ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 червня 2014 року Справа № 913/1099/14

Провадження № 29/913/1099/14

За позовом Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», м. Київ

до відповідача Луганського Національного Аграрного Університету, м. Луганськ

про стягнення 140 237 грн. 77 коп.

Суддя Якушенко Р.Є.

секретар судового засідання Авілова С.Д.

у засіданні брали участь:

від позивача - Косякова Г.І., заступник директора Луганської філії НАК «Украгролізинг», довіреність № 14/20-144-13 від 31.10.2013; Юдіна Н.П., радник директора з питань безпеки Луганської філії НАК «Украгролізинг», довіреність № 14/20-145-13 від 31.10.2013;

від відповідача - Дорошенко Б.М., керівник юридичного відділу, довіреність № 01/857 від 13.05.2013.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: 16.04.2014 (дата штемпеля на поштовому конверті) Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (далі - ДПАТ «Украгролізинг», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою від 14.04.2014 № 14/1049 до Луганського Національного Аграрного Університету (далі - Університету, відповідача у справі) з вимогами стягнути з останнього 140 237 грн. 77 коп., з яких:

- 134 447 грн. 40 коп. - основний борг за договором фінансового лізингу від 17.05.2012 № 12-12-18 стз-пл/149 (черговий лізинговий платіж до 26.12.2013 згідно пунктів 4.3 - 4.4 договору);

- 3 830 грн. 83 коп. - пеня за прострочення сплати лізингових платежів з 27.12.2013 по 16.03.2014;

- 1 075 грн. 58 коп. - інфляційні нарахування за період прострочення січень - лютий 2014 року;

- 884 грн. 04 коп. - 3 % річних за період прострочення з 27.12.2013 по 16.03.2014.

Позивач з посиланням на норми статей 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статі 193 Господарського кодексу України (далі - ГК Укоаїни) обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору фінансового лізингу № 12-12-18 стз-пл/149 від 17.05.2012.

Луганський Національний Аграрний Університет (далі - Університет) відповідач у справі, надав відзив на позов від 03.06.2014, в якому заперечує проти застосування до нього заходів цивільної відповідальності за порушення зобов'язання та визнає позов в частині стягнення з нього на користь позивача заборгованості з лізингових платежів у сумі 105 036 грн. 97 коп., оскільки відповідачем вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу № 12-12-18 стз-пл/149 від 17.05.2012.

17.12.2013 відповідач оформив чергові платіжні доручення № 1494 на суму 29 410,35 грн. і № 1495 на суму 105 036,97 грн. та вчасно передав до Управління Державної казначейської служби у м. Луганську, оплата не була здійснена.

27.03.2014 відповідач повторно оформив платіжні доручення № 371 на суму 29 410,35 грн. і № 372 на суму 105 036,97 грн. про сплату вже кредиторської заборгованості.

Управління Державної казначейської служби у м. Луганську від 03.04.2014 сплачено було лише 29 410,35 грн. за платіжним дорученням № 371, у сплаті суми 105 036,97 грн. за платіжним дорученням № 372 знову було відмовлено.

Відмову в розрахунково - касовому обслуговуванні відповідача, як розпорядника бюджетних коштів, Управління Державної казначейської служби у м. Луганську пояснено відсутністю «грошових підкріплень», які визначаються Казначейством України (лист від 23.05.2014 № 04-24/1710).

На обґрунтування своїх доводів відповідач надав лист Управління Державної казначейської служби у м. Луганськ Луганської області від 23.05.2014 № 04-24/1710 та платіжні доручення, копії яких залучені до матеріалів справи, а саме:

- від 17.12.2013 № 1494 на суму 29 410,35 грн.;

- від 17.12.2013 № 1495 на суму 105 036,97 грн.;

- від 27.03.2014 № 371 на суму 29 410,35 грн.;

- від 27.03.2014 № 372 на суму 105 036,97 грн.

При з'ясуванні фактичних обставин, дослідженням поданих сторонами у справі доказів, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

17.05.2012 між сторонами у справі укладено договір фінансового лізингу № 12-12-18 стз-пл/14 (далі - Договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого Лізингодавець, позивач у справі, передає Лізингоодержувачу, відповідачу у справі, у користування на визначений договором строк Предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного Лізингоодержувачем, та визначений у додатку до договору «Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу», що є специфікацією Предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору (а.с.7-14).

Згідно пункту 2.1 договору Лізингодавець на письмове замовлення Лізингоодержувача для потреб останнього купує у постачальника Предмет лізингу згідно Порядку використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1904.

Технічні характеристики предмету лізингу та вартість наведені в додатку до договору «Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу», згідно якого Предметом лізингу є одна Сівалка «Horsh Агро-Союз» АТD-9.35, строк лізингу 5 років, у кількості одна одиниця, вартістю з ПДВ - 1 235 729,00 грн. Попередній лізинговий платіж - у частині відшкодування вартості Предмету лізингу, що в подальшому передається в лізинг, у розмірі 15 % його вартості складає з ПДВ - 185 359,35 грн. Предмет лізингу буде передано в термін не пізніше 17.05.2013 (а.с.15).

Строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання - передачі між сторонами (далі - Акт), що укладається у 5 (п'яти) автентичних примірниках (пункту 2.2 договору).

У розділі 3 договору сторони визначили права та обов'язки сторін, зокрема, підпунктом 3.4.3 пункту 3 договору встановлено, що Лізингоодержувач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

У пункті 4.1 договору сторони визначили, що за користування Предметом лізингу Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі, що включають:

- попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості Предмета лізингу в розмірі 15 % його вартості з ПДВ, на який не нараховується лізинговий платіж в частині комісії за організацію поставки Предмета лізингу;

- комісію за організацію поставки Предмета лізингу в розмірі 7 % без ПДВ від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості Предмета лізингу відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість;

- відшкодування вартості Предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості Предмета лізингу;

- комісію за супроводження договору в розмірі 7 % річних без ПДВ від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговим платежем вартості Предмета лізингу відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість.

Лізингоодержувач після укладання договору, на підставі виставленого Лізингодавцем рахунку, який діє протягом трьох днів, перераховує на рахунок Лізингодавця:

- попередній лізинговий платіж у розмірі визначеному пунктом 4.1 цього договору.

Датою сплати попереднього платежу є дата надходження коштів на рахунок Лізингодавця.

Відповідно до пункту 4.3 договору з моменту підписання Акта Лізингоодержувач за користування Предметом лізингу сплачує Лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають:

- відшкодування вартості Предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості Предмета лізингу;

- комісію за супроводження договору у розмірі визначеному пунктом 4.1 цього договору;

- комісію за організацію поставки Предмета лізингу визначеному пунктом 4.1 цього договору, яка сплачується разом зі сплатою чергових лізингових платежів згідно з додатком до договору «Графік сплати лізингових платежів» наступним чином: 90 % сплачуються разом зі сплатою першого чергового лізингового платежу, 10 % сплачуються разом зі сплатою другого чергового лізингового платежу.

Черговість сплати лізингових платежів у частині відшкодування вартості Предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна шести місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акта. Перший лізинговий платіж сплачується через шість місяців з дати підписання Акта, подальші платежі - через кожні шість місяців.

Згідно пункту 4.2 договору розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до договору «Графік сплати лізингових платежів».

До договору додається додаток № 2 «Графік сплати лізингових платежів» підписаний обома сторонами без заперечень, в якому визначений строк та порядок оплати всіх складових лізингових платежів (а.с.16).

На виконання умов договору фінансового лізингу від 17.05.2012 № 12-12-18стз-пл/149 та додатку № 1 «Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу» до нього позивач придбав та передав, а відповідач прийняв в лізинг з 26.06.2012 майно, а саме: Сівалка «Horsh Агро-Союз» АТD-9.35 зав. № U51080202, строк лізингу 5 років, у кількості одна одиниця, вартістю з ПДВ - 1 235 729,00 грн., що підтверджується відповідним актом приймання - передачі сільськогосподарської техніки в користування на умовах договору фінансового лізингу від 17.05.2012 № 12-12-18стз-пл/149, який підписаний обома сторонами без заперечень та скріплений печатками підприємств (а.с.17).

Згідно умов пункту 4.3 договору та Графіку сплати лізингових платежів, що є додатком до нього (а.с.16), відповідач зобов'язався сплатити черговий лізинговий платіж у сумі 134 447 грн. 32 коп. до 26.12.2013.

Відповідач своєчасно у встановлений Графіком слати лізингових платежів строк (до 26.12.2013) не сплатив лізинговий платіж у сумі 134 447 грн. 32 коп., що і стало причиною виникнення даного спору та підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

На підставі пункту 7.1 договору позивач нарахував та пред'явив до стягнення пеню, на підставі статті 625 ЦК України 3 % річних та інфляційні нарахування.

Відповідач визнав позов в частині стягнення з нього на користь позивача заборгованості з лізингових платежів у сумі 105 036 грн. 97 коп. та просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, 3 % ті інфляційних нарахувань з підстав викладених вище.

Під час розгляду справи відповідач у справі повідомив, що 03.04.2014 до порушення провадження у справі (16.04.2014) сплатив лізинговий платіж частково в сумі 29 410,35 грн. за платіжним дорученням № 371.

Представники позивача у судовому засіданні підтвердили щодо часткового перерахування відповідачем лізингового платежу в сумі 29 410,35 грн. за платіжним дорученням № 371.

Відповідач доказів перерахування позивачу чергового лізингового платежу у повному обсязі суду не надав.

Оцінивши обставини справи, подані сторонами у справі докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать, що правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору фінансового лізингу 17.05.2012 № 12-12-18стз-пл/149, до якого застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 глави 58 розділу III Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), параграфом 5 розділу 6 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та Закону України «Про фінансовий лізинг».

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Згідно статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) Лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника), відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов, і передати її у користування Лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Частинами 1, 2 статті 292 ГК України встановлено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» оплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду Лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

У відповідності з правилами статей 43, 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору фінансового лізингу № 12-12-18 стз-пл/149 від 17.05.2012, на підставі якого заявлено позов, позивачем передано відповідачу Предмет лізингу: Сівалка «Horsh Агро-Союз» АТD-9.35 зав. № U51080202, строк лізингу 5 років, у кількості одна одиниця, вартістю з ПДВ - 1 235 729,00 грн., що підтверджується відповідним актом приймання - передачі від 26.06.2012, підписаним сторонами без зауважень.

Відповідно до умов пунктів 4.3-4.4 договору та додатку «Графіку лізингових платежів» до нього відповідач зобов'язався перший лізинговий платіж сплатити через шість місяців з дати підписання Акта (з 26.06.2012), подальші платежі - через кожні шість місяців.

Враховуючи те, що акт приймання - передачі був підписаний сторонами 26.06.2012, відповідач повинен був сплатити черговий лізинговий платіж у сумі 134 447 грн. 32 коп. не пізніше 26.12.2013.

Перевіривши проведені відповідачем розрахунки, суд встановив, що позивач помилково визначив заборгованість за черговий лізинговий платіж у сумі 134 447 грн. 32 коп.

Так, згідно Графіку сума чергового лізингового платежу складає 134 447 грн. 32 коп., відповідач 03.04.2014 (до порушення провадження у справі - 16.04.2014) перерахував частково 29 410 грн. 35 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 371 від 03.04.2013.

Отже, заборгованість склала 105 036 грн. 97 коп., а не 134 447 грн. 32 коп. як зазначив у позові позивач.

Таким чином, залишок не сплачених лізингових платежів за пред'явлений період складає 105 036 грн. 97 коп., що є обґрунтовано заявленою сумою боргу та підлягає до стягнення з відповідача.

В частині стягнення боргу в сумі 29 410 грн. 35 коп. слід відмовити з віднесенням судових витрат в цій частині позову на позивача.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 7.1 договору, за порушення строків сплати лізингових платежів Лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої сум сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Позивачем на підставі пункту 7.1 договору нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 3 830 грн. 83 коп. за період прострочення з 27.12.2013 по 16.03.2014.

Перевіривши розрахунок заявленої суми пені суд дійшов висновку, що позивачем пеня нарахована вірно з дотриманням норм діючого законодавства та умов договору фінансового лізингу № 12-12-18 стз-пл/149 від 17.05.2012.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач, керуючись вказаною нормою закону, заявив до стягнення 3 % річних у сумі 884 грн. 04 коп. за період прострочення оплати з 27.12.2013 по 16.03.2014 та інфляційні нарахування в сумі 1 075 грн. 58 коп. за період прострочення оплати січень - лютий 2014 року.

Перевіркою розрахунку 3 % річних та інфляційних нарахувань за заявлений період порушень законодавства та арифметичних помилок не встановлено.

Судом не приймаються доводи відповідача стосовно не застосування до нього заходів цивільної відповідальності за порушення зобовязання з огляду на наступне.

З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

З огляду на те, що згадану статтю 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.

З урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. При цьому порушення банком, що обслуговує платника (боржника), строку перерахування коштів до банку, який обслуговує кредитора, або несвоєчасне зарахування банками коштів на рахунок кредитора, в зв'язку з чим сталося прострочення виконання грошового зобов'язання, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання цього зобов'язання, однак надає боржникові право звернутися до банку, який його обслуговує, з вимогою щодо сплати пені відповідно до пункту 32.2 статті 32 названого Закону (див. також частину третю статті 343 ГК України) (пункти 1.3, 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що порушення строків перерахування коштів Управлінням Державної казначейської служби у м. Луганську на рахунок позивача у справі не звільняє відповідача у справі від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання встановленої пунктом 7.1 договору, на підстав якого заявлено позов.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 3 830 грн. 83 коп., 3 % річних у розмірі 884 грн. 04 коп. та інфляційні нарахування в сумі 1 075 грн. 58 коп. заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню у загальній сумі 110 827 грн. 42 коп.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 2 216 грн. 55 коп. слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 43, 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Луганського Національного Аграрного Університету, м. Луганськ, 91008, ідентифікаційний код 00493669 на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», вул. Мечникова, буд.16-А, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 30401456 заборгованість у сумі 105 036 грн. 97 коп., пеню у сумі 3 830 грн. 83 коп. за період прострочення з 27.12.2013 по 16.03.2014, інфляційні нарахування у сумі 1 075 грн. 58 коп. за період прострочення січень - лютий 2014 року, 3 % річних у сумі 884 грн. 04 коп. за період прострочення з 27.12.2013 по 16.03.2014, витрати зі сплати судового збору в сумі 2 216 грн. 55 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В частині вимог про стягнення боргу в сумі 29 410 грн. 35 коп. відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено і підписано 06.06.2014.

Суддя Р.Є. Якушенко