Єдиний унікальний номер 234/3070/14-к
Номер провадження 11-кп/775/1177/2014
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого судді Повзло В.В.
суддів: Терещенко І.В., Брагіна І.Б.
при секретарі Доманському М.Р.
з участю:
прокурора Сухарєвої О.В.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку в режимі відеоконференції з приміщенням Артемівського слідчого ізолятора управління Державної пенітенціарної служби України Донецької області матеріали кримінального провадження в ЄРДР № 12014050390000226 від 27.01.2014 року за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Краматорського міського суду від 04 квітня 2014 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дзержинськ Донецької області, українця, громадянина України, що має середню спеціальну освіту, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючого, місця реєстрації не має, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз 20.05.2008 року Дружківським міським судом Донецької області за ст.186 ч.2 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 02.11.2011 року за ухвалою Калінінського районного суду м. Горлівка Донецької області від 25.10.2011 року на 1 рік 2 місяці 23 дні,
засуджено за ч.2 ст.121 КК України до семи років позбавлення волі.
ВСТАНОВИЛА:
Згідно з вироком суду першої інстанції: 22.01.2014 року приблизно о 12 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, разом із своєю співмешканкою ОСОБА_2, знаходився за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1. В цей час, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла сварка, через те, що остання почала його ображати нецензурною лайкою та виганяти з квартири. Обурившись за це на ОСОБА_2, у ОСОБА_1 виник умисел на спричинення їй тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, знаходячись у гостьовій кімнаті вищезазначеної квартири, умисно з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_2 два удари кулаком правої руки в область голови зліва.
В результаті протиправних дій ОСОБА_1, ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження: синець у зовнішнього кута лівого ока з переходом на верхню повіку лівого ока, садно на слизовій верхньої губи, двостороння субдуральна гематома об'ємом до 100 см.куб., що локалізується над лобовими, скроневими, тім'яними частками правої потиличної часток і базально в передній черепній ямці і в середній черепній ямці зліва, осередкове крововиливи під м'які мозкові оболонки на конвекситальній поверхні правої тім'яної частки головного мозку, венозне повнокров'я внутрішніх органів, дистелектази і вогнища гострої емфіземи легенів, набряк легенів і головного мозку, які відносно живої людини, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року о 10 годині 20 хвилин в травматологічному відділенні КМУ «Міська лікарня №3» м. Краматорська ОСОБА_2 від отриманих тілесних ушкоджень померла.
Смерть ОСОБА_2 настала від отриманої закритої черепно-мозкової травми, що супроводжується двосторонньою субдуральною гематомою, крововиливом під м'які мозкові оболонки правої тім'яної частки, яка ускладнилась розвитком набряку головного мозку. Між заподіяними ушкодженнями в області голови і настанням смерті є прямий зв'язок.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 просить скасувати вирок суду як незаконний та необґрунтований, матеріали кримінального провадження направити на новий судовий розгляд. Крім того вважає вирок суду необґрунтованим і в частині призначеного покарання, вважаючи призначене покарання надмірно суворим.
Мотивуючи вимоги апеляційної скарги зазначає, що висновки суду, викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи, висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими в ході судового розгляду, суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, вирок постановлено без дотримання вимог кримінального процесуального закону.
Зазначає, що первісні показання, під час досудового розслідування, в яких визнав свою вину він давав під психологічним впливом зі сторони співробітників міліції. Його показання не відповідають фактичним обставинам, які відбулись насправді, слідчий самостійно склала протокол його допиту та дала йому на підпис.
Суд не прийняв до уваги, що ОСОБА_2 страждала на епілепсію через, що викликали швидку медичну допомогу. Свідок по справі не міг бути очевидцем тому, що під час конфлікту перебував в сильному стані алкогольного сп'яніння та в іншій кімнаті.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, обвинуваченого ОСОБА_1, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги і наполягав на скасуванні вироку, прокурора, який не погодився з доводами апеляції, вважаючи вирок суду законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 в суді першої інстанції провину у спричиненні потерпілій ОСОБА_2 умисних тілесних ушкоджень, визнавав повністю.
В апеляційній скарзі обвинувачений змінив свою позицію і фактично не визнав вину у інкримінованому йому злочині, заявляючи про хворобу ОСОБА_2, яка могла стати причиною смерті потерпілої, крім того зазначив, що під час досудового розслідування був змушений, під психологічним впливом з боку робітників міліції, обмовити себе його первинні показання викладені не вірно..
Однак з такими доводами обвинуваченого ОСОБА_1 колегія суддів погодитись не може, вони повністю спростовуються матеріалами кримінального провадження.
Висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке він засуджений, при вказаних у вироку обставинах, ґрунтуються на підставі об'єктивно з'ясованих обставинах, які підтверджені доказами, наданими під час судового розгляду, і яким суд дав належну оцінку відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Зайняту позицію обвинуваченого колегія суддів розцінює, як бажання ухилитися від кримінальної відповідальності.
