Справа № 22ц-720                                                                       Суддя 1-ї ін.- Ясинський О.В.

Категорія - 21                                                                                       Доповідач - Бабенко П.М.

УХВАЛА

 Іменем    України

12 лютого 2008 року Апеляційний суд Донецької області у складі: головуючої - Пономарьової О.М.  судців - Бабенка П.М. ,  Бондаренко Л.І.

при секретарі - Артамоновій С. О. за участю: представника позивачки адвоката ОСОБА_1,  представника відповідача ОСОБА_2  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м . Селидове про стягнення шкоди у зв'язку зі смертю годувальника за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 16 листопада 2007 року ,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2007 року позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з зазначеним позовом до відповідача. На обґрунтування позову послалася на те,  що її чоловік ОСОБА_4  ІНФОРМАЦІЯ_1 помер від каліцтва на виробництві.

Відповідач своєю постановою від 10.05.2006 року призначив виплати у зв'язку з втратою годувальника з щомісячної суми відшкодування шкоди 677, 29 грн.,  яку одержував померлий на момент смерті.

Вважає , що відповідач повинен був відкорегувати вказану суму на коефіцієнти підвищення середньої заробітної плати у галузях національної економіки і з урахуванням вказаного сума щомісячного відшкодування їй шкоди повинна складати 649, 94 грн.,  а сума недоплати відповідачем складає з 10.05.06 року по 10.05.2007 року 2107, 50 грн.,  недоплата одноразової допомоги   складає 50 127, 12 грн.

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 18 вересня 2007 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

На вказане рішення суду позивачкою принесена апеляційна скарга , в якій вона просить це рішення скасувати,  ухвалити нове рішення,  яким задовольнити її позов ,  посилаючись на те,  що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначила ,  що висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи,  судом необгрунтовано не прийнято до уваги вимоги закону про корегування суми відшкодування,  яку одержував померлий.

В судовому засіданні представник позивачки доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник відповідача просив апеляційну скаргу відхилити,  рішення суду залишити без змін,  посилаючись на те,  що це рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду ,  пояснення осіб,  які з'явилися в судове засідання , дослідивши матеріали справи,  перевіривши доводи апеляційної скарги ,  апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити,  рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Згідно із ч.2  ст. .29 та ч.9  ст.  34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,

які спричинили втрату працездатності" перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики,  таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року.

У разі смерті потерпілого , який одержував страхові виплати і не працював,  розмір відшкодування особам,  зазначеним у статті 33 цього Закону,  визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії,  яку одержував потерпілий на день його смерті,  з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 29 цього Закону.

Сума страхових виплат кожній особі,  яка має на це право,  визначається шляхом ділення частини заробітку потерпілого , що припадає на зазначених осіб,  на кількість цих осіб.

Відповідно до  ст. . 40 вказаного вище Закону страхові виплати провадяться особам,  які мають право на виплату у зв'язку із смертю годувальника,  призначаються з дня смерті потерпілого,  але не раніше дня виникнення права на виплати.

Судом встановлено ,  що ОСОБА_4,  який ушкодив здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві під час виконання ним трудових обов'язків,  помер ІНФОРМАЦІЯ_1. На день смерті він отримував щомісячні страхові виплати в розмірі 677, 29 грн.

Висновком МСЕК від 16 березня 2006 року було встановлено причинний зв'язок між смертю потерпілого та отриманим ним каліцтвом.  З цього часу у позивачки виникло право на отримання страхових виплат у зв'язку із смертю годувальника.

Позивачці,  яка була утриманкою потерпілого ,  постановою відділення Фонду від 10 травня 2006 року з урахуванням вказаних вище щомісячних страхових виплат потерпілому ,  призначена одноразова страхова виплата в розмірі 40 637, 40 грн. на сім'ю та в розмірі 8 127, 38 грн. як особі,  яка має на це право. Також їй призначені щомісячні страхові виплати в сумі 338, 65 грн.

Вказані обставини підтверджені в судовому засіданні свідоцтвом про смерть потерпілого,  висновком МСЕК,  свідоцтвом про реєстрацію шлюбу,  довідкою з місця проживання позивачки,  постановою відділення Фонду( а.с. 5, 6, 7, 8, 10-11)

Зідмовляючи в задоволенні позову,  суд першої інстанції виходив з того,  що відповідач у відповідності до вимог чинного законодавства призначив позивачці зазначені виплати саме з розміру щомісячної страхової виплати,  яку отримував потерпілий на момент його смерті.

Розглядаючи позов,  суд першої інстанції всебічно,  повно і об'єктивно встановив обставини справи,  дослідив надані сторонами докази,  дав їм належну правову оцінку.

Висновки суду є обгрунтованими ,  відповідають встановленим обставинам справи та вимогам закону.

Доводи апелянтки про те,  що при призначенні їй страхових виплат відповідач повинен був відкорегувати щомісячну страхову суму,  яку отримував потерпілий,  на відповідні коефіцієнти зростання середньої заробітної плати у галузях національної економіки починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_1 по 16.03.2006 року не ґрунтуються на законі,  тому не можуть бути прийняті до уваги.

Згідно із ч.1  ст.  308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,  якщо визнає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду,  не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального законодавства,  що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає відхиленню,  а рішення суду - залишенню без змін .

Керуючись  ст.  303,  307,  ч.1  ст.  308,  313-315 ЦПК України,  апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 16 листопада 2007 року залипп ти без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.