Єдиний унікальний номер 243/482/14-ц Номер провадження 22-ц/775/2893/2014
Головуючий у 1 інстанції Хаустова Т.А.
Категорія: 23 Доповідач Іванова А.П.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 червня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого ЛІСОВОГО О.О.,
Суддів: КІЯНОВОЇ С.В., ІВАНОВОЇ А.П.,
При секретарі Доброрез А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Квадро А»
на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19 лютого 2014 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД» до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Квадро А», третя особа - реєстраційна служба Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області, про визнання договору оренди землі недійсним -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19 лютого 2014 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД» до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Квадро А», третя особа - реєстраційна служба Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області про визнання договору оренди землі недійсним задоволено.
Визнаний недійсним договір оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВ «Квадро А», укладений 01 листопада 2013 року.
Додатковим рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26 березня 2014 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ТОВ «Квадро А» на користь ТОВ «СК-ЛТД» судовий збір у розмірі 243грн. 60коп.
В апеляційній скарзі ТОВ «Квадро А» просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що ніякого договору оренди землі між ТОВ «СК ЛТД» та ОСОБА_1 не укладалось, оскільки підписаний ними договір не пройшов державну реєстрацію, на відміну від цього договір оренди землі, укладений між ТОВ «Квадро А» та ОСОБА_1 пройшов державну реєстрацію у встановленому законом порядку, є чинним і немає жодних підстав для визнання його недійсним. Зазначив, що договір оренди набирає чинності з моменту його державної реєстрації. Посилання суду на те, що СК «ЛТД» було позбавлено можливості здійснити державну реєстрацію договору внаслідок дій ОСОБА_1 є нікчемними, оскільки це відповідає свободі договору і вирішується виключно стороною договору і ніхто не може зобов'язати сторону провести державну реєстрацію договору, навіть суд. Висновок суду про те, що спірна земельна ділянка не передана ОСОБА_1 ТОВ «Квадро А» не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки в матеріалах справи є акт прийому-передачі земельної ділянки від 01.11.2013р. Посилання суду першої інстанції на ухвали Верховного суду України від 18.12.2013 року у справі № 6-127цс13 та від 25.12.2013р. у справі №6-118цс13 є необґрунтованими, оскільки ці ухвали регулюють інші правовідносини та прямо вказують на те, що договір оренди, який не пройшов державну реєстрацію, є неукладеним.
ТОВ «СК-ЛТД», звернувшись до суду з позовом до ОСОБА_1, ТОВ «Квадро А», третя особа - реєстраційна служба Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області про визнання договору оренди землі недійсним, зазначив, що 01 січня 2011 року між ТОВ «СК-ЛТД» та ОСОБА_1 було досягнуто домовленості про передачу в строкове платне користування земельної ділянки площею 3,0171га, яка є власністю ОСОБА_1 Зазначена земельна ділянка складається з двох земельних ділянок кадастровий №1424256200140000552 та кадастровий №14242562001440000553. Зазначена домовленість була письмово зафіксована шляхом підписання відповідного договору оренди. Факт передання земельних ділянок підтверджує акт від 01.01.2011року. Однак ОСОБА_1 не було забезпечено надання необхідної документації з землеустрою, що стало на заваді державній реєстрації договору оренди. Однак, навіть при відсутності державної реєстрації договору оренди, сторони розпочали і надалі тривалий час здійснювали фактичну реалізацію умов досягнутої угоди. За користування ділянкою позивачем на користь ОСОБА_1 протягом 2011-2013 років перераховувались обумовлені грошові кошти в сумі 5380,02грн., у тому числі: 808,64грн. (надання пшениці) та 485,19грн. за 2011 рік; 1992,37грн. за 2012 рік; 2093,82грн. за 2013рік. Зазначена оплата користування відповідачем ОСОБА_1 приймалась без зауважень і заперечень. Однак у грудні 2013 року позивачу стало відомо, що відповідачами було вчинено дії, які перешкоджають реалізації умов договору оренду та реєстрації права оренди земельної ділянки. ОСОБА_1 було здійснено державну реєстрацію права власності на орендовану позивачем земельну ділянку лише 01.11.2013р., при цьому, ним було підписано з ТОВ «Квадро А» договір оренди цієї ж земельної ділянки, на підставі чого ТОВ «Квадро А» в подальшому вчинено державну реєстрацію права оренди. Договір оренди від 01.01.2011 року не був припинений, навпаки, він виконувався реально: протягом 2013 року передана позивачу земельна ділянка була залучена до господарської діяльності і використовувалась за цільовим призначенням - для виробництва сільськогосподарської продукції, а за користування ділянкою сплачувались грошові кошти, які приймались ОСОБА_1, позивач не мав і не має наміру ініціювати рішення про дострокове припинення орендних правовідносин. За таких підстав просив визнати недійсним договір оренди землі, укладений 01.11.2013року між ОСОБА_1 та ТОВ «Квадро А».
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «СК-ЛТД», суд першої інстанції виходив з того, що в порушення вимог ст.15 ЗУ «Про оренду землі» належна ОСОБА_1 на праві власності земельна ділянка площею 3,0171га за договором оренди землі від 01 листопада 2013 року ТОВ «Квадро А» не передана, а з 01 січня 2011 року по теперішній час знаходиться у користуванні позивача і використовується ним у власній діяльності. За змістом договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Квадро А» 01 листопада 2013 року, сторони досягли домовленості про передачу ТОВ «Квадро А» тієї самої земельної ділянки, яка за актом прийому-передачі об'єкта оренди за договором оренди від 01 січня 2011 року вже на той час була передана ТОВ «СК-ЛТД» на виконання умов раніше укладеного договору оренди між позивачем та ОСОБА_1, який в односторонньому порядку відмовився від виконання умов договору і виконання зобов'язань за договором оренди, раніше укладеного з ТОВ «СК-ЛТД», тобто відповідач ОСОБА_1 вчинив дії, які обмежили право і спроможність ТОВ «СК-ЛТД» здійснити державну реєстрацію права оренди на підставі чинного договору оренди з ОСОБА_1 Крім того, на момент укладання договору оренди землі між ТОВ «Квадро А» та ОСОБА_1 01 листопада 2013 року сторони цього договору були обізнані як про наявність чинних договірних відносин між ТОВ «СК-ЛТД» та ОСОБА_1 так і про те, що вказана у договорі земельна ділянка фактично передана власником землі ТОВ «СК-ЛТД» не поверталась і до теперішнього часу.
Відповідач ОСОБА_1, представник відповідача ТОВ «Квадро А» та представник третьої особи - реєстраційної служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області в судове засідання апеляційного суду не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином (а.с.136, 138-139, 141).
Відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача ОСОБА_2, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до вимог ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 3,0171га, яка розташована на території Райгородської селищної ради Слов'янського району Донецької області (а.с.8).
01 січня 2011 року між позивачем ТОВ «СК-ЛТД» та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець ОСОБА_1 передав орендару - Товариству з обмеженою відповідальністю «СК- ЛТД» в строкове - на десять років, платне використання приналежну йому на праві власності земельну ділянку загальною площею 3,0171га, яка знаходиться на території Райгородської селищної ради. Між ТОВ «СК-ЛТД» та ОСОБА_1 було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, передбачених Законом України «Про оренду землі» та складено про це письмовий документ за формою, визначеною Постановою Кабінету Міністрів України №220 від 03 березня 2004 року (а.с. 9-13).
Однак судом першої інстанції встановлено, що у відповідності до чинного на 01 січня 2011 року законодавства договір оренди земельної ділянки від 01 січня 2011 року, укладений між ТОВ « СК- ЛТД» та ОСОБА_1 не був зареєстрований у Слов'янському районному відділі ДРФ ДП «ЦДЗК», тобто не отримав державної реєстрації. За користування даною земельною ділянкою ТОВ «СК-ЛТД» на користь ОСОБА_1 протягом 2011-2013років перераховувалися обумовлені грошові кошти в сумі 5380,02 грн., у тому числі: 808,64 грн. (надання пшениці) та грошові кошти - 485,19 грн. за 2011 рік; грошові кошти 1992,37 грн. за 2012 рік; грошові кошти 2093,82 грн. за 2013 рік. (а.с. 14-17).
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що 01.11.2013р. між відповідачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «Квадро А» укладений договір оренди земельної ділянки площею 3,0171га, яка розташована на території Райгородської селищної ради Слов'янського району Донецької області, та який зареєстрований у Реєстраційній службі Слов'янського МРУЮ Донецької області 01.11.2013р. (а.с.19-25).
Відповідно до ст.13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 14 ЗУ «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Відповідно до вимог ст.16 зазначеного закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.
Судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини, які регулювались законодавством, чинним до 01 січня 2013 року, яким визначалось, що моментом укладення договору оренди землі (набуття договором чинності) є його державна реєстрація (ст.640 ЦК України, ст.ст.18, 20 Закону України «Про оренду землі).
Частиною 3 ст. 640 ЦК України встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» не є вчиненим правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин (договір) підлягає такій реєстрації. Тобто для набуття чинності договором оренди землі необхідно було його зареєструвати у встановленому законом порядку. Лише після його державної реєстрації договір вважається укладеним та набуває чинності.
Відповідно до положень ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Крім того, судом першої інстанції правильно встановлено, що оспорюваний договір між ТОВ «СК-ЛТД» та ОСОБА_1 від 01 січня 2011 року державної реєстрації не пройшов, а отже, не є вчиненим у розумінні ст.210 ЦК України.
Наведені судом першої інстанції підстави для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 01.11.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Квадро А», не є тими підставами передбаченими ст. 215 ЦК України, з якими законодавство пов'язує визнання недійсним правочину.
За наведених вище правових підстав, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У відповідності до п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 316 ЦПК України апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Квадро А» - задовольнити.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19 лютого 2014 року та додаткове рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26 березня 2014 року скасувати.
В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД» до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Квадро А», третя особа - реєстраційна служба Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області, про визнання договору оренди землі недійсним - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: