№22-ц-5747/06р.                                                     Головуючий 1 інстанції -

Категорія:стягнення                                        Гайдук Л.П..

майнової шкоди                                             Доповідач-Гальянова І.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2006 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого-судді:      Міненкової Н. О.

суддів:                           Гальянової І.Г.

Ларенка В. І.

при секретарі:  Набока О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі її представника, ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа по справі - виробниче житлове ремонтно -експлуатаційне підприємство Дзержинського району м. Харкова про стягнення матеріальної та моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2006 року позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просили стягнути з відповідачки 5384 грн.90 коп .у відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої їм залиттям нежилого приміщення, розташованого АДРЕСА_1 та пошкодженням товару, який там знаходився та моральної шкоди, розмір якої визначали в 10000 грн.

Свої вимоги обґрунтовували тим, що ОСОБА_3 належить нежиле приміщення, розташоване за вказаною адресою, над яким розташоване нежиле приміщення, яке належить відповідачці.

27.03.2006 року відповідачка самостійно поновлювала водопостачання свого приміщення, яке було припинено у зв*язку з замерзанням води в трубі та внаслідок її некваліфіційних дій , виник порив у трубі ,що спричинило залиття приміщення та його пошкодження, а також пошкодження системи відео-спостереження, стелажів, світильників, матеріальних цінностей. Матеріальна шкода складається із необхідності проведення ремонтно-поновлюючих робіт в приміщенні, вартість яких складає 2700 грн. та ремонту системи відео-спостереження, вартість яких складає 1520 грн., витрат пов*язаних з проведенням експертизи в сумі 1000 грн., виготовленням фотографій в сумі 110 грн.50 коп. та 54 грн.40 коп..

Крім того, вважають, що зазначеними діями відповідачки, її відмовою відшкодувати спричинену нею матеріальну шкоду, їм спричинена моральна шкода, розмір якої визначали в 10 000 грн.

Відповідачка, в особі свого представника, позовні вимоги позивачів не визнала, не оспорюючи факту залиття приміщення позивачів, вважала, що вина відповідачки в залитті приміщення відсутня.

Третя особа по справі, в особі свого представника ,проти задоволення позову не заперечувала та вважала, що шкода спричинена позивачам неправомірними діями відповідачки, посилаючись на те, що вона самовільно провела холодну воду до свого приміщення та користувалась нею без згоди відповідних органів, що й стало причиною залиття приміщення позивачів.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.09.2006 року, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково. З ОСОБА_1 на її користь стягнуто : у відшкодування матеріальної шкоди 4384 грн.90 коп., витрати, пов*язані з проведенням по справі експертизи в сумі 1000 грн., витрати, пов*язані зі сплатою судового збору в сумі 53 грн.85 коп., та у відшкодування моральної шкоди 4000 грн.. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, в особі свого представника, просить скасувати вказане рішення як незаконне та справу повернути на новий розгляд іншому складу суду.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує неповним з*ясуванням судом обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Задовольняючи частково позовні вимоги позивачки ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що вина відповідачки в залитті нежилого приміщення ОСОБА_3 доведена актом ЖЕУ № 21 від 28.03.2006 року (ас.36).

Однак ,з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки зазначений акт був складений організацією, яка ,згідно договору на технічне обслуговування будинку, несе відповідальність за належний стан комунікацій, розташованих в ньому за межами приміщень та квартир, за відсутності відповідачки.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, прорив труби холодного водопостачання мав місце поза межами приміщення відповідачки (ас 36), доказів того, що вказаний прорив стався внаслідок її дій а саме самовільного підключення до водопостачання, матеріали справи не містять.

Більш того, в матеріалах справи знаходиться акт представника підприємства „Харківводомережі" від 05.07.1999 року (ас.78) ,згідно якого водопровідний ввід є пригодним до експлуатації.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції не звернув увагу на наявність вказаного акту, не дав йому оцінку, не залучивши до участі у справі підприємство, яке давало дозвіл відповідачці на експлуатацію водопроводу.

Відповідно до вимог ч.З ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Незалучення до участі у справі підприємства, яке давало згоду відповідачці на експлуатацію водопроводу свідчить про вирішення судом питання про права та обов*язки осіб, які не брали участі у справі і це, згідно до ч.1 п .4 ст.311І ЦПК України, є обов*язковою підставою для скасування ухваленого по справі рішення та передачі справи на новий розгляд.

Крім цього, при новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно з*ясувати правовідносини, які виникли між сторонами та порядок вирішення виниклого між ними спору, давши належну оцінку наданим сторонами доказів в підтвердження позовних вимог та заперечень проти них.

Керуючись ст.ст. 303,307,311, 315.317,319,218 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_1, в особі свого представника. ОСОБА_2 задовольнити частково.

Скасувати рішення Дзержинського районного суду м Харкова від 20 вересня 2006 року та передати справу на новий розгляд до того ж суду, іншому складу суду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий, суддя:

Судді: