№ 249/1425/14-к

В И Р О К

Іменем України

м.Шахтарськ

05 червня 2014 року

Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Морозової І.В.,

за участю секретаря - Олійник Ю.О.,

прокурора - Прокопової Л.П.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР 07 березня 2014 року за № 12014050560000374, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який народився в м. Актюбінськ Республіки Казахстан, має середню спеціальну освіту, не працює, не одружений, не судимий, проживає за адресою АДРЕСА_1,

- у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Згідно з рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 28 лютого 2005 року ОСОБА_1 зобов'язаний до виплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частки його доходу щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 лютого 2005 року до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4. Однак ОСОБА_1 злісно ухиляється від виплати аліментів, встановлених зазначеним судовим рішенням, гроші на утримання дитини навмисно не виплачує, приховує заробітки (доходи), що підлягають обліку при відрахуванні аліментів, в центрі зайнятості на обліку не перебуває, дій для працевлаштування не здійснює, в результаті чого за період з 10 травня 2009 року по 25 березня 2014 року виникла заборгованість в сумі 40448,30 грн., що перевищує сукупну суму виплат відповідних платежів за 6 місяців.

Своїми діями, які виразилися у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 164 КК України.

Вина обвинуваченого скоєнні інкримінованого злочину підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме - поясненнями обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1, повністю визнавши себе винним у скоєнні злочину, пояснив суду, що рішенням суду зобов'язаний сплачувати на користь потерпілої ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 2001 року народження. Однак аліменти не сплачував, оскільки не міг влаштуватись на роботу. Мав раптові заробітки, але на утримання доньки з цих заробітків нічого не передавав. В скоєному розкаюється. Зобов'язується щомісячно погашати заборгованість.

Відповідно до ст. 349 КПК України судом не досліджувались інші докази, подані на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення та інших обставин кримінального правопорушення, які ніким не оспорювались.

Оскільки учасники судового провадження вважають, що фактичні обставини справи підтверджуються доказами, що маються в справі та не потребують дослідження в ході судового розгляду, суд також визнає їх доказаними, а саме - фактичні обставини щодо дати, часу, місця, способу скоєння злочину, форми умислу.

При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, та роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 винен у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Обвинувачений вважається не судимим, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, є щире каяття, оскільки він повністю визнав вину та дав правдиві пояснення про обставини скоєння злочину. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує, що вчинений ним злочин є злочином невеликої тяжкості, особу винного, наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин і вважає необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів обрати покарання у вигляді громадських робіт.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, призначивши покарання у вигляді громадських робіт на строк вісімдесят годин.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 КПК України.

Суддя Морозова І.В.