Справа № 22-ц5979 / 2006 рік                                    Головуючий 1-ї інст. - Гончар В.О.

Категорія: житлова                                                      Доповідач - Крилова Т.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.06 р. Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді - Крилової Т.Г.

Суддів:                     - Маміної О.В., Цвірюка В.О.

При секретарі          - Каменковій C..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 23.10.06 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, 3-тя особа: третя Харківська державна нотаріальна контора про визнання частково недійсним заповіту і визнання права власності на обов'язкову долю, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2006 року ОСОБА_3. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, 3-тя особа: третя Харківська державна нотаріальна контора про визнання частково недійсним заповіту і визнання права власності на обов'язкову долю.

Позивачка посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_4. Після його смерті залишилася спадщина - 34/100 частини квартири АДРЕСА_1, м. Харкова, яка належала померлому на праві власності. На своє майно сином залишено заповіт на ім'я ОСОБА_1, з якою він знаходився у фактичних шлюбних відносинах. Але вона є єдиним спадкоємцем першої черги за законом та має право на обов'язкову долю у спадщині, яка складає 1/2стину або 17/100 частин квартири, відповідно до вимог ст. 1241 ЦК України. Оскільки відповідачка перешкоджає їй оформити спадщину через нотаріуса, просила визнати недійсним заповіт ОСОБА_4. на ім'я ОСОБА_1 в 1/2го частині. Визнати за нею право власності на 17/100 частин спірної квартири в порядку спадкування обов'язкової долі після смерті сина.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачка та її представник позов визнали частково. Не заперечували проти визнання права власності за позивачкою на квартиру у розмірі 17/300 частини, посилаючись на те, що є ще 2 спадкоємця: діти померлого. Позивач має право отримати у спадщину половину частки, яку б вона отримала у разі спадкування за законом, тобто, половину від 34/300-17/300 частин.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 23.10.06 р. позовні вимоги ОСОБА_3. задоволено.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на те, що рішення суду є незаконним та не обґрунтованим, постановленим без всебічного з'ясування обставин справи, з суттєвим порушенням норм

матеріального та процесуального права, оскільки судом не прийнято до уваги їхні доводи та пояснення по справі.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив із того, що після смерті ОСОБА_4. із заявами про прийняття спадщини звернулися 31.03.06 р. матір померлого ОСОБА_3. та згідно заповіту 16.05.06 р. - ОСОБА_1 Інші особи із заявами про прийняття спадщини не зверталися. На час смерті ОСОБА_4., позивачці виповнилося майже 80 років і фактично вона була непрацездатною, тому має право на обов'язкову долю в спадщині у розмірі 1/2стини спірної квартири.

Судова колегія вважає, що такий висновок суду правильний і відповідає діючому законодавству.

Так, з матеріалів справи вбачається, що до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_3. та ОСОБА_1 Інші особи із заявами про прийняття спадщини не зверталися.

Відповідно до вимог ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом / обов'язкова частка /.

В даному випадку непрацездатною матір'ю померлого є позивачка, яка б за законом успадкувала усі 34/100 частини спірної квартири, т.я. інших спадкоємців немає.

Матеріали справи не містять свідчень про те, що на час смерті ОСОБА_4. були інші спадкоємці, у тому числі діти, на яких посилається апелянт. Відповідачка не вказала таких осіб ні у суді першої інстанції, ні у апеляційному суді.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують. Рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Тому, відповідно до вимог ст..308 ЦПК України, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст., ст.. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 23.10.06 р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.