складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і, відповідно до ст. 324 ЦПК України, оскарженню не підлягає.