Судове рішення #37217878

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ


УХВАЛА


28 березня 2014 року Справа № 909/265/13-г


Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКота О.В.,

суддів:Добролюбової Т.В.,

Козир Т.П.,

Могил С.К.,

Панової І.Ю.,

розглянувши заявуЯремчанської міської ради Івано-Франківської області

про перегляд Верховним Судом України

постановиВищого господарського суду України від 19.11.2013

у справі№ 909/265/13-г

за позовомЯремчанської міської ради

доПриватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго"

простягнення 62728,38 грн.,


В С Т А Н О В И В:


Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.04.2013 у справі №909/265/13-г, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.08.2013, у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2013 у даній справі рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Яремчанська міська рада Івано-Франківської області звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19.11.2013 у справі №909/265/13-г, у якій просить скасувати зазначену постанову та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 31.10.2013 у справі №909/249/13-г, від 28.02.2012 у справі №10/5005/12314/2011, від 13.11.2012 у справі №5023/2476/12, від 03.09.2012 у справі №5021/2718/2011 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.03.2014 повідомлено заявника - Яремчанську міську раду про недоліки поданої заяви та надано строк для усунення недоліків до 14.04.2014.

Заявником вимоги ухвали від 03.03.2014 виконані належним чином: надано документ на підтвердження посадового становища особи, що підписала заяву; копію судового рішення, про перегляд якого подано заяву; копію заяви для відповідача.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 19.11.2013 у справі №909/265/13-г, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для відмови в позові про стягнення збитків, що полягають в неотриманні орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності, виходячи при цьому із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи. Так, судами встановлено: відсутність у діях відповідача повного складу цивільного правопорушення, зокрема, протиправної поведінки, оскільки складений позивачем акт не є належним доказом, який підтверджує розмір завданих збитків; відповідач користується земельною ділянкою на підставі чинного Державного акта на право постійного користування землею, виданого за рішенням міської ради; за відповідачем зберігається право користування спірною земельною ділянкою для розміщення енергооб'єктів.

Водночас у постанові від 31.10.2013 у справі №909/249/13-г суд касаційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача збитків у вигляді неодержаного доходу за використання земельної ділянки (у частині, що стосується доводів заявника), виходячи із встановлених судом обставин справи про те, що позивачем доведено належними засобами доказування наявність вини та протиправної поведінки відповідача та причинно наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача у розмірі, заявленому до стягнення. Крім того, рішенням суду в іншій господарській справі встановлено, що відповідач використовує спірну земельну ділянку без належно оформлених правовстановлюючих документів; наявний у відповідача Державний акт на право постійного користування землею, виданий на підставі рішення міської ради, не є належним документом, оскільки містить невірне найменування відповідача, а також у нього внесені зміни у зв'язку із зменшенням розміру земельної ділянки.

У постанові від 28.02.2012 у справі №10/5005/12314/2011 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача збитків у вигляді недоотриманих бюджетом доходів за фактичне використання земельної ділянки, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи. Так, судами встановлено наступне: відповідачем не сплачувалась орендна плата за земельну ділянку до міського бюджету, у зв'язку з чим рішенням виконавчого комітету міської ради визначено розмір збитків, заподіяних місцевому бюджету з урахуванням рішень міської ради, які на момент вирішення спору не оскаржувались; відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів; доказів отримання відповідачем у встановленому законом порядку спірної земельної ділянки у користування матеріали справи не містять.

У постанові від 13.11.2012 у справі №5023/2476/12 суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача збитків у вигляді неодержаного доходу в зв'язку з використанням земельної ділянки з порушенням вимог діючого законодавства, оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач використовував земельну ділянку без належного правового оформлення (договору оренди), що позбавило позивача, як власника цієї земельної ділянки, права отримувати дохід у вигляді орендної плати. Указане свідчить про доведеність факту протиправної поведінки з боку відповідача щодо порушення інтересів позивача та факту понесення позивачем заявлених до стягнення збитків.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Разом з тим, постанова Вищого господарського суду України від 03.09.2012 у справі №5021/2718/2011 не може бути доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права з огляду на відмінність предмета позову у даній справі у порівнянні зі справою №909/265/13-г, у якій заявлено про перегляд постанови, що виключає подібність правовідносин у розумінні статті 11116 ГПК України. Так, у справі №909/265/13-г предметом позову є стягнення збитків, що полягають в неотриманні орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності, тоді як у справі №5021/2718/2011 позов заявлено про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою на підставі договору оренди.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що за змістом частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу ХІІ2 ГПК України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Отже, в порядку, встановленому розділом ХІІ2 ГПК України, правова оцінка повноти дослідження обставин справи попередніми судовими інстанціями під час перегляду судових рішень не здійснюється.

За таких обставин відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України


У Х В А Л И В:


Відмовити Яремчанській міській раді Івано-Франківської області в допуску справи №909/265/13-г до провадження Верховного Суду України.


Головуючий суддя О. Кот

Судді Т. Добролюбова

Т. Козир

С. Могил

І. Панова




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація