11-кп/775/123/2014(м)

221/6127/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 року м. Маріуполь

Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Куракової В.В.

суддів Шаліної Т.О., Топчій Т.В.

при секретарі Черниці О.В.

судовому розпоряднику Пономаренко І.Г.

за участю: прокурора Максименко Н.Г.

обвинуваченої ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальне провадження за апеляцією прокурора на вирок Волноваського районного суду Донецької області від 13 січня 2014 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Октябрське Волноваського району Донецької області, громадянку України, з середньою спеціальною освітою, заміжню, маючу неповнолітню дитину, непрацюючу, не судиму, мешкаючу за адресою: АДРЕСА_1,

засуджено за ст. 191 ч. 1 КК України та призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю строком на 1 рік, за ст. 191 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю строком на 1 рік. Згідно ч. 1 ст. 70 КК України призначено остаточне покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю строком на 1 рік. Відповідно до ст. 75 КК України звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком 1 рік, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку обвинувачена вчинила кримінальні правопорушення за наступних обставин.

Обвинувачена, будучі призначеною на посаду контролера-касира філіалу банку № 3137/067 в сел. Оленівка Волноваського відділення № 3137 Ощадбанку України наказом № 98 від 05.12.2002 р., та будучі матеріально-відповідальною особою згідно з договором про повну матеріальну відповідальність від 01.03.2004 р., маючи доступ до грошових коштів вказаного банку, які були їй ввірені для касового обслуговування клієнтів банку, 06.10.2009 р., знаходячись на своєму робочому місці за адресою сел. Оленівка Волноваського району, вул. Поштова, 85, діючи умисно, з метою незаконного заволодіння чужими грошовими коштами, за допомогою програмного забезпечення провела операцію по видачі готівки в сумі 5460 грн. з ощадного рахунку № НОМЕР_1, відкритого на ім'я ОСОБА_4, роздрукувавши заяву від імені останнього, підробивши в ній і в касовому ордері підпис ОСОБА_4, та привласнила вказану суму грошей, розпорядившись ними на власний розсуд.

Таким чином обвинувачена скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 191 КК України - привласнення чужого майна, яке було їй ввірене.

Вона ж повторно 20.05.2011 р., знаходячись на своєму робочому місці за адресою сел. Оленівка Волноваського району, вул. Поштова, 85, діючи умисно, з метою незаконного заволодіння чужими грошовими коштами, за допомогою програмного забезпечення провела операцію по видачі готівки в сумі 10000 грн. з ощадного рахунку № НОМЕР_2, відкритого на ім'я ОСОБА_5, роздрукувавши заяву від імені останньої, підробивши в ній і в касовому ордері підпис ОСОБА_5, та привласнила вказану суму грошей, розпорядившись ними на власний розсуд.

Також ОСОБА_2 повторно 23.06.2011 р., знаходячись на своєму робочому місці за адресою сел. Оленівка Волноваського району, вул. Поштова, 85, діючи умисно, з метою незаконного заволодіння чужими грошовими коштами, за допомогою програмного забезпечення провела операцію по видачі готівки в сумі 4000 грн. з ощадного рахунку № НОМЕР_2, відкритого на ім'я ОСОБА_5, роздрукувавши заяву від імені останньої, підробивши в ній і в касовому ордері підпис ОСОБА_5, та привласнила вказану суму грошей, розпорядившись ними на власний розсуд.

Вона ж повторно 22.07.2011 р., знаходячись на своєму робочому місці за адресою сел. Оленівка Волноваського району, вул. Поштова, 85, діючи умисно з метою незаконного заволодіння чужими грошовими коштами, за допомогою програмного забезпечення провела операцію по видачі готівки в сумі 4300 грн. з ощадного рахунку № НОМЕР_2, відкритого на ім'я ОСОБА_5, роздрукувавши заяву від імені останньої, підробивши в ній і в касовому ордері підпис ОСОБА_5, та привласнила вказану суму грошей, розпорядившись ними на власний розсуд.

Вона також 26.11.2011 р., знаходячись на своєму робочому місці за адресою сел. Оленівка Волноваського району, вул. Поштова, 85, діючи умисно, з метою незаконного заволодіння чужими грошовими коштами, за допомогою програмного забезпечення провела операцію по видачі готівки в сумі 4000 грн. з ощадного рахунку № НОМЕР_1, відкритого на ім'я ОСОБА_4, роздрукувавши заяву від імені останнього, підробивши в ній і в касовому ордері підпис ОСОБА_4, та привласнила вказану суму грошей, розпорядившись ними на власний розсуд.

Таким чином, обвинувачена скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 191 КК України - привласнення чужого майна, яке було їй ввірене, вчинене повторно.

Прокурор подав апеляційну скаргу на даний вирок, в якій вказує, що вважає вирок незаконним та підлягаючим скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої внаслідок м'якості. Просить вирок скасувати, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_2 визнати винною за ч. 1 ст. 191 КК України та призначити покарання у виді 1 року позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю строком на 1 рік, визнати винною та призначити покарання за ст. 191 ч. 3 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю строком на 1 рік 6 місяців. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю строком на 1 рік 6 місяців. Відповідно до ст. 75 КК України звільнити від відбування основного покарання з іспитовим строком 1 рік.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи апеляції, обвинувачену та її захисника, які заперечували проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає задоволенню за наступних підстав.

Висновки суду про те, що обвинувачена ОСОБА_2 вчинила привласнення чужого майна, яке було їй ввірене та привласнення чужого майна, яке було їй ввірене, вчинене повторно відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Суд першої інстанції дав діям обвинуваченої ОСОБА_2 правильну юридичну оцінку, кваліфікував її дії за ст.ст. 191 ч. 1, 191 ч. 3 КК України.

Висновки суду про винність ОСОБА_2 та правильність кваліфікації її дій в апеляційному порядку не оскаржуються.

В той же час суд першої інстанції призначив обвинуваченій ОСОБА_2 покарання з порушенням кримінального закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Згідно п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд вправі визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим при призначенні за окремі злочини, що входять у сукупність, покарання як одного виду, так і різних. Однакові за видом і розміром покарання поглиненню не підлягають, крім випадку, коли вони призначені у максимальних межах санкцій статей (санкцій частин статей) КК України. Застосовуючи принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, суд повинен зазначити у вироку, про яке саме покарання йдеться - основне чи додаткове.

Суд порушив вимоги вищевказаних норм закону та застосував принцип поглинення до однакових за видом і розміром додаткових покарань.

Відповідно до ч. 1 ст. 420 КПК України апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.

Колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок суду першої інстанції в частині призначення ОСОБА_2 додаткового покарання за ст. 191 ч. 3 КК України, призначивши їй за цією статтею КК України додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю строком на 1 рік 6 місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю строком на 1 рік 6 місяців.

Таким чином, вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання підлягає скасуванню і в цій частині слід постановити новий вирок.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 420 КПК України, колегія суддів, -

ЗАСУДИЛА:

Апеляцію прокурора задовольнити.

Вирок Волноваського районного суду Донецької області від 13 січня 2014 року відносно ОСОБА_2 в частині призначення покарання - скасувати.

ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 191 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю строком на 1 рік;

за ч. 3 ст. 191 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю строком на 1 рік 6 місяців.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю строком на 1 рік 6 місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік, поклавши на неї обов'язки відповідно до ст. 76 КК України протягом іспитового строку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

В решті вирок залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку в Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3 місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді: