Справа № 22-ц-5943 / 2006р Головуючий 1 інстанції - Бондаренко В.М.
Категорія - про стягнення компенсації Доповідач - Пилипчук Н.П.
за безпідставне користування
земельною ділянкою
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого-судді - Кіся П.В.,
Суддів - Кругової С.С., Пилипчук Н.П.,
при секретарі - Соколовій А. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Валківського районного суду Харківської області від 06.10.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства "Колос" про стягнення компенсації за безпідставне користування земельною ділянкою, -
ВСТАНОВИЛА:
27.07.2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з зазначеним вище позовом.
Посилався на те що ПСП "Колос", після закінчення дії договору оренди, користувалося належною йому на праві власності земельною ділянкою, тому повинно компенсувати орендну плату за таке користування 3 832,35 грн., та судові витрати 81 грн.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, відповідач позов не визнав, пояснивши, що був вимушений обробляти земельну ділянку належну позивачу щоб не допустити погіршення її екологічного стану і родючості.
Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 06.10.2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення Валківського районного суду Харківської області від 06.10.2006 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Вважає, що судом не надано належної оцінки обставинам справи з огляду на Закон України "Про плату за землю", Указ Президента України "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)", лист Держкомзему України № 14-22-6/186 від 10.01.2002 року, постанову Кабінету міністрів України від 12.05.2000 року № 783 "Про проведення грошової оцінки земель". Інші учасники процесу рішення суду не оскаржили, тому апеляційний суд у відповідності до статті 303 ЦПК України перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що після розірвання договору оренди відповідачем в односторонньому порядку, відповідач не був пов'язаний з позивачем орендними правовідносинами, тому орендна плата стягненню з відповідача не підлягає.
Однак погодитись з такими висновками суду не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, тому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне на підставі п.п. З, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1. на праві приватної власності належить земельна ділянка, що розташована на території Ков'язької селищної ради Валківського району Харківської області, щодо якої 20.02.2000 року між ПСП "Колос" та ОСОБА_1. був укладений договір оренди із стоком дії до 20.02.2003 року.
18.09.2002 року ПСП "Колос" повідомив ОСОБА_1 про розірвання договору оренди в односторонньому порядку, 20.02.2003 року скінчився строк дії договору оренди, однак використання землі не припинив.
Рішенням Валківського районного суду Харківськоії області від 04.05.2006 року встановлений факт використання земельної ділянки підприємством "Колос" на протязі 2003-2005 років включно, тому ці обставини не потребують доказування в силу ч. З ст. 61 ЦПК України.
Відповідно до ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін; на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом; розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Згідно п.п. 2.3. договору оренди укладеного між позивачем і відповідачем 20.02.2000 року, сторони не мають права відмовитись від виконання умов договору в односторонньому порядку.
У відповідності до ст. 31 Закону України "Про оренду землі", у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Як вбачається з матеріалів справи, ПСП "Колос" хоча й повідомило ОСОБА_1 про розірвання договору оренди, але фактично продовжувало користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди в період з 2003 по 2005 рік, ОСОБА_1. письмових заперечень з цього приводу протягом одного місяця після закінчення строку договору на адресу ПСП "Колос" не направляв, тому слід вважати, що між сторонами були продовжені договірні відносини стосовно оренди земельної ділянки позивача.
Представник відповідача пояснив, що ПСП "Колос" був вимушений обробляти земельну ділянку належну позивачу і після закінчення строку договору, оскільки договором оренди був зобов'язаний не допустити погіршення екологічного стану і родючості землі, засівав однолітні трави з яких не отримав прибутку, платив земельний податок, а також виконував розпорядження Держінспекції з карантину рослин по Харківській області, яка зобов'язала ПСП "Колос" провести на ділянці ОСОБА_1 знищення рослин амброзії.
Такі доводи відповідача не спростовують висновки суду, а навпаки підтверджують той факт, що відповідач керувався договором оренди від
20.02.2000 року та виконував його вимоги і після закінчення встановленого терміну дії.
Відповідно до ст. ст. 2, 23 Закону України "Про плату за землю", використання землі є платним; плата за землю визначається залежно від грошової оцінки земель, яка щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України
Указом Президента України "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" постановлено визнати одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 1,5 відсотка визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.
Судова колегія вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з ПСП "Колос" на користь позивача необхідно стягнути плату за користування земельною ділянкою із розрахунку 1,5 відсотка від вартості земельної ділянки яка за 2003 - 2005 рік становила 85 163,53 грн. за рік, що складає (85 163,53 грн. : 100% * 1,5% * 3 роки) 3 832,35 грн.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про те, що плата за користування земельною ділянкою не підлягає стягненню з відповідача не відповідають обставинам справи, суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин Закони України "Про оренду землі", "Про плату за землю", Указ Президента України "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян -власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)".
Крім цього, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати понесені за сплату ним судового збору 51 грн. (а.с 4), витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу 30 грн. (а.с 5).
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України суд апеляційної інстанції має право ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Керуючись ст. 792 ЦК України, ст.ст. 81, 93, 96 Земельного кодексу України, ст. ст. 2, 23 Закону України "Про плату за землю", Указом Президента України "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)", ст. ст. 10, 60, 303, 304, 307, п.п. З, 4 ч.1 ст. 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Валківського районного суду Харківської області від 06.10.2006 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Колос" на користь ОСОБА_1 3 832 грн. 35 коп., а також судові витрати понесені за сплату судового збору 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу ЗО грн., всього 3 913 (три тисячі дев'ятьсот тринадцять) грн. 35 коп.
Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена/в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.