Так, колегія суддів критично ставиться к доводам апеляційної скарги обвинуваченого в частині того, що не від його дій настала смерть потерпілої, у нього не було умислу, спрямованого на спричинення потерпілій умисних тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілої, оскільки вони спростовуються показаннями самого обвинуваченого в суді першої інстанції, якими він визнав свою провину, характером та локалізацією тілесних ушкоджень, те, що ОСОБА_1 наносив потерпілій тілесні ушкодження у життєво-важливі органи тіла, висновками судово-медичних експертиз.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано в основу обвинувального вироку покладено показання обвинуваченого ОСОБА_1 в суді першої інстанції, який показав суду, що 22.01.2014 року він разом з ОСОБА_2 ОСОБА_3 розпивали спирт за його місцем мешкання. Вони випили приблизно 1 л. спирту, який розводили з водою. Приблизно о 12 годині 30 хв. між ним та ОСОБА_2 виникла сварка в ході якої він ударив ОСОБА_2 2 рази рукою в обличчя. ОСОБА_2 залишалася в свідомості та пішла умитися. Після цього він пішов з квартири та повернувся ввечері наступного дня. Коли він уходив в квартирі залишалася тільки ОСОБА_2, ОСОБА_3 пішов раніше нього. Коли він повернувся до квартири, то побачив, що ОСОБА_2 дуже погано, вона лежала на ліжку та не підводилася. Він викликав швидку допомогу. У скоєному розкаюється.
Таким чином доводи апеляції є необґрунтованими, матеріали кримінального провадження в сукупності свідчать по те, що умисел ОСОБА_1 був спрямований саме на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій.
Об'єктивна сукупність доказів по справі виключає можливість спричинення тілесних ушкоджень потерпілій іншою особою.
Системний аналіз доводів апеляційної скарги з матеріалами кримінального провадження та проведеного судового розгляду, дає підстави колегії суддів дійти висновку, що в судовому провадженні всі наявні докази було ретельно перевірено, ним надана вірна оцінка з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку для ухвалення обвинувального вироку.
Потерпіла ОСОБА_4 суду першої інстанції показала, що 24.01.2014 року ввечері вона дізналась, що її мати ОСОБА_2 забрала швидка допомога і вона у поганому стані перебуває у лікарні. Коли вона приїхала до лікарні, то побачила на обличчі матері велику гематому. Матері було дуже погано, вона не могла рухати головою та спочатку її не впізнала. Після ліків матері стало краще, вона її впізнала. Коли вона спитала у матері, що з нею трапилося та відповіла, що її побив співмешканець ОСОБА_1. Мати боялася ОСОБА_1, бо останній час він часто її бив. Наступного дня, ІНФОРМАЦІЯ_2 року мати померла в лікарні.
Протоколом огляду місця події від 27.01.2014 року з фототаблицею до нього, з підтверджується, що місцем вчинення кримінального правопорушення є однокімнатна квартира АДРЕСА_1 (а.п.39-42).
Слідчим експериментом за участю підозрюваного ОСОБА_1 від 24.02.2014 року, встановлено і вбачається, як, де і при яких обставинах ОСОБА_1 наносив удари потерпілій ОСОБА_2 та їх локалізацію (а.с. 51-55).
Слідчим експериментом за участю свідка ОСОБА_3 від 28.01.2014 року встановлено, що він вказав на місце вчинення кримінального правопорушення, розташування ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в квартирі під час сварки, при яких обставинах ОСОБА_1 наносив удари потерпілій ОСОБА_2 та їх локалізацію (а.п. 46-48).
Колегія суддів враховує, що свідок під час проведення слідчого експерименту був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, підстав ставити під сумнів ці показання колегія суддів не вбачає.
Відповідно до висновку судово-медичного експерта №38 від 27.01.2014 року, при дослідженні трупа ОСОБА_2 виявлені наступні ушкодження: крововилив у зовнішньому куту лівого ока з переходом на верхнє повіко лівого ока, садно на слизовій верхньої губи, двостороння субдуральна гематома, об'ємом до 100 см.куб., що локалізується над лобовими, скроневими, тім'яними частками правої потиличної часток і базально в передній черепній ямці і в середній черепній ямці зліва, осередкове крововиливи під м'які мозкові оболонки на конвекситальній поверхні правої тім'яної частки головного мозку, венозне повнокров'я внутрішніх органів, дистелектази і вогнища гострої емфіземи легенів, набряк легенів і головного мозку. Вказані ушкодження утворилися від не менш двох ударних впливів тупим предметом, давність появи менше 3 діб до моменту настання смерті, знаходиться з причиною смерті у прямому зв'язку та у живої людини мали б ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.
Крововилив на шкірі верхньої та середньої третини правого та лівого плеча, на тильної поверхні лівого передпліччя, що утворилися від ударних або стискаючих впливів тупими предметами: крововиливи на шкірі голеній, що утворилися від ударних впливів тупими предметами: садно на шкірі правого коленого суглобу, що утворилася від слизької дії тупого предмету. Ці ушкодження мають давність утворення не менш 3 діб до моменту настання смерті, ніякого відношення до її причини не мають та у живої людини мали би ознаки легких тілесних ушкоджень.
Причиною смерті ОСОБА_2 є отримана нею закрита черепно-мозкова травма, що супроводжується двосторонньою субдуральною гематомою, крововиливом під м'які мозкові оболонки правої тім'яної частки, яка ускладнилась розвитком набряку головного мозку. Між заподіяними ушкодженнями в області голови та настанням смерті є прямий зв'язок. Смерть наступила у вказаний в медичних документах час.
При судово-токсилогічному дослідженні крові, сечі, крові субдуральної гематоми та змісту шлунку трупа спирт етиловий та інші спирти не виявлені.
Характер та локалізація виявлених ушкоджень в області голови дозволяють виключити можливість утворення них в результаті падіння з положення стоячи та удару об тупий предмет, (а.п.43-45)
Відповідно до висновку судово-медичного експерту №5 від 24.02.2014 року, давність утворення травми менше трьох діб до моменту настання смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 р. о 10 годині 20 хвилин, що допускає можливість утворення її у вказаний у фабулі строк -22.01.2014 року о 12 годині 30 хвилин, (а.п. 49-50)
Відповідно до висновку судово-медичного експерту №7 від 05.03.2014 року, при проведенні слідчого експерименту як за участю свідка ОСОБА_3, так і за участю підозрюваного ОСОБА_1, можливо утворення виявленої при дослідженні трупа черепно-мозкової травми при механізмі нанесення ударів, вказаного ОСОБА_3 та ОСОБА_1 Виявлені при дослідженні трупа крововиливи на шкірі верхніх кінцівок, утворилися в результаті ударних чи стискаючих впливів тупими предметами, що могло мати місце при захваті кінцівок руками, в тому числі при механізмі, вказаному ОСОБА_1 при проведенні слідчого експерименту. Характер та локалізація ушкоджень на ніжних кінцівках допускає можливість їх утворення в результаті падіння з положення стоячи та удару об тупий предмет, (а.п.56-57)
Висновками вищезазначених судово-медичних експертиз в повному обсязі спростовується твердження обвинуваченого, що причиною смерті потерпілої могло стати її захворювання.
Відповідно до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи №196 від 06.03.2014 року, ОСОБА_1, 1981 року народження, виявляє легку розумову відсталість з поведінческими порушеннями, які не потребують лікарняних засобів, ускладнену психічними та поведінческими порушеннями від вживання алкоголю з шкідливими наслідками (олігофренія в ступені легкої дебільності з емоційно-волевою нестійкістю, побутове пияцтво з психопатизацією особистості по збудному типу). В момент здійснення інкримінованого діяння міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В момент здійснення правопорушення ОСОБА_1 не знаходився в тимчасово хворобливому стані, який лишає його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними. Після здійснення правопорушення переніс легкий депресивний епізод (невротична депресія), з якого на момент огляду практично повністю вийшов. Небезпеки для себе та оточуючих за своїм психічним станом не представляє. В теперішній час за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових дій медичного характеру не потребує, (а.п.58-62).
Вищевикладена сукупність доказів по справі підтверджує винність ОСОБА_1 в скоєніі кримінального правопорушення при викладених у вироку обставинах.
Одночасно, колегія суддів не може визнати обґрунтованими і доводи принесеної апеляції про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, про те, що вирок ґрунтується на непослідовних показаннях свідків, що спростовується сукупністю наведених доказів.
Всім зібраним по справі доказам, суд дав належну оцінку, зробив обґрунтований висновок про винність ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за який він засуджений, правильно кваліфікував дії обвинуваченого.
Твердження обвинуваченого про те, що він обмовив себе і дав неправдиві свідчення під час досудового розслідування, які не можуть бути доказом його вини, колегія суддів не приймає до уваги через те, що судом в основу обвинувального вироку покладено показання ОСОБА_1, які він безпосередньо давав суду першої інстанції.
Обговорюючи викладені в апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_1, доводи про призначення йому більш м'якого покарання, колегія суддів не вважає їх слушними, оскільки при призначенні покарання суд першої інстанції врахував тяжкість скоєного ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше судимий, за місцем проживання характеризується задовільно.
Покарання, призначене обвинуваченому відповідає вимогам ст.65 КК України, так як визначено в мінімальних межах, встановлених санкцією ч. 2 ст. 121 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та конкретних обставин даної справи.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд вірно призначив ОСОБА_1, покарання за ч. 2 ст.121 КК України, воно є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування вироку, колегія суддів також не вбачає.
Керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Вирок Краматорського міського суду від 04 квітня 2014 року відносно ОСОБА_1, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскарженою в касаційному порядку в Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення копії ухвали.
Судді: