ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2008 року суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області Безверхий О.М., з участю ОСОБА_1., якого притягнуто до адміністративної відповідальності, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми його скаргу на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 05 листопада 2008 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, мешканець м. Суми, -

на підставі ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення позбавлений права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік,

ВСТАНОВИВ:

Зазначеною постановою ОСОБА_1притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 25 жовтня 2008 року о 02 годині 30 хвилин керував автомобілем "Форд", державний номер НОМЕР_1, по пр. М. Лушпи в м. Суми з ознаками алкогольного сп'яніння.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1., не заперечуючи своєї вини в тому, що керував автомобілем після вживання алкогольних напоїв, посилається на суворість накладеного стягнення і просить, врахувати повне визнання ним своєї вини, вперше притягнення до адміністративної відповідальності, збіг родинних обставин і те, що він є фізичною особою - підприємцем, у зв'язку із чим потребує наявності автомобіля і водійського посвідчення, та просить змінити вид адміністративного стягнення з позбавлення права керування транспортними засобами на штраф.

Доповівши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1. на підтримку своєї скарги, а також перевіривши прийняте судове рішення відповідно до положень КУпАП про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, вважаю, що вказана скарга підлягає задоволенню, виходячи з  наступного.

У винесеній постанові при встановленні дійсних обставин правопорушення та винності ОСОБА_1. у його скоєнні, прийняте по справі рішення поряд з тим мотивоване тільки врахуванням характеру вчиненого правопорушення, яке дійсно становить суспільну небезпечність.

Однак при вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1. не повною мірою були виконані вимоги ст. ст. 33, 34 КУпАП щодо необхідності врахування обставин, що пом'якшують відповідальність, а також те, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП (в редакції від 7 лютого 1997 року) альтернативно передбачала можливість накладення за таке правопорушення стягнення у виді штрафу.

Як вбачається зі справи, ОСОБА_1. повністю визнав свою вину і щиро розкаявся у скоєному правопорушенні, має брата-інваліда, який тяжко хворіє, проживає самотньо і якого він періодично доставляв і мусить надалі доставляти на своєму автотранспорті для надання медичної допомоги до різних медичних установ інших регіонів України.

Такі наведені обставини дають підстави для зміни судового рішення.

Тому, керуючись ст. ст. 8, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ :

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 05 листопада 2008 року відносно ОСОБА_1в порядку задоволення його апеляційної скарги змінити, визначивши йому замість скасованого стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП (в редакції від 7 лютого 1997 року) накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. 

Дана постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя судової палати

у кримінальних справах

Апеляційного суду

Сумської області                                                                    О.М. Безверхий