ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.06.2014 року Справа № 904/776/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Павловського П.П.-доповідача
суддів: Науменка І.М., Кузнецова В.О.
при секретарі судового засідання: Петровська А.В.
Представники сторін:
від позивача: Когун П.А., представник, довіреність №б/н від 28.01.14,
Чорний В.А., представник, довіреність №б/н від 28.01.14,
представник відповідача не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД"
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2014 року
по справі № 904/776/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажтеплострой", м. Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД", м. Дніпропетровськ
про стягнення 17 177, 19 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2014 року (суддя Рудовська І.А.) позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажтеплострой" 16 636,03 грн. (шістнадцять тисяч шістсот тридцять шість грн. 03 коп.) - основного боргу, 370,27 грн. (триста сімдесят грн. 27 коп.) - пені, 170,89 грн. (сто сімдесят грн. 89 коп.) - 3 % річних, 1 827,00 грн- судового збору.
Рішення мотивоване тим, що матеріалами справи доведено факт невиконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій відповідно до вимог закону.
Не погодившись з зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД", звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та задовольнити заяву відповідача про розстрочку виконання рішення строк на 2 місяці.
В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що відповідач належним чином не був повідомлений про час та місце розгляду даної справи та відповідно позбавлений права додавати пояснення, а саме можливості звернутися до суду з заявою про розстрочку виконання рішення суду строком на 2 місяці у зв'язку з тяжким матеріальним становищем Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД".
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.05.14р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду.
Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦМОНТАЖТЕПЛОСТРОЙ" надано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" не використав своє право бути присутнім у судовому засіданні, хоча товариство належним чином повідомлялося про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України.
В судовому засіданні 02.06.14р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.05.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажтеплострой" (виконавець) та Публічним акціонерним товариством "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (замовник) укладений договір № 560131112 (далі-Договір) (а.с. 08-10)
За змістом п1.1. Договору замовник зобов'язується прийняти і сплатити роботи транспортного засобу виконавця відповідно до Протоколу узгодження договірної ціни (Додаток №1 до договору, що є його невід'ємною частиною).
Орієнтовна сума договору складає 10 000 грн., у тому числі ПДВ 1 666,67 грн. (п. 2.1. Договору).
12.08.2013 р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №1 до Договору від 24.05.2013 р. №560131112 про збільшення орієнтованої суми договору на 40 000 грн. з ПДВ. Орієнтовна сума договору (п.2.1) складе 50 000 грн., в тому числі ПДВ 8 333,33 грн.
Відповідно до п. 4.1. Договору термін виконання робіт: травень 2013 року - січень 2014р.
За змістом п. 5.2. Договору замовник оплачує надані виконавцем послуги транспортного засобу виходячи фактично відпрацьованих транспортним засобом машино-часів на підставі підписаних сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт, а також змінних рапортів оформлених відповідно до чинного законодавства.
В п. 5.3. договору сторони погодили, що розрахунки за договором здійснюються щомісячно, в порядку перерахування замовником на розрахунковий рахунок виконавця вартості виконаних робіт протягом 60 календарних днів після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт, за наявності рахунку і податкової накладної.
Так, на виконання умов зазначеного вище Договору, позивач надав послуги транспортного засобу: автокрана КТА-16т, що підтверджується копіями актів здачі-приймання робіт (надання послуг) від 11.07.13 р. № 69, від 25.07.2013 р. № 77, від 07.08.2013 р. № 80 (а.с. 12-14).
Проте, Відповідач не виконав договірні зобов'язання в частині оплати наданих послуг в загальному розмірі - 16 636,03 грн.
Позивачем Відповідачу була направлена претензія за вих. №123/12 від 23.12.13 p., але претензія залишена без відповіді та без задоволення.
У відповідності зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, що передбачено ст. 526 ЦК України.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, про що зазначено в ст. 625 ЦК України.
Відтак, на думку колегії Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦМОНТАЖТЕПЛОСТРОЙ" має право вимагати від Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" належного виконання зобов'язання за укладеним договором, оскільки позовні вимоги підтвердженні матеріалами справи, а отже, правомірно задоволені у сумі 16 636,03 грн. - основного боргу, 370,27 грн. - пені, 170,89 грн. - 3 % річних.
У підсумку, колегія суддів не погоджується з твердженнями апелянта з приводу того, що його позбавили можливості приймати участь у розгляді справи.
Відповідно до абзацу 3.9.1. пункту 3 Постанову Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Ухвали суду були направлені відповідачу замовною кореспонденцією за адресою яка зазначена в позовній заяві, що підтверджується штампами канцелярії суду на зворотних аркушах паперу та поштовими повідомленнями (а.с. 28-29). До того ж, з клопотання відповідача (а.с. 36) вбачається, що йому відомо про час та місце розгляду справи, однак Відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.
Також скаржник в своїх доводах посилається на те, що рішення суду позбавило його можливості звернутися з заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду, що на думку колегії є безпідставним з огляду на наступне.
Згідно ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Таким чином, виходячи з положень ст. 121 ГПК України, розстрочка виконання рішення суду можлива лише при наявності обставин що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за ініціативою господарського суду, який видав виконавчий документ.
Також слід зауважити, що відповідно до ч. 3 ст 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм правильну юридичну оцінку, прийняв законне і обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, а тому його слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.101, 103, 105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2014р. у справі № 904/776/14 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" - без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя П.П. Павловський
Суддя І.М. Науменко
Суддя В.О. Кузнецов