Головуючий суду 1 інстанції - Шаргаровська В.І.

Доповідач - Фаратьєв С.О.

Справа № 432/4350/13-ц

Провадження № 22ц/782/2043/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі :

головуючого - Фарятьєва С.О.

суддів - Іванової І.П., Назарової М.В.

при секретарі - Івасенко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк" на ухвалу Стахановського міського суду Луганської області від 01 квітня 2014 року за поданням старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області Григор`єва Олександра Олександровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3 по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В с т а н о в и л а:

У березні 2014 року заявник в особі Відділу державної виконавчої служби (ВДВС) Стахановського міського управління юстиції Луганської області звернувся до суду із поданням, в якому просив тимчасово обмежити право виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до виконанням ним своїх зобов'язань, посилаючись на те, що згідно виконавчого провадження, яке знаходиться у вказаному ВДВС, він має великий розмір заборгованості за виконавчими документами, що може ускладнити чи зробити неможливим їх виконання.

Ухвалою Стахановського міського суду Луганської області від 01 квітня 2014 року у задоволенні подання старшого державного виконавця ВДВС Стахановського МУЮ Луганської області про тимчасове обмеження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, у праві виїзду за межі України було відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт в особі ПАТ КБ „ПриватБанк" просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання старшого державного виконавця, оскільки вважає, що висновки суду суперечать вимогам закону.

Заперечень проти апеляційної скарги до матеріалів справи не надійшло.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представника апелянта, який з`явився до апеляційного суду, дослідивши надані матеріали, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

В силу ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно з вимогами ст.303 ч.1 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

У відповідності із вимогами ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відмовляючи у задоволенні подання, суд першої інстанції виходив з того, що старшим державним виконавцем ВДВС Стахановського МУЮ Луганської області не доведено факт навмисного ухилення боржника від виконання зобов`язання, а також наміру боржника виїзду за кордон.

Такий висновок суду першої інстанції є обґрунтованим.

Статею 377і ЦПК України визначено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Стахановського міського суду від 09 вересня 2013 року з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» було стягнуто заборгованість за кредитом у сумі 24297,77 грн. а також витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 242,98 грн.

У відділі державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області на виконанні знаходиться виконавчий лист №432/4350 від 09.09.2013 року виданий Стахановським міським судом про стягнення з ОСОБА_3 заборгованість за кредитом у сумі 24540,75 грн. на користь ПАТ «Приват Банк».

Відповідно до матеріалів справи 19.12.2013 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження /а.с.112/.

За змістом п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до діючого законодавства особа, що має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежного.

У відповідності із положеннями ч.2 ст.10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання».

Оскільки, відповідно до ч.2 ст.377-1 зазначеного вище Кодексу, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим більше, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.

Тобто ВДВС повинно надати докази того, що боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього з неповажних причин.

ВДВС у поданні вказує, що боржник самостійне не виконав рішення суду, однак саме самостійне невиконання боржником зобов'язань протягом строку, вказаного державним виконавцем в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

На момент звернення до суду з поданням, факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи ВДВС не надано доказів того, що боржник не виконує свої зобов'язання, яки передбачено ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» .

З матеріалів справи вбачається, що державний виконавець, звертаючись з клопотанням про тимчасове обмеження права боржника на виїзд за межі України, направив до суду подання, копію постанови про відкриття провадження та копії виконавчих документів без надання будь-яких доказів про ухилення боржника від виконання зобов'язань, тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання за недоведеністю саме ухилення боржника від виконання зобов'язань.

Крім того, статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд, відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Ухвалу суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування судова колегія не вбачає.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції вимог закону, яке призвело чи могло призвести до неправильного вирішення зазначеного питання.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 п.1 ч.1, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк" відхилити, а ухвалу Стахановського міського суду Луганської області від 01 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набуває чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20-ти днів після її проголошення.

Головуючий:

Судді: